Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Гетьманова
На діяльність державця завжди впливають найближчі люди: дружина, діти, а також атмосфера вдома. Поруч із гетьманом Скоропадським у житті була дивовижна жінка, яка стала для нього натхненницею і опорою


Розмістив: Admin 28 січня 2018 | Переглядів: 242 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Рід Скоропадських
(історично-ґенеальоґічна студія)

1938 р. у Львові вийшов друком збірник «За велич нації» з нагоди 20-ї річниці відновлення Української Гетьманської Держави, в якому було опубліковано історично-генеалогічну студію «Рід Скоропадських». Автором статті був відомий український історик, сходознавець Омелян Йосипович Пріцак (1919—2006). Ще у молоді роки вчений звернувся до гетьмана Павла Скоропадського з пропозицією скласти його родовід та біографічні нотатки про найвизначніших представників роду Скоропадських. Інтерес науковця до постаті останнього гетьмана України склався завдяки його контактам із представниками державницької школи української історіографії: Теофілом Кострубою та Іваном Крип’якевичем. Це перша наукова розвідка про гетьманський рід Скоропадських. Стаття О. Пріцака вміщує історичні замальовки безпосередніх предків гетьмана Павла Скоропадського та визначних представників роду. Вона доповнена генеалогічними таблицями: І. Рід Скоропадських; ІІ. Панівні європейські та українські династії в роді Скоропадських. Пропонуємо читачеві студію О. Пріцака.


Розмістив: Admin 28 січня 2018 | Переглядів: 248 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Польські воєнні злочини у Карпатській Україні
У офіційної Варшави був мотив до фізичного знищення своїх громадян українського походження, які втекли на Підкарпатську Русь, щоб вступити до лав Карпатської Січі. І ці злочини мали місце на карпатських перевалах у 1939 році.
У сучасній Польщі на маргінесі перебуває як тема причетності Другої Речі Посполитої до розчленування Чехословаччини під час Мюнхенської кризи,  так і тема “гібридної” агресії проти свого південного сусіда під час подій на Підкарпатській Русі (Карпатській Україні) у 1938-1939 роках.


Розмістив: Admin 28 січня 2018 | Переглядів: 237 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Одяг українських жінок
Основні елементи українського народного костюма були сформовані ще за часів князів і практично не змінилися відтоді
Особливості українського народного одягу відрізняються залежно від регіонів.
Волинський регіон, Подільський, Полісся, Покуття, Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина, Слобожанщина, Полтавщина і Дніпровська Україна мали свої особливі характеристики.
Був у наших предків і святковий, і повсякденний одяг, зимовий і літній.
На фотографіях представлені переважно жінки у святковому одязі, з прикрасами і намистом.


Розмістив: Admin 22 січня 2018 | Переглядів: 408 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Антарктида наповнюється українськими іменами
На розгляд державних інстанцій готують пропозиції з найменування географічних об’єктів льодового континенту
Нині лише кілька топонімів на карті Антарктики завдячують походженням видатним українцям. Завідувач відділу  науково-технічної  інформації  Національного антарктичного наукового центру Андрій Федчук, крім антарктичної станції «Академік Вернадський», називає  півострів Вернадського, бухту Омельченка і хребет космонавта Поповича. Є також півострів Київ, названий уповноваженим органом з географічних назв Республіки Болгарія  у зв’язку з розташованою поряд українською станцією. Такий собі подарунок від болгарських колег.


Розмістив: Admin 13 січня 2018 | Переглядів: 346 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Втрачені храми Івано-Франківська
Колись центр Івано-Франківська прикрашали церкви, від яких тепер і сліду не лишилось. В історичних джерелах збереглись їхні описи, втім, ані малюнків, ані фотографій до нас не дійшло. Архітектор Зеновій Соколовський вирішив виправити цю несправедливість і створив графічні реконструкції втрачених пам’яток.


Розмістив: Admin 30 грудня 2017 | Переглядів: 209 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Хто і коли збудував храм Святого Пантелеймона в Галичі
«Хто і коли збудував храм Святого Пантелеймона в Галичі?» – під такою назвою ще в 1881 році вийшов один із розділів першої монографії відомого історика Антіна Петрушевича. З тих пір пройшло багато часу, однак питання актуальне і досі.
Церква Святого Пантелеймона над Дністром – це унікальна пам’ятка білокам’яної архітектури княжого Галича, що збереглася до наших днів. Пріоритетом у вив­ченні цієї святині є те, що таких давньоукраїнських храмів донині практично не збереглося. Науковий інтерес підкріплений ще й тим, що пам’ятка зведена у гармонійному поєднанні романсько-візантійського стилю.


Розмістив: Admin 30 грудня 2017 | Переглядів: 494 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Історія і чиновники. В Дубні знищуються унікальні пам’ятки
Щодня сотні дубенчан проходять повз Луцьку браму, тисячі машин проїжджають повз неї, щороку сотні тисяч туристів відвідують місто. І ця руїна стоїть і не бентежить ані владу (центральну, обласну чи міську, байдуже), ані чиновників від культури, і навіть, може, самі мешканці вже призвичаїлися, що так і належить їй бути. Вона ‒ як пам’ятник нашій безпам’ятності, безпорадності й недбалості, а водночас як камінь спотикання, чи то пак червоне світло на шляху цивилізаційного вибору.


Розмістив: Admin 30 грудня 2017 | Переглядів: 206 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Всесвітньо відомі хіти Едіт Піаф написав композитор, родом з Івано-Франківщини
Шарль де Ґолль, який 1966 року відвідав Москву, заходив до Кремля під звуки “Padam… Padam”
Вам щось відомо про Норберта Ґланцберґа?
Цей французький композитор і піаніст народився 12 жовтня 1910 року у Рогатині Івано-Франківської області. Наче нічого шокуючого. Але.
Ви будете здивовані, коли побачите перелік творів Ґланцберґа. Серед них – всесвітньо відомі хіти Едіт Піаф!


Розмістив: Admin 30 грудня 2017 | Переглядів: 187 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Більшівці. Мале містечко захоплює історичним колоритом (ФОТО)
Не багато збереглось в Україні містечок, де в гармонійному поєднанні переплелися епохи. Одне з них – Більшівці Галицького району. Тут минуле й сучасність одне одному не заважають і досі.
За 7 км від Галича, де Бережанські гори підходять до Дністра, серед озер і пагорбів, між річками Нараївка та Гнила Липа, лежить невеличке селище Більшівці.


Розмістив: Admin 2 листопада 2017 | Переглядів: 811 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 [2] 3 ... 158 159 160
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ