Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



Федотов-Чеховський Олександр Олексійович
(1806-1892)
Правознавець і археограф, доктор законодавства, ординарний професор російських цивільних законів, статський радник.

Правознавець і археограф, доктор законодавства, ординарний професор російських цивільних законів, статський радник. Народився в Таганрозі у сім'ї придворного протоієрея, останнього духівника Олександра І. Навчався в Санкт-Петербурзькій Духовній академії та Берлінському університеті. Працював у II відділенні Імператорської канцелярії. Після іспитів у Санкт-Петербурзькому університеті отримав ступінь доктора законодавства й у 1835 р. був направлений до Харківського університету викладачем римського права з платнею ординарного професора. У 1837 р. затверджений екстраординарним професором кафедри римського законодавства. Від 1838 р. працював в Університеті Св. Володимира. У 1843 р. переведений з кафедри римського права на кафедру російських цивільних законів. Був деканом юридичного факультету (1840-1841,1848-1849), старостою університетської церкви, цензором Київського цензурного комітету (1839- 1851). Звільнений з посади професора в 1861 за вислугою років. З 1876 р. на запрошення Правління університету здійснював опис актових книг Центрального архіву давніх актів. Видав два томи "Актов, относящихся до гражданской расправы Древней России" (Киев, 1859-1863).


Розмістив: Admin 7 грудня 2015 | Переглядів: 364 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Володи́мир Костянтинович Піскорський
(*19 липня (10 серпня) 1867, Одеса — †3 (16) серпня 1910, Казань) — український історик.
Батько художника Костянтина Піскорського.
Народився 19 липня (10 серпня) 1867 року в Одесі.
Навчався в I Київській чоловічій гімназії. У 1886 році вступив на історико-філологічний факультет університету святого Володимира м. Києва. По закінченні був залишений при кафедрі світової історії для підготовки до професорського звання. Викладав світову історію на посаді приват-доцента, з 1893 року вів семінар, який відвідував майбутній академік Є. Тарм.
1890 року закінчив Київський університет. Учень Івана Васильовича Лучицького.
Від 1893 року викладав у Київському університеті. Ще в студенські роки В. Піскорський викладав в гімназіях м. Києва. Цю діяльність в закладах В. М. Ващенко-Захарченко, О. Т. Дучинської, III гімназії, Кадетському корпусі В. К. Піскорський продовжив і під час праці в університеті св. Володимира і в Ніжинському Історико-філолологічному інституті ім. Безбородька на посаді професора кафедри світової історії. Піскорському пропонували зайняти місце свого вчителя І. В. Лучицького, але з етичних міркувань він відмовився, й прийняв пропозицію працювати в Ніжині. Там він міг продовжити викладання в навчальних закладах м. Києва та одночасно брати участь в діяльності в Київському історичному товаристві Нестора Літописця, Педагогічному товаристві, а також благодійних товариствах Допомоги нужденним студентам та Грамотності.


Розмістив: Admin 4 грудня 2015 | Переглядів: 477 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

ЛУЧИЦЬКИЙ
Іван Васильович (1845-1918)

Випускник Імператорського університету Св. Володимира (1866 p.), український історик, доктор всесвітньої історії, заслужений ординарний професор, член-кореспондент Російської АН

Іван Васильович Лучицький народився 2 червня 1845 р. у м. Кам'янці-Подільському в дворянській родині. Його батько викладав стародавні мови у духовній семінарії. У сьомому класі юнак уже читав поважні історичні твори. Інтерес до всесвітньої історії пробудили в нього підручники В.Я. Шульгіна.


Розмістив: Admin 4 грудня 2015 | Переглядів: 348 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
КОСТОМАРОВ
Микола Іванович (1817-1885)
Ад'юнкт-професор Імператорського університету Св. Володимира, визначний історик та письменник, історіограф, ідеолог слов'янського відродження, діяч українського національно-визвольного руху

Микола Іванович Костомаров народився 16 травня 1817 р. у слободі Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії. Батько був нащадком козаків-переселенців, місцевим поміщиком. Мати (у дівоцтві Мельникова) -українська селянська дівчина, раніше кріпачка, по 1812 р. навчалась в одному з московських пансіонів. Батько з матір'ю обвінчались після народження сина. Батько трагічно загинув, не встигши усиновити Миколу. Тому по 1832 р. М.І. Костомаров перебував у кріпацькій залежності й отримав волю завдяки неймовірним зусиллям і матеріальним жертвам матері. Цей факт вплинув на подальшу долю і світогляд майбутнього вченого.


Розмістив: Admin 4 грудня 2015 | Переглядів: 342 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ІВАНІШЕВ
Микола Дмитрович (1811-1874)
Історик права, джерелознавець, археограф, архівіст, декан юридичного факультету (1849-1861), ректор Імператорського університету Св. Володимира (1862-1865)

Народився Микола Дмитрович Іванішев 17 листопада 1811 р. у Києві в родині священика. Предки М.Д. Іванішева походили з козацького роду Іванишів. Коли Миколі виповнилося лише 9 років, помер батько, який був його першим учителем.
1821 p. M. Іванішев вступив до Київського повітового училища, у якому пробув чотири роки і закінчив з відмінними оцінками. 1825 р. Миколу перевели до семінарії, де він навчався на нижчому й філософському відділеннях.
1828 р. відновлює діяльність Головний педагогічний інститут у Петербурзі, куди могли вступати і випускники семінарій.
1829 p. M.Д. Іванішев за казенний кошт був відправлений до С. Петербурга. Згідно зі статутом навчального закладу перші два роки вважалися "попереднім курсом". Студенти вивчали численні загальні базисні дисципліни та розвивалися фізично.
Після закінчення "попереднього курсу" М. Іванішев записався на філософсько-юридичне відділення, заняття на якому розпочалися 2 січня 1832 р.


Розмістив: Admin 4 грудня 2015 | Переглядів: 362 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ
Митрофан Вікторович (1867-1934)

Випускник Імператорського університету Св. Володимира (1894 p.), відомий історик, археограф, громадський і політичний діяч 

 

Митрофан Вікторович Довнар-Запольський народився 14 червня 1867 р. у м. Речиця Мінської губернії у білоруській родині, але майже 30 років був пов'язаний з Україною.

Закінчив історико-філологічний факультет університету Св. Володимира, де під керівництвом славнозвісного історика Володимира Антоновича 1894 р. захистив магістерську дисертацію з історії Кривицької та Дреговицької землі, а 1905 р. - докторську дисертацію, присвячену історії селянства Великого князівства Литовського. Завдяки сприянню В.Б. Антоновича був залишений при університеті як професорський стипендіат і 1896 року відряджений до Москви, де працював викладачем у приватних гімназіях та старшим помічником архіваріуса Литовської метрики в Московському архіві Міністерства юстиції, продовжив науково-організаційну роботу з публікації джерел. Викладав у Московському університеті, де обіймав посаду приват-доцента.



Розмістив: Admin 4 грудня 2015 | Переглядів: 295 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

ДАШКЕВИЧ
Микола Павлович (1852-1908)

Відомий літературознавець, історик, професор університету Святого Володимира (1884 р.)

Народився М.П. Дашкевич 16 серпня 1852 р. у с. Бежів на Житомирщині в родині священика. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, де його викладачами були В. Антонович та І. Цвєтаєв. Був залишений стипендіатом для підготовки до професорського звання.

Молодий учений захоплювався дослідженням середньовічного фольклору, історії вітчизняної та всесвітньої літератури. Так, за працю "Княжение Данила Галицкого по русским и иностранным известиям" йому було присуджено золоту університетську медаль.



Розмістив: Admin 4 грудня 2015 | Переглядів: 467 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ДАНИЛОВИЧ
Ігнатій Миколайович (1787-1843)

Правознавець та історик, дослідник історії права Великого князівства Литовського, один із перших дослідників пам'яток законодавства і літописання Білорусії та Литви

Син уніатського священика. Початкову освіту отримав під керівництвом свого дядька Михайла Даниловича. Потім навчався у Ломжинській школі, Білостоцькій гімназії та на юридичному факультеті Віленського університету, де отримав ступінь магістра прав (1812), служив секретарем при губернаторі Білостоцької області.



Розмістив: Admin 4 грудня 2015 | Переглядів: 325 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

АНТОНОВИЧ Володимир Боніфатійович (1834-1908)

Випускник Імператорського університету Св. Володимира (1860 p.), видатний історик, археолог, етнограф, публіцист і громадський діяч, доктор російської історії, ординарний професор, один з ідеологів українського національно-визвольного руху другої половини XIX ст.



Розмістив: Admin 1 грудня 2015 | Переглядів: 400 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

(1834 – 1908)

історик, археограф, археолог, етнограф

Володимиру Боніфатійовичу Антоновичу, історику, фольклористу, етнографу й археологу, судилося бути організатором і натхненником першого всеукраїнського, з центром у Києві, суспільно-культурного руху. При цьому він став основоположником і патріархом української історичної школи, з якої вийшов ряд чудових учених, зокрема М. Грушевський.


Розмістив: Admin 30 листопада 2015 | Переглядів: 518 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
[1] 2
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ