Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Етнокультурний склад населення. Трипільська культура. Побут і матеріальна культура населення на території України в епоху енеоліту.
Світ землеробів

На теренах України за часів енеоліту землеробське населення мешкало переважно в її правобережній лісостеповій частині, що було зумовлено близькістю до Балканського центру, а також природними умовами, сприятливими для вирощування основних злакових культур.
Найбільшу територію від Пруту до Дніпра протягом усього енеоліту займало населення трипільської культури. На північному заході змінюючи одне одного мешкали племена лендельської культури, культури лійчастого посуду і культури кулястих амфор. У Закарпатті населення відоме за пам’ятками полгарської і баденської культур, а у пониззі Дунаю мешкали племена культури Болград-Алдень.
Трипільські племена. Від початку IV – до середини III тис. до н. е. практично вся лісостепова смуга Українського Правобережжя була заселена племенами трипільської культури, що отримала назву від поселення біля с. Трипілля на Київщині, відкритого і дослідженого В. В. Хвойкою наприкінці минулого століття. Саме тоді (1889) на теренах Румунії біля с. Кукутені поблизу м. Ясси Г. Буцуряну було відкрито багатошарове поселення, що стало широко відоме після розкопок Г. Шмідта у 1909–1910 рр. і дало назву західному варіанту цієї культури (Schmidt Н. Cucuteni in der Oberen Moldau, Rumаnien. – Berlin; Leipzig, 1932.). Отже, культура має подвійну назву – Кукутені – Трипілля.


Розмістив: Admin 16 вересня 2016 | Переглядів: 2090 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Населення на території України в епоху енеоліту
Кінець V – початок IV тис. до н. е. позначений переходом населення Південно-Східної Європи від неоліту до енеоліту (мідно-кам’яного віку), основною ознакою якого вважається освоєння людством нового матеріалу – міді – та усталенням відтворюючих форм господарства, що мало велике економічне та соціальне значення.
Вважається, що перші металургійні досліди пов’язані з використанням самородної міді населенням Близького Сходу в VIII–VII тис. до н. е. Спочатку самородок сприймався як різновид м’якого каменю і лише потім був виділений серед інших матеріалів. З VII тис. до н. е. людство освоїло техніку механічного формування самородного металу (кування, вигинання, обрізку, свердлення, обточування) і лише з V тис. до н. е. – високотемпературне плавлення міді в горнах і виготовлення предметів із застосуванням лиття (Риндіна Н. В. Про використання самородної міді в найдавнішій металургії Близького Сходу // Археологія. – 1985. – № 51. – С. 11–21.). Більшість дослідників уважає, що перші відомості про метал потрапили в Європу саме з Передньої Азії через Балкани.


Розмістив: Admin 16 вересня 2016 | Переглядів: 799 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Антропологічний склад населення неолітичної епохи на території України
Фізичний тип населення неоліту вивчено досить досконало, але, на жаль, це стосується тільки окремих територій – Надпоріжжя і частково Лівобережної України.
Люди, що мешкали у Надпоріжжі – Приазов’ї, відзначалися в цілому винятковою масивністю, добре розвинутим м’язовим рельєфом, надто широким, середньої висоти орто- або мезогнатним обличчям. Вони були достатньо високого зросту (172–174 см) і більш довгоногі, ніж будь-який із сучасних народів (Дебец Г. Ф. Физический тип людей днепро-донецкой культуры // СА. – 1966. – № 1. – С. 14–22.). Масивність підкреслювалась також і надзвичайним поєднанням ознак в будові статури – кістки кінцівок масивні, довгі і дуже товсті.


Розмістив: Admin 15 вересня 2016 | Переглядів: 760 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Духовна культура неолітичної епохи на території України
Чільне місце у вивченні історії неолітичного населення України займають дані про релігійні уявлення, звичаї та образотворче мистецтво. Лише частково вони наявні в археологічному матеріалі. У населення з виробничим господарством велику роль у житті відігравали обряди господарського циклу. Найважливіші з них були пов’язані з сівбою, збиранням врожаю, відгоном худоби на пасовиська та поверненням її звідти. Однак археологічні матеріали дають можливість упевнено віднести до археологічного культу родючості лише статуетку, що зображує вагітну, жінку, яка збереглася на поселенні керешської культури. Не виключено, що у різних ритуалах, пов’язаних із цим самим культом, використовувались також антропоморфні та зооморфні посудини. Антропоморфний посуд виготовляло населення культури мальованої кераміки. Одна з таких чаш стояла на двох товстих ногах, на іншій – валиками з глини було позначено контури обличчя, вуха та груди. Зооморфну посудину знайдено на поселенні культури лінійно-стрічкової кераміки Незвисько. Вона була прикрашена наліпами у вигляді стилізованих голів із ріжками, що, мабуть, зображували бика.


Розмістив: Admin 15 вересня 2016 | Переглядів: 1250 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Суспільний устрій неолітичної епохи на території України
Вивчення суспільного устрою неолітичного населення України є досить складною проблемою, що пов’язано передусім з обмеженістю джерел. Практично бракує повноцінних денних про неолітичні поселення, їхню величину, планіграфію, а також чисельність, розміри та форму жител. Важливу інформацію звичайно надають матеріали могильників, відомі лише для дніпро-донецького та маріупольського населення. Складність проблеми зумовлена також нерівномірністю економічного розвитку неолітичних мешканців України, що виключає одноманітність їхньої соціальної організації.
В цілому рівень розвитку продуктивних сил за доби неоліту не давав можливості невеликим групам людей існувати автономно від суспільства протягом тривалого часу. Періодично виникали господарські та демографічні кризи, що змушували людину шукати вихід з них в організації широкої соціальної сітки. Зросла осілість, і поряд із цим постала проблема успадкування власності, передусім права на володіння землею в суспільствах із розвинутим землеробством. Тому чоловіки починали підшукувати собі дружин не у відокремлених громадах, як це було раніше, а у найближчому сусідстві чи навіть у самій громаді, що посилювало ізоляцію громад та їхню внутрішню консолідацію. Так, на кордонах контактів населення різних культурно-історичних спільностей, основою господарства яких були мисливство та рибальство (або мисливство та скотарство), виявлено пам’ятки з синкретичною матеріальною культурою. Наприклад, е поселення, в керамічних комплексах яких поєднано риси азово-дніпровських та києво-черкаських традицій або сурських та нижньодонських. Здебільшого такі поселення фіксують, ймовірно, існування громад із представників двох культурних груп, у тому числі і такі, що складалися внаслідок змішаних шлюбів. Зовсім інша картина простежується по матеріалах пам’яток контактних зон з носіями культур лінійно-стрічкової та мальованої кераміки, у господарстві яких значну роль відігравало землеробство. На цих поселеннях знайдено лише поодинокі інокультурні предмети, бракує даних про тісні зв’язки з оточуючими інокультурними мешканцями, насамперед мисливцями та рибалками.


Розмістив: Admin 15 вересня 2016 | Переглядів: 888 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Побут і господарство неолітичної епохи на території України
Специфіка природно-кліматичних зон України разом з культурними традиціями зумовили існування в Україні декількох груп неолітичного населення з різними типами господарської діяльності.
Носії культури кереш, мальованої та лінійно-стрічкової кераміки, що займали лісостепові райони та передгір’я Карпат, мали комплексне виробниче господарство з землеробством із застосуванням мотики для обробки землі та м’ясо-молочним скотарством. Водночас вони приділяли велику увагу мисливству. Нижньодонське та азово-дніпровське населення маріупольської області також мало комплексне виробниче господарство, у якому, однак, переважало скотарство при збереженні важливої ролі мисливства. Така спеціалізація загалом пояснюється природно-кліматичними умовами південних районів степової зони – основної території їхнього існування. Господарство сурського, дніпро-донецького, кримського та буго-дністровського населення, що залишило південнобузький варіант цієї культури, загалом необхідно визначити як привласнююче з елементами раннього землеробства та скотарства, коли протягом довгого часу окремі запозичення культурних рослин та свійських тварин разом з новими навичками інтегрувалися в культурні традиції цього населення. Ці процеси розтяглися майже на 1000 років і закінчилися асиміляцією неолітичного населення носіями енеолітичних культур з розвинутою виробничою економікою. Побут населення з ямково-гребінцевою керамікою повністю визначався привласнюючими галузями господарства, що зберігатися у нього до доби бронзи.


Розмістив: Admin 14 вересня 2016 | Переглядів: 2249 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Неолітична епоха на території України
Протягом мезоліту помітно стабілізується склад населення України. Чіткішою стає культурно-історична карта, на якій збільшується кількість археологічних культур, генетично пов’язаних поступовим розвитком із попередніми та наступними культурно-історичними спільностями в окремих екологічних нішах. Поступово виникають більш-менш стабільні соціально-економічні та етнічні угруповання, що розселяються на обмеженій території, яка згодом стає зоною переважного їхнього господарського використання, а надалі – їхньою племінною “власністю”.
Часткова стабілізація господарства, соціального та культурно-історичного розвитку населення України в мезоліті була зумовлена, насамперед, продуктивністю мисливства – завдяки широкому розповсюдженню лука та стріл; розвитком ускладненого збиральництва з широким застосуванням ефективних знарядь праці для обробки його продуктів (зернотерок, товкачів, ступок і ін.), а також сприятливими кліматичними умовами на початку голоцену. Своєю чергою розвиток продуктивних сил спричинив зростання чисельності і щільності населення, стабілізацію його етнічного складу, виникнення соціально-економічних структур, які регулювали не лише внутрішні стосунки у громаді, а й взаємини між громадянами різного рівня спорідненості.


Розмістив: Admin 14 вересня 2016 | Переглядів: 593 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Антропологічний склад населення в епоху мезоліту на території України
Фізичний тип населення України в мезолітичну епоху досліджений за палеоантропологічними матеріалами могильників Дніпровського Надпоріжжя (Волоського, Василівського І і III) (рис. 31) та окремих поховань з гротів Фатьма-Коба і Мурзак-Коба в Криму. Цими знахідками репрезентоване лише населення Південної України. Для більш північних районів антропологічні знахідки цього часу поки що невідомі. Загалом на основі вивчення зазначених матеріалів антропологи дійшли висновку, що фізичний тип населення Південної України належить до великої європейської раси.
Серед мезолітичного населення, котре залишило надпорізькі могильники, дослідники виділяють три антропологічні варіанти:
Перший – довгоголовий, з високим склепінням, широким і се- редньовисоким добре профільованим обличчям; середньошироким носом; низькими або середньовисокими орбітами (Василівна І, поховання із зібганими кістяками Василівни III). Велика схожість антропологічних ознак зазначених поховань двох Василівських могильників, розташованих поблизу один від одного, може бути пов’язана із спорідненістю залишившого їх населення.
Другий представлений ще більш довгоголовим населенням з дуже вузьким і високим обличчям; у деяких індивідуумів помітна тенденція до прогнатизму (Волоський могильник).


Розмістив: Admin 13 вересня 2016 | Переглядів: 554 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Суспільний устрій і духовна культура в епоху мезоліту на території України
Вище було зазначено, що можливості відтворення соціально-економічних стосунків за даними археології вкрай обмежені, однак не настільки, щоб взагалі відмовитися уявити собі ймовірну структуру мезолітичного суспільства. Вивчення соціально-економічних структур первісних громад у сучасній археології спирається на багато чинників, основним серед яких є рівень розвитку продуктивних сил, екологічні обставини, характер розселення, структура поселень та господарсько-побутових комплексів. Однак, зважаючи на це, необхідно ще зауважити, що достовірність реконструкцій передусім залежить від досконалості відтворення природного оточення та повноти дослідженості пам’яток регіона. Не виключена можливість використання палеоетнологічних моделей, без яких у деяких випадках взагалі неможливо обійтися, однак такі моделі ніяк не можна механічно переносити на минувшину.


Розмістив: Admin 13 вересня 2016 | Переглядів: 1643 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Господарство в епоху мезоліту на території України
Основою господарства мезолітичного населення були, як і раніше, мисливство та збиральництво. Менше значення мало рибальство, частка якого, однак, ближче до неоліту поступово зростала. Наприкінці мезоліту в степах Північного Причорномор’я та Криму склалися передумови для виникнення скотарства. Потребами цих життєдайних промислів була зумовлена вся структура виробничої діяльності на поселеннях і стоянках: виробництво та застосування знарядь праці, утилізація мисливської здобичі та продуктів збиральництва, а в подальшому – рибальства та скотарства. Значною мірою спрямованість господарства визначала характерні риси побуту та загальний вигляд матеріальної культури. Водночас специфіка формування та еволюція мисливсько-збиральницького господарства перебували у первісному суспільстві в цілковитій залежності від природно-ландшафтного оточення: рельєфу, флори та фауни. Ними в значній мірі зумовлювалися напрям, методи та форма господарської діяльності, а також якість і кількість життєдайних ресурсів. Так, рельєф здебільшого впливав на місце розташування поселень або мисливських таборів, напрямки пошуків джерел сировини для спорудження жител, виготовлення знарядь праці та предметів побуту, засоби та характер полювання. Значною мірою методи і форма ведення мисливського господарства визначалися складом тваринного світу, промислової “кормової” території, тому що життєвий досвід, здобутий під час полювання на окремі види тварин, стає важливим чинником ефективності виробництва і консолідації первісних громад. Водночас рослинність і тваринний світ були єдиним джерелом надходження продуктів харчування у первісному суспільстві.


Розмістив: Admin 13 вересня 2016 | Переглядів: 1871 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 [2] 3 4 5 6
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ