Uahistory.info

Василь Бурдуланюк

КОЗАЦЬКА ТЕМАТИКА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ ГАЛИЧИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ ст.

У статті охарактеризовано творчий доробок українських учених Галичини ХІХ – першої третини ХХ століть у царині історії українського козацтва. Зокрема, звернено увагу на дослідження діячів “Руської трійці” та істориків, які працювали в Науковому товаристві імені Шевченка.

Ключові слова: Галичина, історія козацтва, “ Руська трійця ” , Наукове товариство імені Шевченка, Записки НТШ.

Перша Українська дивізія Української національної армії в працях істориків діаспори (початок)

В історію України періоду Другої світової війни окрему сторінку вписала дивізія «Галичина», відома також як Перша Українська дивізія Української Національної Армії (І-ша УД УНА). Поряд з іншими національними військовими формуваннями того часу вона стала однією з ланок у вікових змаганнях українців за створення власної збройної сили. Втім, історія дивізії протягом усього повоєнного часу залишалася однією з найконтроверсійніших проблем вітчизняної історичної науки. Історичну справедливість в даному   випадку   допомагає   встановити   історична та   мемуарна література української діаспори.

Сучасна українська історіографія про дивізію СС “Галичина”

Вітчизняні історичні дослідження з даної проблеми не є такими насиченими, як праці істориків діаспори. Надзвичайно мала кількість монографічної літератури, поверхневість розвідок ще довший час залишатимуть проблему актуальною. Усі без виннятку статті та праці українських дослідників побачили світ не без допомоги діаспори. Звичайно, позиція дослідників є відмінною від радянської офіційної ідеології, проте є багато в чому схожою до істориків діаспори, що на нашу думку є значним недоліком.

Дивізія СС “Галичина” в радянській історіографії

Радянський уряд ніколи не визнав того, що мільйони радянських громадян допомагали німцям у боротьбі з СРСР. Так, само, як ніколи не признався в тому, що мільйони його громадян дезертували з Червоної Армії і воювали проти існуючого режиму. І це зовсім зрозуміло, бо ж признатися в тому — означало б зменшити престиж СРСР в очах західніх союзників.

Проблеми культури Західної України в сучасній українській історіографії

У сучасній вітчизняній історіографії вивчення окупаційного режиму відбувалося на основі архівних матеріалів, раніше недоступних дослідникам, преси, що виходила в часи окупації і містила чимало невідомих фактів, а також документів і матеріалів воєнних і цивільних адміністративних органів влади, які характеризують суспільно-політичну, господарську діяльність окупантів.

Першими переглянули свої підходи до подій воєнної історії П.Брицький, В.Замлинський, В.Коваль, М.Коваль, В.Кучер, В.Король. Вони підняли завісу над багатьма драматичними сторінками війни, українського руху опору.

Проблеми культури Західної України в працях радянських істориків

Радянська історіографія обмежувала проблему Другої світової війни переважно військовими і політичними подіями, залишаючи осторонь культурне життя на окупованих землях, що деформувало загальну уяву про характер того драматичного етапу в українській історії. Культурні процеси на окупованих землях радянські історики вивчали через призму ідеологічних стереотипів, тому не мали змоги об'єктивно і неупереджено підійти до вивчення проблеми

Діаспорна і зарубіжна історіографія про культурний розвиток західної України в період «нового порядку»

Якщо проаналізувати праці українських істориків, підготовлені у ці роки в діаспорі, то не важко встановити, що їх автори не стільки захищалися від радянської «контрпропаганди» і критики, скільки робили свою професійну справу: на основі різноманітних джерел досліджували різноманітні проблеми історії України періоду Другої світової війни.

Сучасна історична думка про причини, хід і наслідки князівських з’їздів в контексті формування державності України-Руси

Вже на початку 1991 р. з ’ являється   український переклад курсу О.Субтельного “Україна: історія”, що на кілька років став основним вузівським підручником. Серед причин роздроблення автор називає суб’єктивні (розбрат серед князів, відсутність правил престолонаслідування) та об’єктивні (економічний застій внаслідок зміни міжнародної торгової кн’юктури). В цьому контексті і оцінюється Любецький з ’ їзд

Проблема князівських з’їздів у науковій думці діаспори

Події І і ІІ світових воєн, розгортання державотворчих процесів на українських землях в ХХ ст. обумовили потужні витки політичної еміграції в країни Західної європи, Америки та Австралії. За кордоном формується і досить впливова в науковому світі   діаспорна історична наука, видатними представниками якої являються В.Липинський, Д.Дорошенко, Н.Полонська-Василенко, О.Оглоблін, Т.Мацьків, Л.Винар, Л.Окіншевич, М.Антонович, М.Ждан, Б.Крутницький та десятки інших науковців.