Uahistory.info

Василь Бурдуланюк

КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ ГАЛИЧИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст.

У статті охарактеризовано творчий доробок українських учених Галичини ХІХ – першої третини ХХ століть у царині історії українського козацтва. Зокрема, звернено увагу на дослідження діячів “Руської трійці” та істориків, які працювали в Науковому товаристві імені Шевченка.

Ключові слова: Галичина, історія козацтва, “ Руська трійця ” , Наукове товариство імені Шевченка, Записки НТШ.

Феодальна роздробленість Київської Русі у працях дослідників кінця XVIII – початку ХХ століття

            Кінець XVIII ст. ознаменувався становленням історичної науки в Східній Європі. В цей час живуть і активно працюють російські та українські дослідники В Татищев, І.Болтін, М.Карамзін, Ф.Софонович та інші. Вони свою увагу звертали на історію Київської Русі, хоча при цьому часто виходили з різних ідеологічних поглядів та використовували різні аргументи. Об’єднує цих дослідників прагнення до звеличення сильної монархічної влади і, натомість, дещо зневажливе ставлення до сепаратиських тенденцій, які існували на землях Київської Русі в ХІІ – ХІІІ ст., прагнення показати в невигідному ракурсі політику удільних князів. Зокрема В.Татищев та І.Болтін розглядають вказаний період виключно негативно, як “час розпаду єдиної держави і єдиного народу”, викликаного суб’єктивними причинами – особистими амбіціями князів, відсутністю чіткої системи престолонаслідування

Феодальна роздробленість Київської Русі у працях дослідників кінця XVIII – початку ХХ століття.

            Кінець XVIII ст. ознаменувався становленням історичної науки в Східній Європі. В цей час живуть і активно працюють російські та українські дослідники В Татищев, І.Болтін, М.Карамзін, Ф.Софонович та інші. Вони свою увагу звертали на історію Київської Русі, хоча при цьому часто виходили з різних ідеологічних поглядів та використовували різні аргументи. Об’єднує цих дослідників прагнення до звеличення сильної монархічної влади і, натомість, дещо зневажливе ставлення до сепаратиських тенденцій, які існували на землях Київської Русі в ХІІ – ХІІІ ст., прагнення показати в невигідному ракурсі політику удільних князів. Зокрема В.Татищев та І.Болтін розглядають вказаний період виключно негативно, як “час розпаду єдиної держави і єдиного народу”, викликаного суб’єктивними причинами – особистими амбіціями князів, відсутністю чіткої системи престолонаслідування

Оцінка міжкнязівських відносин в українській та російській історіографії XVIII – початку ХХ століття.

            Вивчення міжкнязівських відносин на землях Київської Русі розпочалося ще задовго до Х V ІІІ століття. Однак, до Х V ІІ століття історична думка переживала перехідний етап від літописання до становлення історії як системи наукових знань. Тому, більшість сучасних дослідників розглядають історичні дослідження проведені в ХІІ-Х V ІІ століттях, як важливу передумову до появи наукової історіографії, а праці, написані в той період, як історичні джерела...