Поставлена організаційним з'їздом російських філологів справа раціонального укладу історії Слов'янства в задуманій Слов'янській Енциклопедії(Писано з нагоди пляну слов'янської історії, виробленого історичною підсекцією з'їзду.) дає мені нагоду порушити справу схеми історії Східнього Слов'янства. Я не раз порушував уже справу нераціональностей у звичайній схемі "русскої історії" (Напр, в "Записках" Наукового Товариства ім. Шевченка т. XIII, XXXVII І XXXIX, бібліографія, оцінки праць Милюкова, Сторожева, Загоскина, Владимірского-Буданова (завважу, що з моїх заміток до книги Милюкова "Очерки по истории русской культуры" зробив ужиток проф. Филевич в своїй рецензії праці д. Милюкова, в час. "Новое Время", покликуючись на них на попертя своїх гадок, зовсім противних тим, якими продиктовані були мої замітки). Также в приготованім ним до друку "Очерку исторіи украинскаго народа".), тепер хотів би обговорити се питання трохи повніше.
Звичайно прийнята схема русскої історії всім звісна. Вона починається з перед-історії Східньої Европи, звичайно про неслов'янську колонізацію, потім іде мова про розселення слов'ян, про сформування Київської держави; історія її доводиться до другої половини XII в., потім переходить до великого князівства Володимирського, від нього в XIV віці, до князівства Московського, слідиться історія Московської держави, потім Імперії, а з історії українсько-руських і білоруських земель, що лишилися поза границями Московської держави, часом беруться деякі важніші епізоди (як держава Данила, сформування Великого князівства Литовського і унія з Польщею, церковна унія, війни Хмельницького), часом не беруться зовсім, а в кожнім разі з прилученням до російської держави сі землі перестають бути предметом сеї історії. |
Категорії
Підкатегорії
Популярні
Вхід на сайт