Людмила Дрогомирецька

 

ІДЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО КООПЕРАТИВНОГО РУХУ

В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (1920–1939 рр.)

 

У статті розглядаються особливості формування ідейно-теоретичних засад українського кооперативного руху в Західній Україні в 1920–1939 рр. Доведено, що основою його ідеології була орієнтація на перетворення кооперативів в осередки українського національного руху, які повинні були забезпечити економічні підвалини самостійного розвитку нації і в такий спосіб підготувати українство до боротьби за національні ідеали й державну незалежність.

Ключові слова: український кооперативний рух, ідеологія, ідейно-теоретичні засади української кооперації.

Ігор Пилипів

 

РОЗВИТОК АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ГАЛИЦЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ (1918–1939 рр.)

 

У статті досліджено основні етапи історичного розвитку адміністративно-територіальної структури Греко-католицької церкви, проаналізовано особливості становлення та розвитку єпархій, найхарактерніші особливості організаційної структури Галицької греко-католицької митрополії в міжвоєнний період (1918–1939 рр.).

Ключові слова: Греко-католицька церква, архієпархія, митрополит, єпископ, деканати, духовна семінарія.

Політичний та адміністративний устрій Королівства Галичини і Лодомерії

Політичний устрій Австрії в 1849 – 1860 рр. сам по собі був надзвичайно схожий на устрій Франції часів Наполеона ІІІ, або ж часів правління канцлера Меттерніха. Ані польська, ані німецька, ані чеська шляхта не зазнали ущемлення економічних прав. Поміщик був найбільш тісно пов'язаний з австрійською монаршою династією. Він був найбільшою опорою режиму, залишаючись при цьому постаттю космополітичною.

Микола Васильович КУГУТЯК. ГОЛОДОМОР 1933-го І ЗАХІДНА УКРАЇНА (ТРАГЕДІЯ НАДДНІПРЯНЩИНИ НА ТЛІ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ 20–30-х РОКІВ). – Івано-Франківськ, 1994. – 70 с.

 

У книзі вперше розкрито масовий рух західноукраїнської громадськості на порятунок голодуючих в Україні. На обширному документальному матеріалі показано, як політика голодомору, колективізації та винищення українства на Наддніпрянщині спричинилась до активізації національно-визвольного руху на Західній Україні.

Для студентів, викладачів, учителів, усіх, кого цікавить трагічне і звитяжне історичне минуле українського народу.

           За минулі роки з'явилося чимало науково-історичних розвідок, які всесторонньо розкривають причини, масштаби та наслідки голоду 1933-го року в Україні. Проте по сьогоднішній день трагедія Наддніпрянщини не досліджувалася на широкому тлі суспільних настроїв західноукраїнської громадськості 20–30-х років, Між тим більшовицька політика масових репресій, колективізації та голодомору 1933 року на Наддніпрянщині болем відгукнулася в серцях мільйонів єдинокровних братів за Збручем. Голодова катастрофа мобілізувала всі громадсько-політичні сили західноукраїнського суспільства на порятунок нації. Тим самим було виявлено глибоке соборницьке розуміння загальнонародних вислідів трагедії.

Події на Наддніпрянщині змінили ставлення місцевого населення до більшовицького режиму та його політики, активізували формування нових суспільних настроїв, спричинились до перегрупування політичних сил. Історичний досвід, набутий населенням Західної України у 20–-20-х роках, становить і в наші дні значний пізнавальний інтерес.

Микола Васильович КУГУТЯК. ГОЛОДОМОР 1933-го І ЗАХІДНА УКРАЇНА (ТРАГЕДІЯ НАДДНІПРЯНЩИНИ НА ТЛІ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ 20–30-х РОКІВ). – Івано-Франківськ, 1994. – 70 с.

У книзі вперше розкрито масовий рух західноукраїнської громадськості на порятунок голодуючих в Україні. На обширному документальному матеріалі показано, як політика голодомору, колективізації та винищення українства на Наддніпрянщині спричинилась до активізації національно-визвольного руху на Західній Україні.

Для студентів, викладачів, учителів, усіх, кого цікавить трагічне і звитяжне історичне минуле українського народу.

Микола Васильович КУГУТЯК

ГОЛОДОМОР 1933-го І ЗАХІДНА УКРАЇНА

(ТРАГЕДІЯ НАДДНІПРЯНЩИНИ НА ТЛІ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ 20–30-х РОКІВ)

Івано-Франківськ, 1994. – 70 с.

За минулі роки з'явилося чимало науково-історичних розвідок, які всесторонньо розкривають причини, масштаби та наслідки голоду 1933-го року в Україні. Проте по сьогоднішній день трагедія Наддніпрянщини не досліджувалася на широкому тлі суспільних настроїв західноукраїнської громадськості 20–30-х років, Між тим більшовицька політика масових репресій, колективізації та голодомору 1933 року на Наддніпрянщині болем відгукнулася в серцях мільйонів єдинокровних братів за Збручем. Голодова катастрофа мобілізувала всі громадсько-політичні сили західноукраїнського суспільства на порятунок нації. Тим самим було виявлено глибоке соборницьке розуміння загальнонародних вислідів трагедії.

Події на Наддніпрянщині змінили ставлення місцевого населення до більшовицького режиму та його політики, активізували формування нових суспільних настроїв, спричинились до перегрупування політичних сил. Історичний досвід, набутий населенням Західної України у 20–-20-х роках, становить і в наші дні значний пізнавальний інтерес.

Микола Васильович КУГУТЯК

ГОЛОДОМОР 1933-го І ЗАХІДНА УКРАЇНА (ТРАГЕДІЯ НАДДНІПРЯНЩИНИ НА ТЛІ СУСПІЛЬНИХ НАСТРОЇВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ 20–30-х РОКІВ). – Івано-Франківськ, 1994. – 70 с.

У книзі вперше розкрито масовий рух західноукраїнської громадськості на порятунок голодуючих в Україні. На обширному документальному матеріалі показано, як політика голодомору, колективізації та винищення українства на Наддніпрянщині спричинилась до активізації національно-визвольного руху на Західній Україні.

Для студентів, викладачів, учителів, усіх, кого цікавить трагічне і звитяжне історичне минуле українського народу.

Рецензенти:

Професор, доктор історичних наук Володимир Грабовецький.

Доцент, кандидат історичних наук Сергій Дерев'янко.

Спонсор видання: управління освіти держадміністрації Івано-Франківської області (Томенчук Б. М.).

Літературний редактор Олег Пилип'юк

Технічний редактор Галина Мартинюк

Художник Мирослав Гаталевич

Коректор Любов Николайчук

Здано в набір 20.01.1994 р. Підпило до друку 8.02.1994 р.

 

За минулі роки з'явилося чимало науково-історичних розвідок, які всесторонньо розкривають причини, масштаби та наслідки голоду 1933-го року в Україні. Проте по сьогоднішній день трагедія Наддніпрянщини не досліджувалася на широкому тлі суспільних настроїв західноукраїнської громадськості 20–30-х років, Між тим більшовицька політика масових репресій, колективізації та голодомору 1933 року на Наддніпрянщині болем відгукнулася в серцях мільйонів єдинокровних братів за Збручем. Голодова катастрофа мобілізувала всі громадсько-політичні сили західноукраїнського суспільства на порятунок нації. Тим самим було виявлено глибоке соборницьке розуміння загальнонародних вислідів трагедії.

Події на Наддніпрянщині змінили ставлення місцевого населення до більшовицького режиму та його політики, активізували формування нових суспільних настроїв, спричинились до перегрупування політичних сил. Історичний досвід, набутий населенням Західної України у 20–-20-х роках, становить і в наші дні значний пізнавальний інтерес.

Вітенко Микола

Українська парламентська репрезентація

Дискримінація українського населення Австро-Угорщини змушувала свідомих українців створювати організації, які об’єднали чи хоча б координували діяльність різних політичних партій, економічних організацій громадсько-культурних товариств. Обставини змушували до єдності і українських депутатів-послів до Галицького сейму та Австрійського парламенту. В різні роки їх об’єднували такі організації як Руський клуб, Русько-Український клуб, Український клуб, Український парламентський клуб, Головна Українська Рада, Загальна Українська Рада та інші. Змінювалися не лише назви організацій, їхні керівники, але відчутних змін зазнавали і цілі, які ставили перед собою українські депутати у Галицькому сеймі та Австрійському парламенті. Відповідних модифікацій зазнавали і методи їхньої діяльності, поступово трансформуючись від ідей лояльної співпраці з австрійськими властями до боротьби за створення української автономії, а згодом – незалежної Української Держави.

Микола Вітенко

ЕВОЛЮЦІЯ МЕНТАЛЬНОСТІ ВЕЛИКИХ ПОЛЬСЬКИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ У1880 – 1914 РР.

  В статті автор вивчає вплив соціально-економічних чинників, і зокрема земельного питання, а також проблеми поглиблення товарно-грошових відносин, на посилення польсько-українського антагонізму у Галичині (1880 – 1914 рр.).