Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Зародження історичної думки в Україні (від Нестора 
Українська історіографія ХІХ ст. Перші історичні ш 
Михайло Грушевський і його концепція історії Украї 
Українська народницька і державницька течії в істо 
Радянська історична наука в Україні 
Українська історична думка в діаспорі 
Нове бачення української історії в добу національн 
Проблеми сучасної української історіографії 



Історик Микола Литвин: "Галичани встановили державу за три години"
Михайло Галущак
1 листопада 1918 р. була проголошена Західно-Українська Народна республіка. "... Галицька звільнена Україна зі своєю столицею Львовом пересилає привіт Великій Українській Державі і престольному Києву".
Про обставини створення української держави в Галичині розповів дослідник української визвольної боротьби першої третини ХХ ст. Микола ЛИТВИН.


Розмістив: Admin 6 січня 2017 | Переглядів: 176 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖІНОК НА РАННІХ ЕТАПАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У ПРАЦЯХ ВІТЧИЗНЯНИХ ДОСЛІДНИКІВ
Проаналізовано стан історіографії проблеми участі українського жіноцтва у громадсько-політичному митті ранніх етапів вітчизняної історії.
The article analyzes the state of historiography of the problem of participation of Ukrainian women in civil and political life at early stages of the nation's history.


Розмістив: Admin 8 липня 2016 | Переглядів: 379 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Жіноче тіло в сучасних культурно-антропологічних дослідженнях етнологів України й Росії
Жіноче тіло давно стало об’єктом американських, європейських та російських культурно-антропологічних досліджень. Наприклад, в американській культурній антропології існує окрема течія наукових досліджень – bodylore (тілознавство). Між тим, в Україні ця тематика тільки починає привертати увагу науковців.


Розмістив: Admin 23 червня 2016 | Переглядів: 331 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Mykhailo Hrushevsky / Михайло Грушевський
Михайло Грушевський народився 29 вересня 1866 р. в Холмі, помер 25 листопада 1934 р. в Кисловодську, Північний Кавказ. Найвидатніший український історик; головний організатор української науки, видатний цивільний і політичний лідер, публіцист і письменник; член Наукового товариства Шевченка (НСШ), і Академії Наук СРСР з 1929 р. Батько Грушеського, Сергій, був славістом і педагогом. У 1869 р. сімейство перемістилося на Кавказ, де Грушевський здобув вищу освіту в класичній гімназії в Тифлісі (1886). Ще студентом гімназії, він почав писати розповіді українською. Грушевський здобув вищу освіту в 1890 р. в історико-філологічному факультеті Київського університету, де він був студентом В. Антоновича. Він залишився в Київському університеті, щоб писати кандидатську дисертацію, видану під назвою "Огляд історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV ст.", 1891 р., а потім отримав ступінь кандидата наук у 1894 р. У 1894 р. за рекомендацією В. Антоновича Грушевський був призначений професором новоствореної кафедри історії України у Львівському університеті.
Прибувши до Львова, Грушевський став активним членом НТШ. Він став директором історико-філософської секції в 1894 р., і в 1897 р. він був обраний президентом.


Розмістив: Admin 9 травень 2016 | Переглядів: 332 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Nestor the Chronlcler / Нестор Літописець
Нестор Літописець
Нестор Літописець народився приблизно у 1056 р., помер приблизно 27 жовтня 1114 р. в Києві. Знаменитий середньовічний літописець; святий в українській церкві. Дата його канонізації невідома. Він увійшов до складу Києво-Печерского монастиря в 17 років і був дияконом (1074-8). Найперша біографія Нестора з'явилася в "Києво-Печерському патерику" (1661). Він був одним з найбільш вихованих людей пізнього ХІ-ХІІ ст. у Київській Русі, відомий своїми знаннями теології, історії, літератури і грецької мови. Нестор написав історію життя святих Бориса, Гліба і Феодосія Печерського в 1080-х рр. доповнив і продовжив текст Першого Російського літопису (1093), і завершив його редагування, відомого як "Повість минулих літ", приблизно 1111-13 рр. Оригінал не був збережений.


Розмістив: Admin 7 травень 2016 | Переглядів: 281 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ З ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ІСТОРІОСОФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
ФОРМИ ОСМИСЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО МИНУЛОГО. МІФ, ЕПОС, ІСТОРІЯ

Свідоме звернення до минулих подій відрізняє людину від інших живих істот, які також здатні закріплювати і зберігати навички, передавати власний досвід. В історії людства існували різні форми закріплення історичного досвіду та пам’яті: міф, епос, хроніка, наукова історіографія. Першою формою свідомості і культури як способу осмислення світу постає міф (грец. mythos розповідь). Всякий міф є спогадом про події минулого, але міф не може бути розповіддю чисто історичною. На відміну від історичного оповідання, міф не потребує ніяких доказів і підтверджень, він не осмислюється раціональними засобами. Елементи міфологічної свідомості неминуче супроводжують людство протягом усієї його історії.



Розмістив: Admin 25 квітня 2016 | Переглядів: 325 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Роман Зубик – історик, економіст та громадський діяч

Серед когорти славетних і невмирущих лицарів української національної науки початку ХХ ст. яскраво засіяла зірка вченого – енциклопедиста,  інтелігента з великої букви, непересічної особистості та вимогливого до себе й оточуючих педагога та вченого, чуйної людини,  що не зважала на примхи долі та  старалася допомогти кожному, хто до нього звертався, мабуть останнього романтика середини ХХ ст. Романа Зубика.

Його виклади історії були фундаментальні і водночас зрозумілі пересічному читачеві та є і сьогодні актуальні, але лихі сплетіння долі початку 40 рр. ХХ ст не дали в повному обсязі розвинутись талантові молодого водночас поважного дослідника. Його як і багатьох інших українських інтелігентів, які відстоювали незалежність України, було заарештовано й кинуто у в’язницю, а його непересічні праці були забуті й припадають пилом на полицях бібліотек та архівів, чекаючи своїх дослідників.

Дана робота є спробою відновити пам’ять про видатного вченого та розкрити деякі штрихи у його багатогранному та досить суперечливому життєвому та творчому шляху. 


Розмістив: Admin 22 грудня 2015 | Переглядів: 490 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Федотов-Чеховський Олександр Олексійович
(1806-1892)
Правознавець і археограф, доктор законодавства, ординарний професор російських цивільних законів, статський радник.

Правознавець і археограф, доктор законодавства, ординарний професор російських цивільних законів, статський радник. Народився в Таганрозі у сім'ї придворного протоієрея, останнього духівника Олександра І. Навчався в Санкт-Петербурзькій Духовній академії та Берлінському університеті. Працював у II відділенні Імператорської канцелярії. Після іспитів у Санкт-Петербурзькому університеті отримав ступінь доктора законодавства й у 1835 р. був направлений до Харківського університету викладачем римського права з платнею ординарного професора. У 1837 р. затверджений екстраординарним професором кафедри римського законодавства. Від 1838 р. працював в Університеті Св. Володимира. У 1843 р. переведений з кафедри римського права на кафедру російських цивільних законів. Був деканом юридичного факультету (1840-1841,1848-1849), старостою університетської церкви, цензором Київського цензурного комітету (1839- 1851). Звільнений з посади професора в 1861 за вислугою років. З 1876 р. на запрошення Правління університету здійснював опис актових книг Центрального архіву давніх актів. Видав два томи "Актов, относящихся до гражданской расправы Древней России" (Киев, 1859-1863).


Розмістив: Admin 7 грудня 2015 | Переглядів: 364 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ТАРЛЕ
Євген Вікторович (1874-1955)
Випускник Імператорського університету Св. Володимира (1896 p.),
історик, педагог

Дослідник історії Західної Європи, академік АН СРСР Тарле Євген Вікторович сформувався як учений у Київському університеті. Автор блискучих та глибокого змісту й стилю історичних монографій, неперевершений лектор. Був нагороджений кількома орденами; лауреат Державної премії СРСР (1942,1943,1946 pp.).


Розмістив: Admin 7 грудня 2015 | Переглядів: 387 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО
Наталія Дмитрівна
(1884-1973)
Випускниця Імператорського університету св. Володимира (1913 р.), видатна українська вчена-історик

Народилася 13 лютого 1884 р. у Харкові в старовинній дворянській родині. Батько, Дмитро Меншов, військову службу поєднував з дослідженням військової історії. Захоплення батька вплинуло на подальший вибір Наталією професії.
1889 р. сім'я Меншових переїхала до Києва. Тут у 1900 р. Наталія закінчила Фундуклеївську Маріїнську жіночу гімназію, а 1906 р. вийшла заміж за прапорщика С. Полонського. Проте шлюб виявився невдалим. Доля жінки і науковця Н. Полонської-Василенко була нелегкою. Їй довелося пережити чимало випробувань і драматичних подій, тернистим був і творчий шлях дослідниці. Наталія Дмитрівна отримала високу, як для жінки того часу, освіту - закінчила історико-філологічне відділення Вищих жіночих курсів при Університеті св. Володимира.


Розмістив: Admin 7 грудня 2015 | Переглядів: 417 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
[1] 2 3 4 5 6
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ