Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



НОВИЦЬКИЙ Орест Маркович (1806-1884)
Ординарний професор Імператорського університету Св. Володимира

Орест Маркович Новицький народився 25 січня 1806 р. у с. Пилинах Новгород-Волинського повіту Волинської губернії в родині священика, який належав до дворянського стану. Батько Ореста Новицького був освіченою людиною свого часу, знав латину. Родом він був із Подільської губернії. Але після випадку, коли священик Марко Новицький дав ляпаса поляку, який зверхньо ставився до українців, він змушений був залишити рідні краї та виїхати до Волинської губернії. Тут він одружився з донькою священика Василя Сциславського Марією. На той час дівчатам не давали освіти. Мати Ореста була неписьменною, проте мала чутливу і допитливу, ліричну душу. Від неї майбутній філософ і перейняв захоплення світом природи та людей.


Розмістив: Admin 4 грудня 2015 | Переглядів: 404 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Віталій Скоморовський

 

Розвиток історичного краєзнавства в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст .

 

На сучасному етапі духовного відродження   незалежної   України невід’ємною   складовою   громадського руху та наукових досліджень є історичне краєзнавство, спрямоване на відродження духовності, історичної   пам’яті, формування в громадян і, передусім, у молоді любові до рідного   краю, національного   патріотизму,   поваги   до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання. У статті розглядається розвиток історичного краєзнавства в Наддніпрянській Україні в період завершення процесу адміністративно-територіальної уніфікації українських земель у першій половині ХІХ століття.

Ключові слова: Наддніпрянська Україна, історичне краєзнавство, краєзнавчі дослідження, краєзнавчий рух.



Розмістив: Admin 15 квітня 2012 | Переглядів: 2522 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ ЛЕСЕВИЧ
(1837–1905)
В. В. Лесевич, один з найвизначніших позитивістів другої половини XIX – початку XX ст., народився на Полтавщині. Навчався в Петербурзькому інженерному училищі та в Академії генерального штабу, служив на Кавказі. Після виходу у відставку, в 1864 р. відкрив у себе на батьківщині школу для селян з українською мовою навчання. Мав тісні зв’язки з народницьким рухом, за що відбував заслання в Сибіру. У різний час співпрацював у журналах «Отечественные записки», «Русское богатство», «Русская мысль». Деякі свої публікації підписував псевдонімом «Украинец».
Основні праці: «Спроба критичного дослідження основоначал позитивної філософії», «На¬риси розвитку ідеї прогресу», «Позитивізм після Конта», «Від Конто до Авенаріуса», «Емпіріокритицизм як єдина наукова точка зору», «Філософія історії на науковому грунті (Нарис із історії культури XIX століття)».
Уривки подаються за виданням: Лесевич В. В. Собрание сочинений. М., 1915. Т. 1–2.


Розмістив: Admin 22 січня 2012 | Переглядів: 1690 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО
(1814–1861)
Т. Г. Шевченко, геніальний український поет, мислитель, художник, народився в сім’ї селянина-кріпака. Рано залишився сиротою. Наймитував і вчився грамоти у дяка. У 1838 р. був викуплений з кріпацтва. Тоді ж його було прийнято до Академії мистецтв у Петербурзі. Після повернення в Україну у 1846 р. він вступив до Кирило-Мефодіївського товариства. Через рік його заарештували і заслали в солдати , в Оренбурзький окремий корпус, а згодом – у віддалене Новопетровське укріплення. Тільки в 1857 р. його звільнили з заслання. У 1859 р. Шевченко дістав дозвіл виїхати в Україну. У липні поета знову заарештували і після допиту в Києві хоча й звільнили, але зобов’язали негайно виїхати до Петербурга.
Особиста доля поета була трагічною, але в його велетенській постаті втілилася не лише трагедія, а й надія української нації, символом якої він став. Шевченко поставив у літературі кардинальні питання суспільного життя, зробив її знаряддям виховання національної свідомості. Глибоко національна творчість Шевченка за своїм значенням виходить далеко за межі національної культури і є надбанням культури всесвітньої.
Оскільки філософські погляди Шевченка потребують аналізу всієї його творчості під цим кутом зору, що неможливо в хрестоматійному виданні, вважаємо доцільним подати аналітичний матеріал Д. Чижевського за виданням: Чижевський Д. Нариси з історії філософи на Україні. Нью-Йорк, 1991.


Розмістив: Admin 22 січня 2012 | Переглядів: 2605 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ПЕТРО ДМИТРОВИЧ ЛОДІЙ
(1764 – 1829)
П. Д. Лодій, український і російський просвітитель, філософ і юрист, народився в с. Збой Земплинського Комітату (ЧСФР). Працював професором Львівського (1787 – 1802), Краківського (1802 – 1803) університетів, Петербурзького педагогічного інституту (1804 – 1819) й університету (1819 – 1829). У Львівському університеті на українському відділі викладав тогочасною українською книжною мовою логіку, метафізику та моральну філософію. Крім того, польською мовою викладав чисту і прикладну математику та нумізматику. У Краківському університеті за конкурсом посів кафедру логіки, метафізики та моральної філософії. У 1803 р. був запрошений до Петербурга, де завідував кафедрою логіки, метафізики і моральної філософії у Петербурзькому педагогічному інституті, який у 1819 р. перетворено в університет. В університеті Лодій обіймав посаду декана філософсько-юридичного факультету, завідував кафедрою теоретичної і практичної філософії (з 1819 до 1821 р. та природного права (з 1821 до 1829 p.).
Основними працями Лодія є «Логические наставления, руководствующие к познанию и различению истинного от ложного» (СПб, 1815) і «Теория общих прав, содержащая в себе философское учение о естественном всеобщем государственном праве» (СПб, 1828). Крім того, він переклав ряд праць (Баумейстер Христиан. Наставления любомудрия правоучительного. Львов 1790; Цейлер Франц. Естественное частное право, СПб, 1809; Фейербах Пауль. Уголовное право, Ч. 1. СПб, 1810).
У Львівській науковій бібліотеці АН України зберігаються рукописні праці Лодія під шифром НД 348. Це тексти лекцій, які він читав у Львівському університеті. Найбільший інтерес становлять рукописи «Наставления логики» (50 арк.) та «Краткое введение в метафизику» (32 арк.).
Лодій був деїстом. Пропагував і водночас критикував учення Канта, просвітників. Його філософські погляди здалися адміністрації такими, що підривають основи держави і церкви. У 1821 р. «Логические наставления» були визнані політично шкідливими, тому книжку заборонили, а її автора усунули від викладання філософії та звільнили з посади декана. У зв’язку з цим великі рукописні праці Лодія «Полный курс философии» та «Естественное право народов» не були видані і до сьогодні не віднайдені.


Розмістив: Admin 22 січня 2012 | Переглядів: 1885 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ПАМФІЛ ДАНИЛОВИЧ ЮРКЕВИЧ
(1827 – 1874)
П. Д. Юркевич, найвизначніший український філософ XIX ст., народився на Полтавщині в сім’ї священика. Навчався в Полтавській семінарії, а потім и Київській духовній академії (1847 – 1851), після закінчення якої продовжив наукову діяльність у її стінах. У 1858 р. стає екстраординарним професором. З 1861 р. – професор, а з 1869 р.– виконуючий обов’язки декана історико-філологічного факультету Московського університету.
Основні праці: «Ідея», «Серце і його значення в духовному житті людини, за вченням слова Божого», «Із науки про людський дух», «Матеріалізм і завдання філософії», «З приводу статей богословського змісту, вміщених в «Філософському лексиконі» (Критично-філософські уривки)», «Мова фізіологів і психологів», «Розум за вченням Платона і досвід за вченням Канта», «Читання про виховання», «Курс загальної педагогіки».
Всі уривки даються за виданням: Юркевич П. Д. Философские произведения. М., 1990.


Розмістив: Admin 22 січня 2012 | Переглядів: 3916 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ПАМФІЛ ДАНИЛОВИЧ ЮРКЕВИЧ
(1827 – 1874)
П. Д. Юркевич, найвизначніший український філософ XIX ст., народився на Полтавщині в сім’ї священика. Навчався в Полтавській семінарії, а потім и Київській духовній академії (1847 – 1851), після закінчення якої продовжив наукову діяльність у її стінах. У 1858 р. стає екстраординарним професором. З 1861 р. – професор, а з 1869 р.– виконуючий обов’язки декана історико-філологічного факультету Московського університету.
Основні праці: «Ідея», «Серце і його значення в духовному житті людини, за вченням слова Божого», «Із науки про людський дух», «Матеріалізм і завдання філософії», «З приводу статей богословського змісту, вміщених в «Філософському лексиконі» (Критично-філософські уривки)», «Мова фізіологів і психологів», «Розум за вченням Платона і досвід за вченням Канта», «Читання про виховання», «Курс загальної педагогіки».
Всі уривки даються за виданням: Юркевич П. Д. Философские произведения. М., 1990.


Розмістив: Admin 22 січня 2012 | Переглядів: 2062 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ
(1819 – 1897)
П. Куліш, український письменник, історик, фольклорист, етнограф, перекладач, народився в дрібнопоміщицькій родині. У 1837 – 1839 pp. навчався в Київському університеті як вільний слухач. Літературну діяльність розпочав оповіданнями російською мовою.
З 1840 р. учителював у Луцьку, Києві, Рівному, викладав у Петербурзькому університеті. За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, в якому займав ліберальні позиції, в 1847 р. був заарештований і засланий до Вологди (замінено службою в Тулі). Покаявшись, дістав дозвіл (1850) переїхати до Петербурга. Після придушення польського повстання (1863) був на державній службі у Варшаві. Останні роки життя провів в Україні. Світогляд, літературна і наукова діяльність Куліша надзвичайно суперечливі.
У зв’язку з тим, що в творчій спадщині Куліша немає текстів суто філософського характеру, нижче подаємо критичний матеріал про нього Д. Чижевського за виданням: Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. Нью-Йорк, 1991.


Розмістив: Admin 22 січня 2012 | Переглядів: 1632 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
МИКОЛА ІВАНОВИЧ КОСТОМАРОВ
(1817 – 1885)
М. І. Костомаров – історик, публіцист і письменник, син дідича-росіянина і української селянки-кріпачки, народився на Воронежчині. Вчився у Воронезькій гімназії і Харківському університеті.
1846 р. разом з В. Білозерським, М. Гулаком, Т. Шевченком та ін. заснував у Києві Кирило-Мефодіївське товариство. Костомаров був автором програмових творів товариства, де висловлено ідеї українського національного відродження, демократії, месіанізму та панславізму. Після розгрому Товариства російським урядом 1847 р. Костомаров був засуджений на рік ув’язнення в Петропавловській фортеці в Петербурзі й заслання до Саратова. 1859 р. переїхав до Петербурга, де був обраний професором університету по кафедрі російської історії. 1862 р. вийшов з університету й відтоді присвятив себе виключно науковій діяльності.
Костомаров – основоположник народницького напряму в українській історіографії. Вважаючи метою історичної науки дослідження минулого людської громади, народу, Костомаров у своїх історичних монографіях, історіософічних розвідках і публіцистичних статтях обстоював самостійність української нації й окремішність українського історичного процесу, який, на його думку, є втіленням вільнолюбного демократичного руху українського народу.
Нижче подано уривки з праць Костомарова «Книги буття українського народу» за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. К., 1990, а також «Дві руські народності» за однойменним виданням у перекладі О. Кониського (Київ; Ляйпціг, Б. p.).


Розмістив: Admin 22 січня 2012 | Переглядів: 5802 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ
(1809 – 1852)
М. В. Гоголь народився 20 березня 1809 р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом – у Ніжинській гімназії вищих наук. У 1828 р. переїхав до Петербурга. З 1834 р.– ад’ютант-професор по кафедрі загальної історії при Петербурзькому університеті.
Вже з початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов у річище російської демократичної літератури, що розвивалася в напрямі народності й гуманізму, широко використовував українську літературну й фольклорну традиції. Романтичне відображення далекого минулого, овіяного повір’ями та легендами, сприяли розробці української теми в російській літературі, вивченню історії та етнографії України. Останні роки життя письменника були затьмарені духовною кризою.
Про Гоголя як мислителя написано дуже мало. З найвідоміших праць слід мати на увазі такі: Зеньковський В. В. Н. В. Гоголь (Париж, 1991), Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні (Мюнхен, 1983), Мережковський Д. С. В тихом омуте («Гоголь и черт»). У нас використано уривки з зазначеної праці Д. С Мережковського.


Розмістив: Admin 22 січня 2012 | Переглядів: 1535 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
[1] 2
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ