Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Зародження історичної думки в Україні (від Нестора 
Українська історіографія ХІХ ст. Перші історичні ш 
Михайло Грушевський і його концепція історії Украї 
Українська народницька і державницька течії в істо 
Радянська історична наука в Україні 
Українська історична думка в діаспорі 
Нове бачення української історії в добу національн 
Проблеми сучасної української історіографії 



Проблема князівських з’їздів у науковій думці діаспори

Події І і ІІ світових воєн, розгортання державотворчих процесів на українських землях в ХХ ст. обумовили потужні витки політичної еміграції в країни Західної європи, Америки та Австралії. За кордоном формується і досить впливова в науковому світі   діаспорна історична наука, видатними представниками якої являються В.Липинський, Д.Дорошенко, Н.Полонська-Василенко, О.Оглоблін, Т.Мацьків, Л.Винар, Л.Окіншевич, М.Антонович, М.Ждан, Б.Крутницький та десятки інших науковців.



Розмістив: Admin 19 лютого 2012 | Переглядів: 2005 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Радянська історична думка про роль і значення князівських з’їздів

Революційні події 1917 – 1920 рр. і встановлення радянської влади в Росії, Україні, Закавказзі, Білорусії, Монголії мали значний вплив на становлення нової, радянської, історичної науки. Нова генерація істориків, опираючись на ідеологів свого часу та концептуально-теоретичні здобутки своїх попередників, зайнялась розробкою різних питань стародавньої історії, в т.ч. і проблемою феодального роздроблення і князівських з’їздів.



Розмістив: Admin 19 лютого 2012 | Переглядів: 1468 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Розробка питань князівських з’їздів у дореволюційній історіографії


Слід зауважити, що з середини ХІІ ст. кількість літописних   зводів різко зменшується. Змінюється і характер повідомлень, що стосуються подій загальноруського значення, більше уваги відводиться історії окремих князівств, міст чи навіть монастирів. До   початку XIV ст. інтерес літописців до минулого Київської Русі починає зникати. В.І.Буганов пояснює це тим, що в результаті навали татаро-монголів було ліквідовано ряд осередків літописання, а також частково втрачено літописні традиції, особливо в південно-руських князівствах. Натомість, зростає зацікавленість літописців сучасними їм подіями



Розмістив: Admin 19 лютого 2012 | Переглядів: 1615 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Українська історіографія проблеми феодальної роздробленості Київської Русі ХІІ – ХІІІ століть на сучасному етапі

            Кінець 80-х рр. ХХ століття ознаменувався глибокими змінами в суспільно-політичній думці більшості країн Європи і світу. Не стали винятком у цьому відношенні й Україна. В цей період відчувалася гостра необхідність переосмислення історичного минулого нашого народу. Традиційно прийнято вважати, що започаткувала зміни в українській історіографії стаття О.Білоконя “Чи маємо ми історичну науку?”. В ній автор піддав різкій критиці п’ятичленну формаційну модель історичного розвитку, що була панівною в радянській історіографії, поставив під сумнів тезу про Київську Русь як “колиску”, “спільний корінь” “трьох братніх слов’янських народів”. О.Білокінь вказав на прояви позитивізму в історичних працях українських науковців, відсутність в них глобальних, глибоких висновків та нових моделей розуміння історичного процесу. Думки О.Білоконя дали поштовх до появи цілого ряду нових, з ідеологічної та методологічної точок зору, наукових досліджень



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 4160 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Проблема становлення розвинутого феодалізму в Київській Русі у радянській історіографії

            Тривалий час після утвердження радянської влади в та Україні серед істориків зберігався деякий плюралізм думок щодо державно-політичного устрою Київської Русі загалом та окремих її земель в ХІІ ХІІІ століттях зокрема. До кінця 20-х рр. ХХ ст. продовжували публікуватися дослідження науковців “дореволюційної школи” М.С.Грушевського, К.І.Кавеліна, М.І.Кареєва, М.І.Костомарова, В.О.Ключевського, О.Преснякова т. ін. Водночас в цей період появляються перші роботи істориків – марксистів М.Н.Покровського, М.С.Гуслистого т. ін. Вони започаткували основи формаційного підходу до вивчення історії Росії



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 5 | Коментарі: 0 | детальніше

Феодальна роздробленість Київської Русі у працях дослідників кінця XVIII – початку ХХ століття

            Кінець XVIII ст. ознаменувався становленням історичної науки в Східній Європі. В цей час живуть і активно працюють російські та українські дослідники В Татищев, І.Болтін, М.Карамзін, Ф.Софонович та інші. Вони свою увагу звертали на історію Київської Русі, хоча при цьому часто виходили з різних ідеологічних поглядів та використовували різні аргументи. Об’єднує цих дослідників прагнення до звеличення сильної монархічної влади і, натомість, дещо зневажливе ставлення до сепаратиських тенденцій, які існували на землях Київської Русі в ХІІ – ХІІІ ст., прагнення показати в невигідному ракурсі політику удільних князів. Зокрема В.Татищев та І.Болтін розглядають вказаний період виключно негативно, як “час розпаду єдиної держави і єдиного народу”, викликаного суб’єктивними причинами – особистими амбіціями князів, відсутністю чіткої системи престолонаслідування



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 1778 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Українська історіографія проблеми феодальної роздробленості Київської Русі ХІІ – ХІІІ століть на сучасному етапі

            Кінець 80-х рр. ХХ століття ознаменувався глибокими змінами в суспільно-політичній думці більшості країн Європи і світу. Не стали винятком у цьому відношенні й Україна. В цей період відчувалася гостра необхідність переосмислення історичного минулого нашого народу. Традиційно прийнято вважати, що започаткувала зміни в українській історіографії стаття О.Білоконя “Чи маємо ми історичну науку?”. В ній автор піддав різкій критиці п’ятичленну формаційну модель історичного розвитку, що була панівною в радянській історіографії, поставив під сумнів тезу про Київську Русь як “колиску”, “спільний корінь” “трьох братніх слов’янських народів”. О.Білокінь вказав на прояви позитивізму в історичних працях українських науковців, відсутність в них глобальних, глибоких висновків та нових моделей розуміння історичного процесу. Думки О.Білоконя дали поштовх до появи цілого ряду нових, з ідеологічної та методологічної точок зору, наукових досліджен



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 2532 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Проблема становлення розвинутого феодалізму в Київській Русі у радянській історіографії

            Тривалий час після утвердження радянської влади в та Україні серед істориків зберігався деякий плюралізм думок щодо державно-політичного устрою Київської Русі загалом та окремих її земель в ХІІ ХІІІ століттях зокрема. До кінця 20-х рр. ХХ ст. продовжували публікуватися дослідження науковців “дореволюційної школи” М.С.Грушевського, К.І.Кавеліна, М.І.Кареєва, М.І.Костомарова, В.О.Ключевського, О.Преснякова т. ін. Водночас в цей період появляються перші роботи істориків – марксистів М.Н.Покровського, М.С.Гуслистого т. ін. Вони започаткували основи формаційного підходу до вивчення історії Ро



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 1893 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Феодальна роздробленість Київської Русі у працях дослідників кінця XVIII – початку ХХ століття.

            Кінець XVIII ст. ознаменувався становленням історичної науки в Східній Європі. В цей час живуть і активно працюють російські та українські дослідники В Татищев, І.Болтін, М.Карамзін, Ф.Софонович та інші. Вони свою увагу звертали на історію Київської Русі, хоча при цьому часто виходили з різних ідеологічних поглядів та використовували різні аргументи. Об’єднує цих дослідників прагнення до звеличення сильної монархічної влади і, натомість, дещо зневажливе ставлення до сепаратиських тенденцій, які існували на землях Київської Русі в ХІІ – ХІІІ ст., прагнення показати в невигідному ракурсі політику удільних князів. Зокрема В.Татищев та І.Болтін розглядають вказаний період виключно негативно, як “час розпаду єдиної держави і єдиного народу”, викликаного суб’єктивними причинами – особистими амбіціями князів, відсутністю чіткої системи престолонаслідування



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 3402 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Характеристика міжкнязівських відносин у ХІІ ст. у працях сучасних українських істориків та істориків у діаспорі

            Сучасна українська історіографія базується на роботах не лише істориків Х V ІІ – ХІХ ст., чи радянських дослідників, але й враховує позитивні досягнення науковців, які з різних причин опинилися поза межами України, СРСР, і продовжували вивчати історію Київської Русі. Частина висновків, схем, створених поза межами України, зараз використовується провідними вітчизняними дослідниками. З цієї причини, вважаємо, за необхідне розпочати розділ з короткого огляду досягнень істориків з української діаспори...



Розмістив: Admin 5 лютого 2012 | Переглядів: 1397 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 2 3 4 [5] 6
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ