|
|
 |
|
 |
| |  | |  | |
Це перший опис Скіфії і народів,
що її населяють, який дійшов до нас. Опис створений головним чином на розпитах
знаючих осіб з числа грецьких колоністів (немає доказів, що Геродот побував у
кримських і приазовських містах). Характеристику скіфських рік Геродот починає
з Істра (Дунаю), що «тече через усю Європу, беручі початок в землі кельтів».
Він вважає Істр найбільшою з відомих рік, до того ж завжди повноводною, влітку
й взимку. Після Істра найбільша ріка — Бористен (Дніпро). Геродот
правильно вказує, що тече вона з півночі, але нічого не говорить про
дніпровські пороги, отже, не знає про них. «Біля моря Бористен — уже
могутня ріка. Тут до нього приєднується Гіпаніс (Південний Буг), що впадає в
той самий лиман». Геродот дав відомості про західні береги Чорного моря від
устя Дністра до Босфору і більшої частини узбережжя Балканського півострова.
У своїх описах Геродот переказує
багато міфів про походження скіфського народу; у яких значна роль відводиться Гераклові.
Опис Скіфії він закінчує розповіддю про шлюби скіфів з войовничими жінками з
племені амазонок, чим і можна, на його думку, пояснити скіфський звичай, що
полягє в тому, що дівчина не може вийти заміж, поки не уб'є ворога. |
Розмістив: Admin 1 червня 2011 | Переглядів: 744 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Це перший опис Скіфії і народів,
що її населяють, який дійшов до нас. Опис створений головним чином на розпитах
знаючих осіб з числа грецьких колоністів (немає доказів, що Геродот побував у
кримських і приазовських містах). Характеристику скіфських рік Геродот починає
з Істра (Дунаю), що «тече через усю Європу, беручі початок в землі кельтів».
Він вважає Істр найбільшою з відомих рік, до того ж завжди повноводною, влітку
й взимку. Після Істра найбільша ріка — Бористен (Дніпро). Геродот
правильно вказує, що тече вона з півночі, але нічого не говорить про
дніпровські пороги, отже, не знає про них. «Біля моря Бористен — уже
могутня ріка. Тут до нього приєднується Гіпаніс (Південний Буг), що впадає в
той самий лиман». Геродот дав відомості про західні береги Чорного моря від
устя Дністра до Босфору і більшої частини узбережжя Балканського півострова.
У своїх описах Геродот переказує
багато міфів про походження скіфського народу; у яких значна роль відводиться Гераклові.
Опис Скіфії він закінчує розповіддю про шлюби скіфів з войовничими жінками з
племені амазонок, чим і можна, на його думку, пояснити скіфський звичай, що
полягє в тому, що дівчина не може вийти заміж, поки не уб'є ворога. |
Розмістив: Admin 1 червня 2011 | Переглядів: 203 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Це перший опис Скіфії і народів,
що її населяють, який дійшов до нас. Опис створений головним чином на розпитах
знаючих осіб з числа грецьких колоністів (немає доказів, що Геродот побував у
кримських і приазовських містах). Характеристику скіфських рік Геродот починає
з Істра (Дунаю), що «тече через усю Європу, беручі початок в землі кельтів».
Він вважає Істр найбільшою з відомих рік, до того ж завжди повноводною, влітку
й взимку. Після Істра найбільша ріка — Бористен (Дніпро). Геродот
правильно вказує, що тече вона з півночі, але нічого не говорить про
дніпровські пороги, отже, не знає про них. «Біля моря Бористен — уже
могутня ріка. Тут до нього приєднується Гіпаніс (Південний Буг), що впадає в
той самий лиман». Геродот дав відомості про західні береги Чорного моря від
устя Дністра до Босфору і більшої частини узбережжя Балканського півострова.
У своїх описах Геродот переказує
багато міфів про походження скіфського народу; у яких значна роль відводиться Гераклові.
Опис Скіфії він закінчує розповіддю про шлюби скіфів з войовничими жінками з
племені амазонок, чим і можна, на його думку, пояснити скіфський звичай, що
полягє в тому, що дівчина не може вийти заміж, поки не уб'є ворога. |
Розмістив: Admin 1 червня 2011 | Переглядів: 155 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Це перший опис Скіфії і народів,
що її населяють, який дійшов до нас. Опис створений головним чином на розпитах
знаючих осіб з числа грецьких колоністів (немає доказів, що Геродот побував у
кримських і приазовських містах). Характеристику скіфських рік Геродот починає
з Істра (Дунаю), що «тече через усю Європу, беручі початок в землі кельтів».
Він вважає Істр найбільшою з відомих рік, до того ж завжди повноводною, влітку
й взимку. Після Істра найбільша ріка — Бористен (Дніпро). Геродот
правильно вказує, що тече вона з півночі, але нічого не говорить про
дніпровські пороги, отже, не знає про них. «Біля моря Бористен — уже
могутня ріка. Тут до нього приєднується Гіпаніс (Південний Буг), що впадає в
той самий лиман». Геродот дав відомості про західні береги Чорного моря від
устя Дністра до Босфору і більшої частини узбережжя Балканського півострова.
У своїх описах Геродот переказує
багато міфів про походження скіфського народу; у яких значна роль відводиться Гераклові.
Опис Скіфії він закінчує розповіддю про шлюби скіфів з войовничими жінками з
племені амазонок, чим і можна, на його думку, пояснити скіфський звичай, що
полягє в тому, що дівчина не може вийти заміж, поки не уб'є ворога. |
Розмістив: Admin 1 червня 2011 | Переглядів: 264 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Філокартія [з
грец. philéo — люблю і лат. carta, charta (грец. chártes) — папір,
списаний лист, книга], колекціонування, як правило ілюстрованих, поштових
карток (листівок). Філокартія зародилася в кінці 19 ст., коли почався масовий
випуск листівок, що набули міжнародного поширення як найдешевший вид поштового
відправлення. Перша листівка випущена в 1869 в Австро-Угорщині (у Росії в
1872), перші ілюстровані — в 1870 р. в Німеччині і Франції (у Росії в
1895), перші радянські — в листопаді 1917.
|
Розмістив: Admin 1 червня 2011 | Переглядів: 464 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Спадкоємцями козацьких традицій завжди вважали себе Українські січові
стрільці. Власне, саме вони у вирі Першої світової війни та визвольних
змагань нашого народу започаткували вітчизняні нагородні відзнаки. Так,
1918 року Центральна управа Січових стрільців у Відні почала
нагороджувати хрестом Легіону УСС, який і є першою нагородною відзнакою
українського вояцтва.
Розуміння ж необхідності створення власної
системи нагород, що складалися з різних за своєю класифікацією відзнак,
викристалізувалося під час нетривалого існування урядів гетьмана П.
Скоропадського та Західно-Української Народної Республіки.
У
листопаді 1918 року і квітні 1919-го уряд ЗУНР мав намір заснувати орден
"Оборонцям Львова", відзнаки за хоробрість "Тризуб" (золотий, срібний,
бронзовий і металевий), медалі "За заслуги" та "За поранення".
Наполегливо
намагалася створити власну систему нагород і Директорія УНР. У січні
1919 року законом УНР встановлювалися двоступеневі відзнаки "Слава
України" та "Республіка". У листопаді 1919 року уряд Директорії впритул
підійшов до заснування ордена "Республіка", що мав складатися з хреста
двох ступенів і медалей чотирьох ступенів. Цій ідеї також не судилося
здійснитись. Опинившись на території Польщі, у таборах інтернованих,
провід армії УНР не припинив нагородотворчих спроб. У жовтні 1920 року
Головний Отаман військ УНР С. Петлюра затвердив статути ордена
"Визволення" (двох ступенів) та відзнаки "Залізний Хрест", який мав
надаватися всім учасникам Зимового походу (6.12 1919 - 6.05 1920) по
тилах Червоної та денікінської армій. У березні і квітні 1921 року у
Варшаві вдалося виготовити лише знаки Залізного Хреста, на орден
"Визволення" просто не вистачило коштів.
Паралельно йшло створення
власних відзнак у діаспорі. До цього залучалися не тільки уряд УНР в
екзилі, а й окремі громадські ветеранські організації. Президент УНР в
екзилі, наприклад, надавав хрест Українського Козацтва (з мечами і без
мечів), хрести 40- та 60-ліття відродження Українських Збройних Сил,
медаль "За поранення". Ветерани Української Галицької Армії встановили
для нагородження всіх своїх вояків пропам'ятну відзнаку УГА (Галицький
хрест) та бойовий хрест бригади УСС у лавах Галицької Армії
(Мазепинський хрест). Власні нагороди мали також вояки Української
Повстанської Армії (золотий, срібний, бронзовий хрести бойової заслуги
УПА та золотий 1-ї та 2-ї класи, срібний 1-ї і 2-ї класи та бронзовий
хрести заслуги УПА), Об'єднання бувших вояків-українців у США, Канаді,
Франції, Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української
Національної Армії (Канада), Світова рада Спілки визволення України,
Братство Карпатських Січовиків.
Загалом у діаспорі за 1918 - 1990 роки було видано близько 50 різного роду нагородних відзнак. |
Розмістив: Admin 31 травень 2011 | Переглядів: 341 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
Опитування |
|
 |
|
 |
|
| Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями? |
|
|
|
 |
|
 |
|