Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Законодавство України про археологічні пам’ятки 
Археологічні пам’ятки кам’яної доби 
Трипільська культура очима археологів 
Кіммерійці, скіфи, сармати, кельти, гуни і готи в 
Археологічні пам’ятки греко-римської доби в Україн 
Археологічні сліди слов’ян в Україні 
Археологія Київської Русі 
Археологічні розкопки козацьких пам’яток 
У пошуках скарбів давніх і сучасних 



Етнокультурний склад населення. Трипільська культура. Побут і матеріальна культура населення на території України в епоху енеоліту.
Світ землеробів

На теренах України за часів енеоліту землеробське населення мешкало переважно в її правобережній лісостеповій частині, що було зумовлено близькістю до Балканського центру, а також природними умовами, сприятливими для вирощування основних злакових культур.
Найбільшу територію від Пруту до Дніпра протягом усього енеоліту займало населення трипільської культури. На північному заході змінюючи одне одного мешкали племена лендельської культури, культури лійчастого посуду і культури кулястих амфор. У Закарпатті населення відоме за пам’ятками полгарської і баденської культур, а у пониззі Дунаю мешкали племена культури Болград-Алдень.
Трипільські племена. Від початку IV – до середини III тис. до н. е. практично вся лісостепова смуга Українського Правобережжя була заселена племенами трипільської культури, що отримала назву від поселення біля с. Трипілля на Київщині, відкритого і дослідженого В. В. Хвойкою наприкінці минулого століття. Саме тоді (1889) на теренах Румунії біля с. Кукутені поблизу м. Ясси Г. Буцуряну було відкрито багатошарове поселення, що стало широко відоме після розкопок Г. Шмідта у 1909–1910 рр. і дало назву західному варіанту цієї культури (Schmidt Н. Cucuteni in der Oberen Moldau, Rumаnien. – Berlin; Leipzig, 1932.). Отже, культура має подвійну назву – Кукутені – Трипілля.


Розмістив: Admin 16 вересня 2016 | Переглядів: 1095 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Антропологічний склад населення в епоху мезоліту на території України
Фізичний тип населення України в мезолітичну епоху досліджений за палеоантропологічними матеріалами могильників Дніпровського Надпоріжжя (Волоського, Василівського І і III) (рис. 31) та окремих поховань з гротів Фатьма-Коба і Мурзак-Коба в Криму. Цими знахідками репрезентоване лише населення Південної України. Для більш північних районів антропологічні знахідки цього часу поки що невідомі. Загалом на основі вивчення зазначених матеріалів антропологи дійшли висновку, що фізичний тип населення Південної України належить до великої європейської раси.
Серед мезолітичного населення, котре залишило надпорізькі могильники, дослідники виділяють три антропологічні варіанти:
Перший – довгоголовий, з високим склепінням, широким і се- редньовисоким добре профільованим обличчям; середньошироким носом; низькими або середньовисокими орбітами (Василівна І, поховання із зібганими кістяками Василівни III). Велика схожість антропологічних ознак зазначених поховань двох Василівських могильників, розташованих поблизу один від одного, може бути пов’язана із спорідненістю залишившого їх населення.
Другий представлений ще більш довгоголовим населенням з дуже вузьким і високим обличчям; у деяких індивідуумів помітна тенденція до прогнатизму (Волоський могильник).


Розмістив: Admin 13 вересня 2016 | Переглядів: 261 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Суспільний устрій і духовна культура в епоху мезоліту на території України
Вище було зазначено, що можливості відтворення соціально-економічних стосунків за даними археології вкрай обмежені, однак не настільки, щоб взагалі відмовитися уявити собі ймовірну структуру мезолітичного суспільства. Вивчення соціально-економічних структур первісних громад у сучасній археології спирається на багато чинників, основним серед яких є рівень розвитку продуктивних сил, екологічні обставини, характер розселення, структура поселень та господарсько-побутових комплексів. Однак, зважаючи на це, необхідно ще зауважити, що достовірність реконструкцій передусім залежить від досконалості відтворення природного оточення та повноти дослідженості пам’яток регіона. Не виключена можливість використання палеоетнологічних моделей, без яких у деяких випадках взагалі неможливо обійтися, однак такі моделі ніяк не можна механічно переносити на минувшину.


Розмістив: Admin 13 вересня 2016 | Переглядів: 768 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Культурно-історичний процес та його особливості в епоху мезоліту на території України
Формування та розвиток народонаселення на початку голоцену на терені України, його консолідація на засадах творення нових етноісторичних спільностей і типів господарсько-побутової адаптації були вкрай складними і багато в чому зумовленими перебудовою природно-ландшафтного оточення та новим рівнем соціально-економічного розвитку як окремих громад, так і суспільства загалом.
Відхід льодовика наприкінці плейстоцену спричинив визволення значних територій на півночі Європи від мерзлотних явищ, що сприяло переселенню в ці райони мезолітичних мисливців та збирачів. Наслідками цього процесу стали значні перегрупування населення на півночі Східної Європи, які частково торкнулися і північних районів України. Незначні пересування простежуються також у південноукраїнських степах, у лісостеповій зоні та у Прикарпатті. Однак у етногенетичному процесі на терені України значно переважав автохтонний розвиток населення. У багатьох районах простежується безперервна еволюція народонаселення від палеоліту до неоліту включно.


Розмістив: Admin 13 вересня 2016 | Переглядів: 745 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Матеріальна культура та побут епохи мезоліту на території України
Уже попереднє ознайомлення з картою мезолітичних пам’яток України вказує, що відомі тут з пізнього палеоліту великі поселення з міцними житлами довгочасового користування практично зникають. Абсолютна більшість мезолітичних пам’яток – це невеличкі місцезнаходження, на яких зібрано декілька десятків або сотень крем’яних виробів. Великих поселень знайдено обмаль, а розкопано одиниці (Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ятки України. – К., 1982.).


Розмістив: Admin 13 вересня 2016 | Переглядів: 620 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Епоха мезоліту на території України
Глобальна температурна депресія, зумовлена останнім зледенінням, на рубежі 12–13 тис. років тому змінюється прогресуючим потеплінням, яке не було рівномірним та поступовим, а мало пульсуючий циклічний характер, коли інтенсивні потепління змінювалися короткочасними похолоданнями. Льодовикова ситуація в Східній Європі остаточно зникла біля 8 – 9 тис. років тому. Найвідчутніший злам у розвитку природно-кліматичних умов відбувся близько 10300 років тому. Саме цей період багатьма дослідниками визначається як межа між плейстоценом та голоценом. З нею більшість археологів і пов’язують перехід від палеоліту до мезоліту. Починаючи з цього часу відбувається глобальна зміна клімату, ландшафту, складу тваринного світу.


Розмістив: Admin 13 вересня 2016 | Переглядів: 425 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Духовна культура епохи пізнього палеоліту на території України
З усіх видів культури в ранньопервісному суспільстві за археологічними джерелами краще за інші вивчено образотворче мистецтво. Різноманітні прояви цієї творчості, її матеріальні зразки одержали узагальнюючу назву “палеолітичне мистецтво”. Хронологічно воно пов’язано з пізнім палеолітом, часом людини сучасного фізичного типу – Ношо sapiens. Протягом пізнього палеоліту простежується поступовий розвиток палеолітичного мистецтва від найпростіших зразків. З усіх видів стародавньої людини, ймовірно, тільки Homo sapiens був здатним до абстрактного, символічного і часом естетичного відображення навколишнього середовища. Водночас найраніші прояви палеолітичного мистецтва датуються раннім палеолітом, про що згадувалося вище.


Розмістив: Admin 12 вересня 2016 | Переглядів: 803 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Суспільний устрій епохи пізнього палеоліту на території України
Узагальнене відтворення соціально-економічної структури пізньопалеолітичного суспільства надто складне. Більшість дослідників дотримується думки, що пізньопалеолітична людина жила за умов сформованого родового ладу. Трансформація прагромади в ранньопервісну громаду розпочалася, ймовірно, ще в ранньому палеоліті на неандертальській стадії антропогенезу і завершилася з виникненням людини сучасного типу. У деяких випадках, як уже зазначалося, первісні громади могли складатися і раніше, на неандертальській стадії. Однак, як це було доведено П. П. Єфименком та П. Й. Борисковським, остаточно цей процес завершився з початком пізнього палеоліту.


Розмістив: Admin 12 вересня 2016 | Переглядів: 574 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Культурно-історичний процес епохи пізнього палеоліту на території України
Формування й розвиток народонаселення та культурно-історичних спільностей різного рівня в різних регіонах України за періоду пізнього палеоліту багато в чому залежало від змін навколишнього середовища. Пульсуючий характер клімату, зміна теплих періодів холодними, періодичні насування та відступання льодовика, зміна природно-ландшафтного середовища, рослинного та тваринного світу – все це безпосередньо впливало на розселення первісних людей, визначало напрямок їхніх міграцій, що призводили до поширення контактів між різними групами давнього населення, зламу традицій побуту та культури.


Розмістив: Admin 12 вересня 2016 | Переглядів: 336 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Господарство епохи пізнього палеоліту на території України
Основою господарства первісної громади пізнього палеоліту було мисливство та збиральництво. Значна частина трудових зусиль витрачалась також на будівництво жител, виготовлення знарядь праці та предметів побуту, пошиття одягу, приготування їжі, збирання палива та ін. Зрештою, помітне місце в балансі трудових витрат займало виготовлення предметів мистецтва, прикрас, підготовка до ритуальних обрядів. Археологічні свідчення про різнобічне і по-своєму змістовне життя палеолітичної людини дають змогу думати, що в оптимальні моменти успішної адаптації до навколишнього середовища якість життя стародавньої людини була досить високою.


Розмістив: Admin 12 вересня 2016 | Переглядів: 570 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 [2] 3 4 5
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ