Uahistory.info

КНЯЗЬ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РОМАН, РИМСЬКИИ ПАПА I ПОЛЬЩА

(початок XIII ст.)

Роман Мстиславичь, мстя Ляхом неправды и свои раны, и собрав войско Галичское и Володимирское, весне иде к Сендомиру, два города взя и много попустоши; а слышах, иже Мешко умер, чаяше от братаничны королевы и сына ея Лешка приреченную ему проторь получити, и воспятися не взяв мира. Слышав же, иже Лешка на Королевство не взяли, и разгневався иде паки к Сендомиру, и нача более разоряти и села жещи. Ляхи же пустиша Лешка, абы стал от себе просити Ярослава; он же не ведый лъсти их, дететске бо бе, посла от себе послы Романа просити. Таже и Папа слышав, ижь Роман Угре и Ляхи победи, и всю Русь под себе приведе, ела к нему свой поел, намовляти в латинскую веру свою, обещавая ему грады и королем в Руси учинити. Роман же препирашеся от письма, а они не срамляся належаху ему ласковыми словесы. Едину же молвящу послу

тому к Романови, како Папа мочный, и можеть его богата, сильна и честна мечем петровым устроити, изъяв мечь свой рече послу: “Такий ли то мечь петров у папы? иж имать такий, то можеть городы давати, а аз доколе имам и при бедре, не хочу куповати ино кровию, яко же отцы и деды наши размножили землю Рускую”. Послом же Пешковым рек: “Идите и рцыте: “аз не хощу земли ваю вредити, толе заплатите ми проторь, иж приоекоша; а не можете ли толико сребра вскоре собрати, дайте ми Люблин с землею, даже выплатите”. И отпустив послы тые, к Галичу иде.

НАВАЛА ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКИХ ЗАВОЙОВНИКІВ НА КИЇВСЬКУ РУСЬ

Батий же, взявши Козельськ, пішов у землю Половецьку, а звідти став посилати (війська) на городи руські. Взяв він город Переяславль списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михайла сокрушив і начиння церковне незчисленне срібне і золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа преподобного Симеона, вони убили.

В лето 6575. Заратися Всеслав, сын Брячиславль, Полоцкий, и зая Новгород; Ярославичи же трие, Изяслав, Святослав, Всеволод, совокупившие вои, идоша на Всеслава, зиме сущи велице.

И придоша ко Меньску, и Меняне затворишася в граде; си же братья взяша Менеск, (и) исекоша муже, а жены и дети вдаша на щиты, и поидоша к Немизе, и Всеслав поиде противу. И совокупишася обои на Немизе, месяца марта в 3 день, и бяше снег велик, (и) поидоша противу собе; и бысть сече зла, и мнози падоша, и одолеша Изяслав, Святослав, Всеволод, Всеслав же бежа. Посемь же, месяца иуля в 10 день, Изяслав, Святослав (и) Всеволод, целовавше крест честный к Всеславу, рекше ему: “приди к нам, яко не створим ти зла”; он же надеявся целованью креста, перееха в лодьи через Днепр. Изяславу же в шатер предидущю, и тако яша Всеслава на Рши у Смолиньска, преступившие крест. Изяслав же привед Всеслава Кыеву, всади и в поруб с двема сынома.

Київська Русь IX—XIII ст.—одна з найбільших і наймогутніших країн середньовічної Європи. Територіальні межі її сягали від Балтики і Льодовитого океану до Чорного (“Руського”) моря і від Волги до Карпат. Знаходячись у центрі торгових шляхів, Київська Русь була контактною зоною між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і Скандінавією.

Утворення Київської Русі мало велике історичне значення як для слов'янських, так і неслов'янських народів, її досягнення в галузі економічного, соціального і культурного розвитку ставали надбанням естів, латишів, литви, весі, мері, муроми, мордви, тюркських народів, які частково етнічно і політичне консолідувались у складі Давньоруської держави.

Київська Русь відігравала важливу роль у міжнародних відносинах, займаючи своє місце в системі тогочасного світу й активно впливаючи на хід розвитку світової історії. З київськими великими князями підтримували політичні, економічні, культурні та родинні зв'язки правителі Візантії, Франції, Німеччини, Швеції, Данії, Польщі. Не випадково на монетах Володимира Святославича великий київський князь зображений як візантійський імператор.