|
|
 |
|
 |
| |  | |  | |
Людмила Дрогомирецька
ІДЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КООПЕРАТИВНОГО РУХУ
В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (1920–1939 рр.)
У статті розглядаються особливості формування
ідейно-теоретичних засад українського кооперативного руху в Західній Україні в
1920–1939 рр.
Доведено, що
основою його
ідеології була орієнтація на перетворення кооперативів в осередки українського
національного руху, які повинні були забезпечити економічні підвалини
самостійного розвитку нації і в такий спосіб підготувати українство до боротьби
за національні ідеали й державну незалежність.
Ключові слова:
український кооперативний рух, ідеологія,
ідейно-теоретичні засади української кооперації. |
Розмістив: Admin 15 квітня 2012 | Переглядів: 124 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Ігор Пилипів
РОЗВИТОК АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ
СТРУКТУРИ ГАЛИЦЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ (1918–1939 рр.)
У статті досліджено основні етапи
історичного розвитку адміністративно-територіальної структури Греко-католицької
церкви, проаналізовано особливості становлення та розвитку єпархій,
найхарактерніші особливості організаційної структури Галицької
греко-католицької митрополії в міжвоєнний період (1918–1939 рр.).
Ключові слова:
Греко-католицька церква, архієпархія, митрополит, єпископ, деканати,
духовна семінарія. |
Розмістив: Admin 15 квітня 2012 | Переглядів: 75 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Віталій Скоморовський
Розвиток
історичного краєзнавства в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ
ст
.
На сучасному етапі
духовного відродження
незалежної
України невід’ємною
складовою
громадського руху та наукових досліджень є історичне краєзнавство,
спрямоване на відродження духовності, історичної
пам’яті, формування в громадян і, передусім,
у молоді любові до рідного
краю,
національного
патріотизму,
поваги
до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання.
У статті розглядається розвиток історичного краєзнавства в Наддніпрянській
Україні в період завершення процесу адміністративно-територіальної уніфікації
українських земель у першій половині ХІХ століття.
Ключові слова:
Наддніпрянська Україна, історичне краєзнавство,
краєзнавчі дослідження, краєзнавчий рух. |
Розмістив: Admin 15 квітня 2012 | Переглядів: 98 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Микола Васильович КУГУТЯК. ГОЛОДОМОР 1933-го
І ЗАХІДНА УКРАЇНА (ТРАГЕДІЯ НАДДНІПРЯНЩИНИ НА
ТЛІ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ 20–30-х
РОКІВ). – Івано-Франківськ, 1994. – 70 с.
У книзі вперше розкрито масовий рух західноукраїнської громадськості
на порятунок голодуючих в Україні. На обширному документальному матеріалі
показано, як політика голодомору, колективізації та винищення українства на
Наддніпрянщині спричинилась до активізації національно-визвольного руху на
Західній Україні.
Для студентів, викладачів, учителів, усіх, кого цікавить
трагічне і звитяжне історичне минуле українського народу.
За минулі роки з'явилося чимало науково-історичних
розвідок, які всесторонньо розкривають причини, масштаби та наслідки голоду
1933-го року в Україні. Проте по сьогоднішній день трагедія Наддніпрянщини не
досліджувалася на широкому тлі суспільних настроїв західноукраїнської
громадськості 20–30-х років, Між тим більшовицька політика масових репресій,
колективізації та голодомору 1933 року на Наддніпрянщині болем відгукнулася в
серцях мільйонів єдинокровних братів за Збручем. Голодова катастрофа мобілізувала
всі громадсько-політичні сили західноукраїнського суспільства на порятунок
нації. Тим самим було виявлено глибоке соборницьке розуміння загальнонародних
вислідів трагедії.
Події
на Наддніпрянщині
змінили ставлення місцевого населення до більшовицького режиму та його
політики, активізували формування нових суспільних настроїв, спричинились до
перегрупування політичних сил. Історичний досвід, набутий населенням Західної
України у 20–30-х роках, становить і в наші дні значний пізнавальний інтерес. |
Розмістив: Admin 14 квітня 2012 | Переглядів: 62 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Микола Васильович КУГУТЯК. ГОЛОДОМОР 1933-го
І ЗАХІДНА УКРАЇНА (ТРАГЕДІЯ НАДДНІПРЯНЩИНИ НА
ТЛІ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ 20–30-х
РОКІВ). – Івано-Франківськ, 1994. – 70 с.
У книзі вперше розкрито масовий рух західноукраїнської громадськості
на порятунок голодуючих в Україні. На обширному документальному матеріалі
показано, як політика голодомору, колективізації та винищення українства на
Наддніпрянщині спричинилась до активізації національно-визвольного руху на
Західній Україні.
За минулі роки з'явилося чимало науково-історичних
розвідок, які всесторонньо розкривають причини, масштаби та наслідки голоду
1933-го року в Україні. Проте по сьогоднішній день трагедія Наддніпрянщини не
досліджувалася на широкому тлі суспільних настроїв західноукраїнської
громадськості 20–30-х років, Між тим більшовицька політика масових репресій,
колективізації та голодомору 1933 року на Наддніпрянщині болем відгукнулася в
серцях мільйонів єдинокровних братів за Збручем. Голодова катастрофа мобілізувала
всі громадсько-політичні сили західноукраїнського суспільства на порятунок
нації. Тим самим було виявлено глибоке соборницьке розуміння загальнонародних
вислідів трагедії.
Події
на Наддніпрянщині
змінили ставлення місцевого населення до більшовицького режиму та його
політики, активізували формування нових суспільних настроїв, спричинились до
перегрупування політичних сил. Історичний досвід, набутий населенням Західної
України у 20–30-х роках, становить і в наші дні значний пізнавальний інтерес. |
Розмістив: Admin 14 квітня 2012 | Переглядів: 62 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
 |
|
 |
| |  | |  | |
Микола Васильович КУГУТЯК. ГОЛОДОМОР 1933-го
І ЗАХІДНА УКРАЇНА (ТРАГЕДІЯ НАДДНІПРЯНЩИНИ НА
ТЛІ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ 20–30-х
РОКІВ). – Івано-Франківськ, 1994. – 70 с.
У книзі вперше розкрито масовий рух західноукраїнської громадськості
на порятунок голодуючих в Україні. На обширному документальному матеріалі
показано, як політика голодомору, колективізації та винищення українства на
Наддніпрянщині спричинилась до активізації національно-визвольного руху на
Західній Україні.
Для студентів, викладачів, учителів, усіх, кого цікавить
трагічне і звитяжне історичне минуле українського народу.
За минулі роки з'явилося чимало науково-історичних
розвідок, які всесторонньо розкривають причини, масштаби та наслідки голоду
1933-го року в Україні. Проте по сьогоднішній день трагедія Наддніпрянщини не
досліджувалася на широкому тлі суспільних настроїв західноукраїнської
громадськості 20–30-х років, Між тим більшовицька політика масових репресій,
колективізації та голодомору 1933 року на Наддніпрянщині болем відгукнулася в
серцях мільйонів єдинокровних братів за Збручем. Голодова катастрофа мобілізувала
всі громадсько-політичні сили західноукраїнського суспільства на порятунок
нації. Тим самим було виявлено глибоке соборницьке розуміння загальнонародних
вислідів трагедії.
Події
на Наддніпрянщині
змінили ставлення місцевого населення до більшовицького режиму та його
політики, активізували формування нових суспільних настроїв, спричинились до
перегрупування політичних сил. Історичний досвід, набутий населенням Західної
України у 20–-20-х роках, становить і в наші дні значний пізнавальний інтерес. |
Розмістив: Admin 14 квітня 2012 | Переглядів: 60 | Коментарі: 0 | детальніше |
|
|
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
Опитування |
|
 |
|
 |
|
| Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями? |
|
|
|
 |
|
 |
|