Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



Кам’янець-Подільська фортеця

 

Над каньйоном Смотрича в місті Кам’янці-Подільському велично розкинула свої мури Кам’янець-Подільська фортеця. Унікальна своєю неприступністю, архітектурою та довколишнім ландшафтом фортеця за всю історію свого існування була захоплена ворожими військами лише двічі, але жодного разу не була взята штурмом. Перший раз – литовським князем Вітовтом у 1393 р. внаслідок незгоди серед її оборонців, а вдруге капітулювала перед турецькими військами у 1672 р., коли сили ворога значно переважали чисельність залоги, що боронила Кам’янець-Подільський замок.

 

Кам’янець-Подільська фортеця ввечері

Кам’янець-Подільська фортеця – початки. Під владою Великого князівства Литовського

Існує кілька версій часу побудови замку. За застарілою версією Кам’янець-Подільський замок почав зводитись  у 14 ст. в часи Великого князівства Литовського. Однак після археологічних розкопок цю версію було відкинуто, тому що були знайдені фрагменти муру та культурний шар часів Київської Русі. За ще однією із версій Кам’янець-Подільська фортеця  мала дако-римське походження і ототожнювалась із містом Клепідава. Однак ця версія потребує ґрунтовного вивчення і поки-що археологічно не підтвердилась, тому що під культурним шаром часу Київської Русі одразу знаходяться матеріальні залишки Трипільської культури. Отже, найбільш вірогідно, що Кам’янець-Подільський замок почав зводитись за Київської Русі.

Початки фортеці відносять до часового проміжку між ХІ та ХІІІ ст. Кам’янець-Подільська фортеця тоді була в основному дерев’яною. У 1240 р. Кам’янець-Подільський замок був захоплений та спалений монголо-татарами. Наступних 100 років вся територія Пониззя (так тоді звалось Поділля) перебувала під владою орди. Очевидно, в той час Кам’янець-Подільська фортеця була відновлена монголо-татарами.

У 1362 р. литовський князь Ольгерд  у битві під Синіми Водами здолав монголо-татарське військо, приєднавши таким чином територію Пониззя, а з ним і місто до Великого князівства Литовського.  Правити Поділлям стали його племінники Коріатовичі:  Юрій, Олександр, Борис, Костянтин та Федір. В той час Кам’янець-Подільський замок формує свій унікальний вигляд, розбудовуючись за пожертви купців, дрібних шляхтичів та кошти Папи Римського, який надсилав для міста «милостиню св. Петра».

У 1393 р. литовський князь Вітовт захоплює усе Поділля, а згодом і Кам’янець. Та володів містом він недовго, у 1395 р. польський король Ягайло змушує Вітовта поступитись містом на свою користь. І згодом «за особливі заслуги» віддає його у руки краківського воєводи Спитка з Мельштина. Саме за Спитка розпочалось будівництво чотирьох башт: Тенчинської, Ковпак, Лянцкоронської і Рожанки. Але у 1399 р. Спитко гине у битві з татарами і король викуповує місто у його вдови Єлизавети. У 1400 р. Ягайло дарує місто своєму молодшому брату Свидригайлові, однак через претендування останнього на володіння Литвою та укладення союзу із Тевтонським орденом у 1404 р. повертає місто у свою власність. У 1411 р. король вимушений був повернути Кам’янець Вітовту внаслідок укладеної із ним угоди. Вітовт покращує обороноздатність замку, розпочавши будівництво кутової вежі, яка пізніше стала зватись Папською та Чорної вежі, яка у 1672 р. була зруйнована під час облоги міста турками.

Кам’янець-Подільська фортеця – під владою Польського королівства

У 1430 р. помирає Вітовт, а вже у 1434 р. внаслідок чвар між його спадкоємцями Кам’янець переходить до Польського королівства. У XV ст. Кам’янець-Подільський замок зазнав реконструкції : було укріплено старі башти і побудовано десять нових. А в середині ХVI ст. під керівництвом військового інженера й архітектора Йова Претвича було збудовано Нову західну та Нову східну із криницею глибиною 36 м башти та Польну браму із мостом.  На початку XVII ст. зі сторони поля перед фортецею були зведені земляно-кам’яні бастіони, які отримали назву – Нова фортеця.  В часи української національно визвольної революції під проводом Б. Хмельницького твердиня так і не була жодного разу взята козацькими військами. У 1672 р. Кам’янець-Подільська фортеця була захоплена значно переважаючими військами турків та гетьмана П. Дорошенка. У 1699 р. Кам’янець-Подільський замок перейшов знову у власність Польщі.

Кам’янець-Подільський замок – під владою Російської імперії

У 1793 р. після другого поділу Польщі Кам’янець Подільський, а з ним і замок перейшли під юрисдикцію Російської імперії. Після захоплення Бессарабії  російсько-турецький кордон відсунувся далеко від Кам’янця, тому потреба Російської імперії у фортеці відпала і Кам’янець-Подільський замок перетворюється на в’язницю. Згодом тут, в одній із башт, відбував покарання народний месник Устим Кармелюк. В час Першої світової війни у замку знаходився штаб Південно-Західного фронту Російської імперії.

Кам’янець-Подільська фортеця – в часи Радянського Союзу

В часи Радянського Союзу у 1928 р. у Кам’янці було створено історико-культурний заповідник, який включив у себе Старий замок, Польську та Руську брами та башту Стефана Баторія. А у 1977 р. усе Старе місто отримало статус державного історико-культурного заповідника.

 

Кам’янець-Подільська фортеця з висоти пташиного польоту. Попереду – Нова західна башта, за нею Денна

Башти та інші будівлі старої фортеці

Як уже згадувалось раніше, Кам’янець-Подільський замок складається із Старої фортеці (власне замку) та нової фортеці, зведеної на початку XVII ст.

 

Схема оборонних укріплень. Кам’янець-Подільська фортеця

 

План Старої фортеці у Кам’янці-Подільському.
1. Папська (Кармелюкова) башта; 2. Башта Ковпак; 3. Тенчинська башта; 4. Ляська (біла) башта; 5. Денна башта; 6. Нова західна башта; 6а. Мала західна башта; 7. Башта Рожанка; 8. Комендантська башта; 9. Башта Лянцкоронського; 10. Нова східна башта; 11. Водна Башта; 12. Місцезнаходження башти Чорної;
13. Боргова яма; 14. Залишки фундаменту замкового костьолу Св. Станіслава, підземна галерея; 15. Північний бастіон; 16. Південний бастіон; 16a. Залишки бастіону Св. Ганни.


Стару фортецю оточують високі мури із 11 баштами. Зліва від в’їзних воріт знаходиться Папська башта, зведена у XV-XVI ст., названа так, тому що Папа Римський звільнив кам’янецьку шляхту від обов’язкового паломництва до Риму, а всі зекономлені шляхтою кошти віддав на користь замку, розуміючи його значення в обороні християнського світу на кордоні із Османською імперією. У 1818-1823 рр. у цій вежі був ув’язнений Устим Кармелюк, тому часто її ще називають Кармелюковою.

 

По центрі – Папська-башта, позаду справа – Рожанка, зліва – Башта-Ковпак, Тенчинська Башта, Ляська башта. Кам’янець-Подільський замок

Слідом за Папською іде башта Ковпак збудована у XIV-XVI ст. Під час Польсько-Турецької війни у 1672 р. башта була дуже поруйнована Турками і на сьогодні вона дійшла до нас висотою лише 22 м.

Поряд знаходиться Тенчинська вежа, яка має гостроконечне закінчення і разом із Рожанкою та баштою Лянцкоронського належать до башт краківського типу. Названа споруда в честь воєначальника та краківського каштеляна Яна Тенчинського, який доклав значних зусиль до укріплення замку.

 

Тенчинська башта. Кам’янець-Подільський замок

За Тенчинською знаходиться Ляська або Біла башта, зведена у XV ст. та відома своїм білим тинькуванням.   Названа споруда в честь Яна Ляського, примаса Польщі, який надавав матеріальну допомогу на реконструкцію споруди. На стіні вежі знаходиться цікавий напис: «Вірний друг – рідкісніший за фенікса».

 

Зліва направо: Ляська башта, Тенчинська Башта, башта Ковпак, Папська вежа. Кам’янець-Подільська фортеця

Далі розташовується  Денна башта – найбільша і найстаріша башта замку, яка є у напівзруйнованому стані. Початки будівлі відносять до XII ст. Раніше на її вершині встановлювалась дерев’яна надбудова для спостереження. Всередині башти колись знаходилась римо-католицька  каплиця св. Архангела Михаїла.

 

Внутрішній двір Кам’янець-Подільської фортеці. Зліва направо: верх Тенчинської башти, Ляська башта, Денна башта, башта Рожанка, невеличка Комендантська башта, башта Лянцкоронського

Поряд із Денною є Нова Західна башта, збудована у 1542 р. Раніше башта мала п’ятикутну форму, однак у 1672 р., вона була зруйнована турками і ними ж відбудована згодом, але уже округлої форми.

 

Зліва – вежа Рожанка, на передньому плані – Нова західна вежа, позаду Денна вежа, справа – Ляська або Біла вежа, Тенчинська башта, по центру видніється вершечок башти Лянцкоронського. Кам’янець-Подільський замок

Башта Рожанка, яка іде за Новою Західною Баштою отримала свою назву від того, що знаходиться на розі. Розпочалось її будівництво у кінці XIV ст. Спитком з Мельштина, а завершене було у 1505 р. Креславом із Курозвенок, польним біскупом із м. Вроцлавек в Куявській землі.

 

Зліва направо: Башта Лянцкоронського, Комендантська башта, башта Рожанка. Кам’янець-Подільська фортеця

Найменша із башт – Комендантська знаходиться між баштою Рожанкою та Баштою Лянцкоронського. Вона виконувала колись роль оглядового майданчика для начальника гарнізону та служила для додаткового захисту дороги до міста.

 

Комендантська вежа. Кам’янець-Подільський замок

Лянцкоронська башта – названа в честь начальника кам’янецьких фортифікацій Станіслава Лянцкоронського, зведена на поч.  XVI ст. Особливістю архітектури будівлі є її верхній ярус із червоної цегли, увінчаний гостроверхим конусоподібним дахом, який значно поступається у діаметрі башті.

Нова Східна башта перша впадає в око з дороги. Башта має п’ятикутну форму та вкрита пірамідальним дахом, збудована була у середині XVI ст. Йовом Претвичем. Всередині неї була криниця глибиною 35 та шириною 5 м.

 

На передньому плані – Нова східна башта. Кам’янець-Подільська фортеця

Зліва від Нової східної башти колись знаходилась Чорна Башта, однак вона була зруйнована у 1672 р. під час облоги Кам’янця турками, шотландцем Кетлінгом, який підірвав її та увесь гарнізон всередині, протестуючи проти капітуляції.

Водна башта знаходиться за межами фортеці  на березі Смотрича і з’єднувалась із баштою Рожанка  за допомогою підземного ходу. Вона була зведене у XVI ст. для забезпечення гарнізону питною водою.  Підступи до неї знаходились під прикриттям гарматних батарей.

Кам’янець-Подільський замок з двох сторін є захищений північним та південним бастіоном.

На самій території фортеці збереглись: боргова яма, залишки фундаменту замкового костьолу Св. Станіслава та підземна галерея.

Нова фортеця

Із широким поширенням артилерії Стара фортеця, збудована із каменю, не могла виконувати уже оборонні функції, тому постала потреба у вдосконаленні укріплень. Нова фортеця була зведена у 1617 – 1621 рр. військовим інженером Теодором Шомбергом  для захисту Старої із території поля – найуразливішого місця укріплень. Нова фортеця була заввишки 16 м, оточена глибокими ровами і складалась із земляних валів, зміцнених двома напівбастіонами. Недоліком у її конструкції було те, що вона збудована  вищою за стіни замку, тому ворог, захопивши Нову фортецю, отримував чудову мішень у вигляді Старої фортеці.

 

Нова фортеця у Кам’янці-Подільському

Кам’янець-Подільський замок сьогодні

На сьогоднішній день Кам’янець-Подільська фортеця є одним із найбільш привабливих туристичних об’єктів в Україні. Кам’янець-Подільський замок є включений до переліку пам’яток ЮНЕСКО і входить до списку 7 історико-архітектурних чудес України. Однак, слід згадати, що  кілька років тому одна із башт Старої фортеці зазнала руйнування. Сподіваємось, що держава все-таки оцінить ту перлину, яка перейшлаь нам у спадок від минулих поколінь і зробить все, щоб відновити башту та зберегти фортецю нашим нащадкам.

Адреса фортеці: м. Кам’янець-Подільський, вул. Замкова, 1
Адміністрація Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника: вул. Іоанно-Предтечинська, 2
Конт. тел.:
Адміністрація: (03849) 2 38 69
Замовлення екскурсій: (03849) 2 55 33


 (голосів: 1)

Автор: Admin 28 лютого 2016 | Переглянуто: 2143 | Коментарів: 0 | Друкувати
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ