Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Epiphany / Богоявлення
Богоявлення
Богоявлення – релігійне свято 6 січня (за старим стилем) або 19 січня (за новим стилем), що всенародно зветься Водохреща (Благословення води) або Йордан (річка), яке завершує цикл зимових (Новий рік, Різдво і т. ін.) свят. Його християнська сутність пере, плітається із старими сільськогосподарськими ритуалами різноманітних походжень. Переддень Богоявления називається "Другий Святий Вечір" або "Голодна Кутя", на Поділлі воно називається Щедрий вечір. Воно потребує простішої їжі, ніж на Різдвяному святвечорі, але все ще з кутею як головною традиційною стравою. Головна церемонія Богоявления, що традиційно складається з урочистого благословення води, зазвичай на річці або в колодязі, де зводиться хрест з льоду (вода зазвичай благословляється усередині церкви). Процесія приводилася до місця церемонії. Після благословення води кожен присутній пив воду, а також брав цю воду додому, де вона трималася там протягом цілого року. На другий день Богоявления (День святого Іоанна Хрестителя) глава сім'ї традиційно годував свою рогату худобу хлібом, сіллю і сіном, яке було в будинку починаючи з Різдвяного Святвечора, щоб "тримати іх до нового хліба". Слідуючи за святом Богоявления, парафіяльні священики відвідують будинки прихожан і благословляють їх з новою святою водою.


Розмістив: Admin 27 березня 2016 | Переглядів: 348 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Christmas / Різдво
Різдво – найпоетичніший і найбадьоріший фестиваль. Головна його особливість – вечеря під назвою Святвечір. Вона має 12 пісних блюд, що символізують 12 Апостолів, які зібралися з Ісусом Христом на Таємну вечерю. Запалена свічка завжди розміщується у вікні для бездомних незнайомців. Як тільки перша зірка з'являється на небі, глава сімейства приносить прикрасу, зроблену з пшениці, так званого "Дідуха". Він залишається стояти до Нового року, а потім його прибирають. Родина збирається навколо обіднього столу. Перша страва – "кутя", яка вариться з пшениці з медом, сіменами і горіхами. Зазвичай є багато страв з грибами. Усі страви готують без м'яса. Протягом цих свят ми можемо бачити багато молоді в кумедному і дивному одязі. Вони ходять уздовж вулиць і поздоровляють кожного протягом цих свят. Ці групи називаються "Вертеп". Вони співають пісні під назвою "Колядки".


Розмістив: Admin 27 березня 2016 | Переглядів: 599 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Пости в народному побуті подолян

Сучасне покоління людей практично вже не знає, що таке пости, які їх витоки. Церковно-християнський календар включав протягом віків не лише свята, а й суворе обмеження в харчуванні - пости, коли у певні дні тижня чи сезони року люди відмовлялися від їжі тваринного походження - м'яса і молока. Вимагалося постити у Великий піст навесні перед Великоднем сім тижнів, влітку до шести тижнів припадало на Петрівський піст, два тижні тривав Спасівський і шість осінньо-зимових тижнів відводилося Пилипівському посту. В народі вони називалися: Великий піст, Петрівка, Спасівка, Пилипівка.



Розмістив: Admin 27 березня 2016 | Переглядів: 397 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Оновлена банкнота номіналом 100 гривень бере участь у Міжнародному конкурсі паперових грошей
Цьогоріч у Міжнародному конкурсі паперових грошей серед банкнот – номінантів 2015 року представлені українські грошіоновлена банкнота номіналом 100 гривень.

Конкурс проводиться Міжнаро д ним банкнотним співтовариством та Інститутом міжнародних грошових досліджень (Нідерланди) з метою визначення найпривабливішого дизайну грошових знаків.

Участь у щорічному конкурсі беруть банкноти з усього світу, що були введені в обіг у минулому році. Оголошення переможців 2015 року має відбутися у квітні цього року.



Розмістив: Admin 26 березня 2016 | Переглядів: 345 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка
7 березня 2014 р. в серії "духовні скарби України" запроваджено пам'ятну монету "200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка".  Присвячена 200-річчю від дня народження видатного сина українського народу, геніального поета, художника, мислителя, який зробив неоціненний внесок у духовну скарбницю людства, - Тараса Григоровича Шевченка. Талант Великого Кобзаря сягнув вершин української та світової культури, сила його національного феномену випромінюється далеко поза межі літератури і мистецтва. Роздрібна ціна, грн: 10884.


Розмістив: Admin 26 березня 2016 | Переглядів: 364 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Національний банк України презентував пам’ятні монети “Щедрик”

Національний банк України 5 січня 2016 року ввів в обіг дві пам’ятні монети “Щедрик (до 100-річчя першого хорового виконання твору М. Леонтовича)” номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла.

Сьогодні у Національному банку України відбулася презентація цих пам’ятни х моне т , у ведени х в обіг у новому 2016 році. Участь у заході взяли представники Національного банку України та автори ескізів монет – Володимир Таран, Олександр Харук та Сергій Харук.

Монети “Щедрик” продовжують серію “Українська спадщина” та присвячені 100-річчю першого виконання твору українського композитора-новатора, майстра хорової мініатюри, автора близько двохсот обробок народних пісень Миколи Леонтовича – “Щедрик” хором Київського університету.



Розмістив: Admin 26 березня 2016 | Переглядів: 368 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
У Росії випустили банкноту із зображенням Криму
Центробанк Російської Федерації випустив банкноту номіналом 100 рублів з зображеннями Криму і Севастополя, повідомила прес-служба ЦБ РФ у середу, 23 грудня. "Пам'ятна банкнота номіналом 100 рублів випущена 23 грудня 2015 року. Одна її сторона присвячена місту федерального значення Севастополю, інша сторона – Республіці Крим", − йдеться в повідомленні. На одному боці банкноти замок "Ластівчине гніздо" в Ялті, на іншій - пам'ятник затопленим кораблям у Севастопольській бухті, фрагмент картини І. Айвазовського "Російська ескадра на Севастопольському рейді". Обидва зображення орієнтовані вертикально. Тираж банкноти склав 20 мільйонів примірників.


Розмістив: Admin 26 березня 2016 | Переглядів: 326 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Український льон використовуватиметься для виготовлення банкнот гривні

Фабрика банкнотного паперу, що розташована в м. Малин (Житомирська область), виготовила першу партію паперу із частковим вмістом українського льону. Цей папір використовуватиметься під час виготовлення банкнот гривні.

Про це сьогодні, 23 березня 2016 року, заявив заступник Голови Національного банку України Яків Смолій на прес-брифінгу, який відбувся на Фабриці банкнотного паперу.

"Українські фахівці вже давно стали замислюватися над доцільністю використання в композиції паперу, крім бавовни, також інших рослинних натуральних волокон, наприклад, льону, – зазначив Яків Смолій. – За решти рівних умов вартість вітчизняної лляної сировини помітно нижча від імпортованого бавовняного волокна, яке є дефіцитним товаром. Використовуючи льон, ми зможемо знизити витрати, пов’язані із забезпеченням економіки країни необхідною кількістю банкнот гривні, підтримати національного товаровиробника цієї сільськогосподарської культури та створити додаткові робочі місця".



Розмістив: Admin 26 березня 2016 | Переглядів: 504 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Івано-Франківськ. Коротка прогулянка
Столиця Прикарпаття має багато назв. Для когось він просто Франківськ, для когось – Франек, Станіслав, Станіславів, а для когось – Сталінськ-Прикарпатський. Особисто для мене Івано-Франківськ – біла ворона, яка відрізняється від більшості міст Галичини. Основна відмінність: перевага духу сучасності над атмосферою типової галицької провінційності. Наприклад, ніщо в житті ніколи не примусить полюбити мене центральну вулицю – Незалежності, де відсоток конструктивізму над модерном перевищує аналогічний відсоток в центрі Харкова чи Дніпропетровська.
Але, я люблю Франківськ по-своєму і третій рік поспіль тут із задоволенням буваю.


Розмістив: Admin 26 березня 2016 | Переглядів: 333 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Глиняний посуд в українській cелянській трапезі: від народного до псевдоелітарного (остання чверть ХІХ – початок ХХІ століття)

У традиційно-побутовій культурі, зокрема одному з її суттєвих компонентів – сфері харчування, посуд кожного етносу посідає важливе місце, уособлюючи етнічні особливості, матеріалізуючи естетичні смаки, відображаючи рівень культурного розвитку. В умовах швидкого зникнення традиційних систем господарювання, особливо важливим видається дослідження глиняного посуду в культурі харчування українців у еволюції, динаміці перетворень, пов’язаних із радикальними змінами в суспільному і домашньому побуті. Глиняний посуд від останньої чверті ХІХ століття (часу найбільшого розвитку гончарного виробництва) до наших днів (коли гончарне виробництво скоротилося до мінімуму, існує чималий асортимент інших видів) не виходить з повсякденного користування українців.



Розмістив: Admin 26 березня 2016 | Переглядів: 699 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
[1] 2 3 4 5 6 7
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ