Вітенко Микола

Соціально-демографічні процеси в Галичині у кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

В ряді держав сучасної Європи, зокрема Великобританії, Німеччині, Франції та ін., зараз проходять значні етно – демографічні перетворення. Чисельність корінних народів цих країн повільно, але невблаганно зменшується. Натомість, серед населення зростає кількість вихідців з Азії, Африки, держав центральної та Східної Європи. Ці зміни породжують різноманітні міжетнічні зіткнення, несуть в собі загрозу майбутніх соціально-економічних проблем. Останні вже зараз попереджають про себе зростаючим рівнем безробіття та кризою пенсійних систем.

Українська держава теж не стоїть осторонь цих глобальних тенденцій, хоча і має свої специфічні особливості, зокрема проблема народжуваності, значні обсяги еміграції її громадян за кордон. Все це в своїй сукупності змушує по-новому підійти до вивчення соціально-економічних та соціально-демографічних процесів, що відбувалися в історичному минулому українського народу. Особливий інтерес у дослідників викликає проблема трансформації українського суспільства Галичини в кін. ХІХ – поч. ХХ ст., що має багато спільних, чи принаймні схожих, рис з тими явищами, що відбуваються в Україні на сучасному етапі. Її намагалися вивчати вже сучасники Ю. Бачинський та І. Франко

Микола Вітенко

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ

ПОДЕННИХ НАЙМИТІВ ТА ДВІРСЬКИХ СЛУГ У ГАЛИЧИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Сьогодні українська держава перебуває на етапі зміни державного і колективного характеру власності на приватний. Цей процес особливо суперечливо проходить у сфері врегулювання поземельних відносин. Він супроводжується значними порушеннями чинного законодавства з боку селян та представників влади на місцях, сприяє значній майновій та світоглядній диференціації населення. Це спонукає вчених до детального аналізу соціально-економічних факторів в історичній ретроспективі та розробки нових механізмів вивчення вітчизняної історії, що могло би сприяти вирішенню сучасних проблем.

Вітенко Микола

Польське велике землеволодіння в Галичині (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.)

Галичина була важливим політичним та економічним регіоном Австро-Угорщини. У ній домінуючі позиції зберігали великі землевласники, що відігравали значну роль у тогочасних глобальних суспільних перетвореннях. Не зважаючи на це, в наукових публікаціях інформація про панівну верству “Королівства Галичини і Лодимерії” майже повністю відсутня. Близькість процесів трансформації суспільних відносин, що відбувалися в Галичині у кін. ХІХ – поч. ХХ ст. до тих, які проходять в сучасній Україні робить дане дослідження особливо актуальним.

Вітенко Микола

Польський національно - визвольний рух в Галичині в 1867 – 1914 рр. та становлення українського націоналізму

Історія Польщі тісно пов’язана з історією України. Минуле наших країн має дуже багато спільних чи схожих рис, особливо це стосується ХІХ – початку ХХ ст. В цей період і поляки і українці намагалися відновити свою державність. Активну участь у національному відродженні обох народів взяла діячі “Молодої Польщі” та “Молодої України”, які згодом створили перші політичні партії і повели боротьбу за відновлення незалежності Польщі та України. Польський національно-визвольний рух в цей час був більш активний ніж український. Та українці досить швидко запозичували методи та засоби боротьби у поляків. Особливо активно національно-визвольні рухи поляків і українців проходили у коронному краї Галичини та Лодомерії – провінції Австро-Угорської імперії.

Враховуючи ту роль, яку відіграв для українців польський національний рух, сьогодні, в умовах незалежної України особливо актуальним є вивчення становлення польської національної ідеї в Галичині у 1867 – 1918 рр., коли було створено передумови відновлення Речі Посполитої та незалежної української держави.

Вітенко М. Д.

Соціально-економічне підґрунтя польсько-українських відносин у містах та містечках Східної Галичини (1880 – 1914 рр.)

На сучасному етапі історичного процесу українська держава переживає значні труднощі, пов’язані зі зміною характеру власності на знаряддя та засоби виробництва з колективного і державного на приватний. Особливо драматично проходить соціальна диференціація населення, утворення його нових верств та категорій населення. Посилення міжнаціональних протиріч у низці областей і особливо в Автономній Республіці Крим має переважно соціально-економічне підґрунтя і виступає випробуванням нашої державності. Все це спонукає істориків до детального аналізу соціально-економічних факторів в минулому українського народу і розробки нових методів вивчення вітчизняної історії, що до певної міри могло б сприяти вирішенню проблем сьогодення.

Микола Вітенко

Селянський страйк 1902 р. в Галичині та польсько-українські взаємини

Галичина в кін. ХІХ – поч. ХХ ст. була охоплена рядом важливих політичних й економічних процесів. Вони мали на меті демократизацію суспільства та поширення ринкових відносин. Їх втілення у життя ускладнювалося соціальними та міжнаціональними протиріччями, що мали місце в краї. Безпосереднім проявом загострення ситуації в Галичині став селянський страйк 1902 р. Його передумови, причини та наслідки викликали, викликають і будуть викликати значний інтерес у дослідників. Актуальність вивчення проблеми зумовлена також спорідненістю суспільних процесів, що проходять в сучасній Україні, з тими, які відбувалися біля ста років в “коронному краї Галичини і Лодимерії”.

Вітенко Микола

Боротьба за сервітутні права в контексті польсько-українських взаємин у Галичині (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.)

На сучасному етапі історичного процесу українська держава переживає значні труднощі, пов ’ язані зі зміною характеру власності на знаряддя та засоби виробництва з колективного і державного на приватний. Особливо болюче проходить приватизація землі. Вона супроводжується значними порушеннями чинного законодавства з боку селян та представників влади на місцях, а тому потребує негайного вирішення. Все це спонукає істориків до детального аналізу соціально-економічних факторів в минулому українського народу і розробки нових методів вивчення вітчизняної історії, щоб, до певної міри, могло сприяти вирішенню проблем сьогодення.

Вітенко Микола

Взаємини між українськими громадами та польськими поміщицькими дворами у Галичині (кінець ХІХ початок ХХ ст.)

Польсько-українські відносини впродовж багатьох століть були надзвичайно суперечливими, драматичними і коливалися від дружніх до відверто ворожих й антагоністичних. Особливою складністю вони вирізнялися на території Галичини, де наприкінці ХІХ ст., завдяки поступкам австро-угорської монархії, набули якісно нового змісту і переросли з взаємин між окремими особами, соціальними верствами у взаємини власне міжнаціональні. Важливу роль у цьому відіграли стосунки між українськими сільськими громадами та польськими фільварками. Все це спонукає істориків до детального аналізу соціально-економічних факторів в минулому українського народу і розробки нових методів вивчення вітчизняної історії, що до певної міри могло б сприяти вирішенню проблем сьогодення.

Микола Вітенко

ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ ТА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ (НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.)

Впродовж багатьох століть земля була єдиним засобом до існування багатьох народів. Її нестача викликала і викликає різноманітні міждержавні, міжнаціональні та міжконфесійні конфлікти, породжує соціальні антагонізми в середині більшості країн світу. В умовах теперішньої модернізації суспільства земля відіграє дещо меншу роль ніж раніше. Вона сама по собі, без сільськогосподарської техніки, робочих рук вартує дуже мало, про що свідчать сотні, а то й тисячі гектарів українських чорноземів порослих бур’яном. Водночас, складна соціально-економічна ситуація у більшості областей півдня України, а також у Автономній Республіці Крим засвідчує вагомий вплив дефіциту землі на перебіг взаємин між різними етно-конфесійними групами нашої держави. Саме тому, особливо актуальним є вивчення науковцями проблем соціально-економічних явищ та процесів у контексті міжнаціональних взаємин. Сукупність більшості сучасних проблем відносин різних національностей у рамках однієї держави мала аналогії у історії взаємин між поляками та українцями у Східній Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Польсько-українські відносини у Галичині у 1902 – 1914 рр.: боротьба за український університет

Микола Вітенко

Українські студенти Львівського університету одними з перших зазнали переслідувань за національними ознаками. Ці переслідування пропагувалися окремими викладачами – активними ідеологами та прихильниками «вшехполяків» С.Грабськи м та С.Гломбінськи м. Проте, зростаючий національний тиск поляків зробив, на нашу думку, і деякі позитивні впливи на українців. На захист своїх інтересів українці почали створювати власні політичні та громадські організації. Першою активізувалася українська молодь. З 1900 р., на противагу польським спортивним товариствам виникають «Січ» та “Сокіл” – спортивно-пожежні товариства. Цього ж і в наступні п’ять років мережа осередків «Січі»   та «Сокола» покрила всю Східну Галичину