Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Історія освіти і науки в Україні 
Історія українського живопису 
Історія української музики 
Історія архітектури в Україні 
Історія української скульптури 
Український театр в історії 
Історія українського кіно 
Історія спорту в Україні 
Історія української мови та літератури 



Яремченко Б. ПАНАС САКСАГАНСЬКИЙ

Артистична сім’я Тобілевичів – явище виключне: Іван (по сцені – Карпенко-Карий) – ширше відомий як драматург, Микола (Садовський), Панас (Саксаганський) та Марія (Садовська-Барілотті). Це були першорядні артисти в розумінні слова, і не тільки драматичні актори, а й прекрасні співаки.

Разом і на чолі з М. Кропивницьким, з геніальною актрисою М. Заньковецькою брати Тобілевичі створили справді народний, демократичний український театр. Формально це була одна з багатьох мандрівних труп, фактично – цілісне ідейно-естетичне явище.



Розмістив: Admin 25 березня 2013 | Переглядів: 4555 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Даниленко В. ПАВЛО ТИЧИНА

У ХХ ст. українська поезія сягнула світових вершин. Цим вона завдячує значною мірою творчому доробкові Павла Тичини – поета могутнього таланту, виняткової своєрідності, новатора, який відкривав нові шляхи в поезії.



Розмістив: Admin 25 березня 2013 | Переглядів: 1665 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Мейс Дж. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ

Арешт Михайла Ялового знаменував собою початок кінця.

Далі не буде ніяких літературних дискусій, ніяких полемічних статей, один за одним підуть у небуття молоді й гарні хлопці, які дадуть назву тому, що згодом нарекли «розстріляним відродженням».

Володимир Сосюра у своєму романі «Третя рота» напише: «За арештом Ялового пролунав постріл з браунінга, яким Микола Хвильовий розбив собі череп, і його геніальний мозок криваво розбризкав стіну його кімнати, де він творив, клянусь серцем, тільки з любові до свого народу».



Розмістив: Admin 25 березня 2013 | Переглядів: 1652 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Павленко С. ВАСИЛЬ СТЕФАНИК

Оглядаючи українську прозу, І. Франко в статті «З останніх десятиліть XIX ст.» (1901) зазначав, що «Василь Стефаник найбільший талант, який появився у нас від часу Шевченка». Слід відзначити, що на друге місце в поезії після Шевченка І. Франко ставив Лесю Українку.

Уже перша збірка новел Стефаника принесла йому загальне визнання як письменника-новатора, одного із реформаторів вітчизняної прози, за висловом І. Франка, «абсолютного пана форми». Створений ним тип новели не має аналогів в українській літературі.



Розмістив: Admin 24 березня 2013 | Переглядів: 1856 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Волощук К. ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ

Згадуючи Павла Грабовського, згадуємо одразу і Тараса Шевченка, і Василя Стуса. Бо всі троє – українські поети, муза яких увінчана терновим вінком. Десять років карався, мучився, але не каявся у солдатчині великий наш Кобзар. Не повернувся з мордовських таборів Стус. У 22-річному віці заарештовують Грабовського, і вже до самої ранньої смерті судилося йому нести свій хрест у холодному Сибіру, де й знайшов він останній спочинок, так і не побачивши волі.

Революційний поет-народник – під таким визначенням увійшов Грабовський в історію української літератури. Але, що старанно обминали офіційні радянські літературознавці, він був насамперед щирим патріотом України. Насильницька розлука з батьківщиною ще більше загострила в ньому чуття любові до нещасної «Украйни милої», ввижаючись йому в суворі сибірські ночі уві сні й наяву.



Розмістив: Admin 18 березня 2013 | Переглядів: 1210 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Яремченко Б. МИКОЛА ЛЕОНТОВИЧ

Талановитий композитор, який подарував українському народові багато чудових творів, визнаний хоровий диригент, педагог і громадський діяч, глибокий знавець народної творчості, Микола Дмитрович Леонтович здобув заслужену повагу серед найширших кіл шанувальників музичного мистецтва.



Розмістив: Admin 18 березня 2013 | Переглядів: 1812 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Галаган В. ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) – славетна поетеса й письменниця, твори якої, перекладені багатьма мовами світу, кличуть до боротьби за торжество гуманізму, правди і щастя на землі. Володіючи неповторною творчою індивідуальністю, вона створила школу й напрям у класичній поезії. Інтереси Лесі Українки були напрочуд широкими: поезія, драматургія, проза, літературна критика, публіцистика, історія, етнографія, фольклор, музикознавство. В усіх цих ділянках духовного життя українського народу вона стояла на рівні тогочасних передових ідей. Її творчість увійшла як дорогоцінний внесок у скарбницю світової, загальнолюдської культури. Ледве чи знайдемо жінку, ім’я якої так яскраво сяяло б на сторінках української історії.



Розмістив: Admin 18 березня 2013 | Переглядів: 2516 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Погрібний А. БОРИС ГРІНЧЕНКО

Борис Дмитрович Грінченко належить до письменників» над творчою спадщиною яких вульгаризатори й ортодокси сталінської доби вчинили особливо брутальний поглум. Учо раш ній «учитель життя», «пророк», «апостол», «левит храму країни» (скільки найвищих епітетів адресувалося письменнику!) нараз постав перед громадськістю у зловорожому обличчі. Його «писання» (наведемо дещицю із «звинувачувальних актів») «не варті доброго слова», бо «одвертали» молодь «з соціалістичного на націоналістичний шлях, апотеозою якого була петлюрівщина» (В. Коряк), «його культурницька програма й ідеологічна концепція (...), застосовані до наших часів, безумовно є реакційний чинник» (Л. Смілянеький), «цілий комплекс культурного впливу він звів до обслуговування глитайсько-міщанської верстви» (С. Рудниченко). З подібних характеристик випливав вердикт, сумніватися в якому не дозволялося нікому: літературно-громадська діяльність Б. Грінченка відіграла «контрреволюційну роль», вона мусить пов’язуватися з тими «шкідливими елементами старої культури», які пролетарському письменству слід безжалісно «одвіювати» «як непотрібне сміття». Усе це – один з незліченних виявів розправ, що знаменували собою «фронтальну» побудову сталінського соціалізму в нашій країні, і не лише над творчістю Б. Грінченка, а по буті й над усією українською літературою.



Розмістив: Admin 18 березня 2013 | Переглядів: 1483 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Томозова Н. МУРАШКИ

Утвердження і розвиток українського малярства, його історію годі уявити без творчості цілої плеяди видатних майстрів пензля, серед яких не останнє місце займає родина живописців Мурашків.



Розмістив: Admin 16 березня 2013 | Переглядів: 1453 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

У цих мудрих словах поета – глибинна сутність життя і творчості визначного композитора й громадського діяча Миколи Віталійовича Лисенка. В історію української культури він увійшов як родоначальник музичної класики; художник-демократ, виразник прогресивних суспільних ідей, поборник народності, реалізму, історичної правди в мистецтві.

Народився Микола Лисенко 22 березня 1842 р. в с. Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії, в сім’ї поміщика, армійського офіцера Віталія Романовича Лисенка, людини освіченої, з передовими для свого часу поглядами. Миколин батько пишався тим, що походив із старого козацького роду, який сягав початку XVII ст. Як свідчать дослідники життя і творчості композитора Л. Архімович та М. Гордійчук, «уся чоловіча лінія роду Лисенків аж до Віталія Романовича – правнука генерального судді Федора Лисенка й батька нашого композитора – були людьми військовими і завжди займали в армії досить високі пости». Мати його, вихованка Смольного інституту в Петербурзі – Ольга Єреміївна, – стала для свого сина першою вчителькою музики.




Розмістив: Admin 16 березня 2013 | Переглядів: 1821 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 2 3 ... 24 [25] 26
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ