Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Людмила Фоя – агент «Апрєльская», повстанець «Перелесник» (Частина 2)

Бандерівська Служба безпеки побачила можливість завдати удар у відповідь радянській спецслужбі, використавши для цього агентку “Апрєльскую”.

У травні 1945 року, коли світ гучно святкував перемогу у війні, Людмила Фоя розпочинає власну війну, при цьому вона опиняється по інший бік фронту від своїх товаришів. Йдучи на цю війну, вона очікувала смерті від рук колишніх побратимів. “При від’їзді з Києва, – згадувала вона згодом про початок нового етапу операції, – я дізналася, що мене очікує, і, незважаючи на інстинктивне, таке звичне для кожної живої істоти бажання вижити, я раділа, бо, можливо, у ближчому майбутньому цьому всьому прийде кінець”.



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 409 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Людмила Фоя – агент «Апрєльская», повстанець «Перелесник» (Частина 1)

Її долю відтворюють документи двох спецслужб, що займалися нею, — радянського НКВД та оунівської СБ. Колись ця біографія стане основою для кіноблокбастерів та бестселерів.

Люди, поверхово знайомі з історією, часто мають завищені вимоги до неї. Їй намагаються накинути притаманну точним наукам детермінацію, опираючись на яку новоявлені “професіонали” готові давати безапеляційні оцінки тим чи іншим явищам чи навіть робити прогнози на майбутнє. Проте історія вивчає реальне життя, в якому незалежно від того, йдеться про вчора, сьогодні чи завтра, випадок може відігравати значно більшу роль, ніж причинно-наслідкові зв’язки. Винятки з правил бувають важливішими за самі правила, а героїв, злочинців, патріотів та зрадників іноді не так легко порозсувати по окремих історичних шухлядках.



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 342 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Олена Теліга. У пошуках «своєї» України

Для багатьох сучасників постать поетеси і письменниці Олени Теліги дотепер асоціюється з Росією. Народжена 21 липня 1906 року в містечку Іллінськ (нині Іллінське), що під Москвою, виховувана в російськомовному середовищі, вона й сама тривалий час не могла усвідомити себе українкою.

Утім, із початком Української революції в різних закутках колишньої імперії українці виявляли власну окремішність і бажання допомогти своїй батьківщині. Не була винятком і родина Шовгенівих, яка 1917-го переїхала з Петербурга до Києва. Іван Шовгенів став викладачем Київської політехніки й урядовцем УНР, а його донька Олена – ученицею гімназії. Жили заможно, щоліта виїжджали на відпочинок, гувернантки навчали дівчину французької, німецької та російської мов. Української не знала, хоча нею спілкувалися між собою батьки.



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 392 | Коментарі: 0 | детальніше

Жіночі долі у вирі Другої світової

Роль жінки під час війни тривалий час, особливо в радянських реаліях, лишалася на узбіччі офіційних репрезентацій подій та комеморативних практик. Коли ж подібні сюжети й виринали, то звучали в унісон із загальнодержавним каноном подання історії “Великої Вітчизняної війни” і лише як доповнення до “героїчного пориву радянського народу” в боротьбі з ворогом.

Ми ще можемо дізнатися про жінку у військовій формі на передовій, про санітарку, що виносила поранених під зливою куль. А от про жінку, яка жила під нацистською окупацією і не чинила збройного опору, не була підпільницею, а просто чекала своїх синів або рятувала чужих дітей, вижила або загинула під час Голокосту, та про багатьох інших, навіть не згадувалося. Дозволялося лише про героїзм і жертовність.



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 419 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Вітчим народів. Навіщо Сталін виселив давні етноси Криму

До практики масових переселень людей радянська влада вдавалась іще в часи Громадянської війни – першими вимушеними мігрантами стали терські козаки. Пізніше, в часи тотальної колективізації, не з власної волі домівки мусили залишити «куркулі» й інші «ворожі елементи», представники деяких етнічних меншин з прикордонних земель (так польські предки моєї дружини з Поділля опинилися в Казахстані). Але ці ранні депортації мали переважно соціальний характер і накривали територію СРСР, так би мовити, широким неводом. Усього за 1929–1933 рр. було насильно переміщено понад 2,5 млн людей, 950 тис. з яких загинули, а власне з України – 1,7 млн і 200 тис. відповідно. Невдовзі радянський уряд перейшов до справжнісінької нацистської практики – точкового переселення окремих етнічних груп і цілих народів. Першими під удар у 1937 році потрапили корейці на Далекому Сході, на Кавказі «розміни населенням» тривали аж до 1950-го. А найбільшого розмаху процес депортації набрав під час Другої світової війни, коли за кілька років більш як десяток народів вимушено змінив місце свого проживання. То навіщо Сталіну взагалі знадобилося депортувати цілі етноси, і за якими критеріями відбувався відбір? Спробуємо розібратися.



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 354 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Кримські татари – ціна війни, ціна миру

Проміжок від 8 до 18 травня – чи не «найсприятливіший» час для спекуляцій навколо історії кримськотатарського народу. Безумовно, не лише кримські татари є жертвою теперішніх історичних фальсифікацій, але з огляду на поточну політичну ситуацію, саме кримцям сьогодні доводиться найтяжче. Вшанування 70-ї річниці перемоги над нацизмом та 71-х роковин депортації знову актуалізували питання про героїв та колабораціоністів, про депортацію кримських татар та про боротьбу за відновлення їхніх прав. В цьому нарисі я спробую, спираючись на документальну базу, розвінчати найбільш поширені міфи навколо «кримськотатарських питань» і визначити «ціну війни та ціну миру» для цього народу. Зрозуміло, мої підрахунки аж ніяк не є істиною в останній інстанції, але сподіваюся, що цей текст допоможе фаховій дискусії щодо непростих сторінок минулого.



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 354 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Тризуб над півостровом: ОУН у Криму

Якщо хочеш здивувати – найпростіше вдатися до парадоксу: гарячий сніг, холодна війна, бандерівці в Криму. Мова не про «бендерівців», якими сепаратистська влада навесні 2014 року лякала кримських обивателів, а про справжніх членів революційної ОУН.

Надзвичайна історія українських повстанців у Криму, яка розказана ними самими у спогадах Івана Мор’яка та матеріалах карних справ Володимира Шарафана та Леоніда Ларжевського.



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 345 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

“Ночью мы вошли в село под видом банды”. Чекісти тероризували населення, маскуючись під загони УПА

У жовтні 1942 року на ­Поліссі ­постали перші збройні відділи, що дали ­початок Українській Повстанчій Армії.

1. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14­го жовтня 1942 року днем постання УПА.

2. Для вшанування цього моменту день 14­го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 322 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Не давати тирану пальця: До 70-річчя Кримської конференції

Якщо сьогодні дати тирану палець, він завтра відніме всю руку. Сімдесят років тому, на початку лютого 1945-го, провідні демократії західного світу – Сполучені Штати та Великобританія – пішли на поступки євразійській деспотії – Радянському Союзу – в питанні післявоєнного облаштування Європи. За обіцянку Сталіна якнайшвидше закінчити війну проти Гітлера, Рузвельт і Черчилль згодилися на компроміс щодо розв’язання «польського» та «югославського» питань, а ширше – щодо політичного устрою всієї Східної Європи. Але угода з дияволом залишається угодою з дияволом, навіть якщо вона націлена на благородну мету: Сталін обманув партнерів, і невдовзі через весь континент пролягла «залізна завіса». Мрії мільйонів людей на світле майбутнє були принесені в жертву тирану необачними союзниками, що дозволили собі в ім’я локального успіху поступитися глобальними цінностями. Які уроки виніс з тодішньої ситуації вільний світ, і чи виніс взагалі?



Розмістив: Admin 6 травень 2016 | Переглядів: 389 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Кілька людей, два диктатори і одне місто: оборона Львова 1939 року

П’ятниця 1 вересня виявилася напрочуд сонячним лагідним днем. Ніч напередодні була вітряна, тож вулички міста Лева вкривало зірване з дерев листя, а подекуди — зелені їжачки каштанів. Власне, вони ледь не стали причиною запізнення п’ятнадцятирічного Михайлика Яворського на уроки — неможливо було пройти повз колючі кульки і не спробувати поганяти їх ногами. Однак обійшлося — хоч і прийшов останнім, але однаково раніше за вчительку. Попри трохи напружену ситуацію в місті через чутки про можливу війну, уроки в Першій державній гімназії Львова відбувалися за розкладом, принаймні до полудня.



Розмістив: Admin 5 травень 2016 | Переглядів: 348 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 2 3 ... 13 [14] 15
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ