Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Історія освіти і науки в Україні 
Історія українського живопису 
Історія української музики 
Історія архітектури в Україні 
Історія української скульптури 
Український театр в історії 
Історія українського кіно 
Історія спорту в Україні 
Історія української мови та літератури 



Палієнко М. ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ

Видатний учений Олександр Опанасович Потебня відіграв визначну роль у розвитку наукової думки в Україні другої половини XIX ст. Його широкий творчий діапазон віддзеркалюють численні ґрунтовні праці з загального мовознавства, фонетики, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, дослідження про походження мови, взаємозв’язок мови й мислення.



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 1488 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Даниленко В. МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ

...А я, брате,

Таки буду сподіватись,

Таки буду виглядати –

Серцю жалю завдавати…

Таким епіграфом розпочинає Марко Лукич Кропивницький свою автобіографічну статтю «За тридцять п’ять літ», опубліковану у вересні 1906 р. у «Новій громаді». За ним і сподівання, надія, складний і тяжкий творчий шлях видатного актора, драматурга, людини, багатолітня літературно-театральна діяльність якої стала цінним надбанням української культури.

Народився М. Кропивницький 22 травня 1840 р. у с. Бежбайраки на Херсонщині (тепер с. Кропивницьке Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.) у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Трапилося так, що дитинство малого Марка, позбавленого материнської ласки, було самотнім, безрадісним. Він пізнав і холод, і голод, і наймитство. «Лише з уст простого народу, кріпацтва доносилось до мого слуху співчуття, – писав він пізніше. – Ось де основи розвитку мого серця, чулого до чужого горя...».



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 2249 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Українські спортсмени на Олімпіаді захищали не тільки спортивну славу держави. Їх перемоги не в меншій мірі сприяли росту міжнародного авторитету України, утвердженню її високого імені по всіх материках і континентах, куди розносилися вістки з олімпійських арен і помостів.


Розмістив: Admin 16 січня 2008 | Переглядів: 3029 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Дізнайтеся про величні здобутки українських архітекторів


Розмістив: Admin 28 серпня 2007 | Переглядів: 19757 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Ще один інструмент, з яким ходили мандрівні співці – колісна ліра (фото на початку сторінки – робота майстра Олеся Саніна, 1991 р.). Відома у Західній Європi ще з VIII - IX ст.Ліра прийшла в Україну десь близько XV - XVI ст. Лiрницька традицiя тiсно переплелася з кобзарською, частково запозичивши й репертуар кобзарiв. Але якщо бандуру й кобзу знала переважно Лiвобережна – Гетьманська Україна, то лiру – i Полiсся, й Карпати. Колiщатко у правiй частинi лiри вiдiграє роль безперервного смичка, видобуваючи звук з 2 – 4 струн. На однiй струнi – спiваницi – лiрник, перебираючи клавiшi пальцями лiвої руки, грає мелодiю, iншi ж – бурдоннi – дають постiйне звучання квiнти. На лiрi грали як духовнi псальми, так i епiчнi твори та свiтськi мелодiї, у т.ч. й до танцю. Хто хоч раз почув лiру, завжди безпомилково її впiзнаватиме. В колекції Музею є колісна ліра ХІХ ст., знайдена І.М.Гончаром на Хмельниччині. Цей інструмент не має жодного клеєного з’єднання – усі деталі скріплені металевими скобами. Є відомості, що в давнину подібні інструменти сліпі лірники робили собі самі, заліплюючи щілини між деталями тістом.



Розмістив: Admin 13 липня 2007 | Переглядів: 6864 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Добре
1 2 3 ... 24 25 [26]
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ