Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Епістолярій в особовому фонді Мирона Кордуби (з листів М. Антоновича до М. Кордуби)

В особовому фонді М. Кордуби [1] знаходиться великий пласт ще й дотепер невідомих або маловідомих рукописів, котрі, уникнувши руйнівного впливу часу, дійшли до наших днів і очікують на ретельне дослідження.

Цей фонд є лише частиною архіву науковця. [2] Рукописна спадщина історика складається з усіх матеріалів, які репрезентують його як наукового, культурного, суспільно-політичного діяча, тому цілком закономірно, що вони потрапили до різних архівних установ. Так, деякі документи зберігаються також у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, у приватному архіві онуки вченого Адріани Огорчак (Львів), у Центральному державному історичному архіві України у Львові.

Унікальність фонду полягає в тому, що він дає можливість реконструювати окремі сторінки життя М. Кордуби за допомогою біографічних документів та низки інших джерел, пов’язаних передусім із діяльністю товариств і громадських об’єднань, до яких належав учений, установ, де він працював, а також його неопублікованих творів, бібліографії та листування.



Розмістив: Admin 31 грудня 2015 | Переглядів: 407 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Особовий фонд Мирона Кордуби у Державному архіві Львівської області

Постать Мирона Кордуби – видатного українського історика, етнографа, педагога, публіциста, одного з найталановитіших учнів М.Грушевського, донедавна майже забута, сьогодні привертає до себе увагу широкої дослідницької аудиторії. З його науковою та громадсько-політичною діяльністю як члена багатьох наукових товариств та інституцій, декана філософського факультету Українського таємного університету у Львові, професора Варшавського та Львівського університетів, пов’язаний важливий етап історії українського суспільного та науково-культурного життя першої половини XX ст. Недарма творчий доробок вченого та громадянська позиція останнім часом, неодноразово ставали об’єктом наукового вивчення [1] .

Проте й дотепер в його особовому фонді зберігається великий пласт невідомих або маловідомих рукописних матеріалів, котрі, уникнувши руйнівного впливу часу, дійшли до наших днів і очікують на ретельне дослідження.

У 1979 р. частину документів (40 кг розсипу) з домашнього архіву родина історика передала до Центрального державного історичного архіву у м.Львові. Працівники установи сформували 93 справи, і надали фондові номер Р - 7. Документи, що туди увійшли, охоплюють період 1893-1969рр. Згідно з рішенням колегії Головного архівного управління при РМ СРСР від 14 грудня 1979 р. фонд М.Кордуби було передано Державному архіву Львівської області з відповідно зміненим номером Р - 2923.

Матеріали цього фонду є лише частиною архіву науковця. Рукописна спадщина вченого складається з усіх матеріалів, які репрезентують його наукову, культурну, суспільно-політичну діяльність, тому цілком закономірно, що вони потрапили до різних архівних установ так, деякі документи зберігаються також у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України, у приватному архіві онуки історика Адріани Огорчак (Львів), у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Цінність фонду Державного архіву Львівської області полягає у тому, що він дає можливість реконструювати окремі сторінки біографії М.Кордуби за допомогою біографічних документів, а також низки інших джерел, передусім пов’язаних із діяльністю товариств та громадських об’єднань, в яких він брав участь, установ, де працював, листування, неопублікованих праць ученого, бібліографії [2] .



Розмістив: Admin 31 грудня 2015 | Переглядів: 448 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Вісім доказів геноциду з архівних полиць

“Нехай їхнє село опустошене буде,

хай мешканця в їхніх наметах не буде!”

(Пс. 68-26)

Вчитуючись в архівні документи, зокрема у старі газети, листи державних установ, спогади сучасників, мимовільно задумуєшся: чому події і факти, які ще 75 років тому були добре відомі усьому світові, чому причини та умови, що уможливили жахіття Голодомору і вже у ті далекі часи розцінювались як геноцид українського народу (хоч сам термін “геноцид” ще не увійшов до мовного обігу), сьогодні у певних політичних колах, серед певних прошарків суспільства та у деяких країнах викликають дискусію, або й навіть заперечення, потребують якоїсь нової аргументації, доведення, дискусії тощо?



Розмістив: Admin 31 грудня 2015 | Переглядів: 435 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Вісім доказів геноциду з архівних полиць

“Нехай їхнє село опустошене буде,

хай мешканця в їхніх наметах не буде!”

(Пс. 68-26)

Вчитуючись в архівні документи, зокрема у старі газети, листи державних установ, спогади сучасників, мимовільно задумуєшся: чому події і факти, які ще 75 років тому були добре відомі усьому світові, чому причини та умови, що уможливили жахіття Голодомору і вже у ті далекі часи розцінювались як геноцид українського народу (хоч сам термін “геноцид” ще не увійшов до мовного обігу), сьогодні у певних політичних колах, серед певних прошарків суспільства та у деяких країнах викликають дискусію, або й навіть заперечення, потребують якоїсь нової аргументації, доведення, дискусії тощо?



Розмістив: Admin 31 грудня 2015 | Переглядів: 418 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Вісім доказів геноциду з архівних полиць

“Нехай їхнє село опустошене буде,

хай мешканця в їхніх наметах не буде!”

(Пс. 68-26)

Вчитуючись в архівні документи, зокрема у старі газети, листи державних установ, спогади сучасників, мимовільно задумуєшся: чому події і факти, які ще 75 років тому були добре відомі усьому світові, чому причини та умови, що уможливили жахіття Голодомору і вже у ті далекі часи розцінювались як геноцид українського народу (хоч сам термін “геноцид” ще не увійшов до мовного обігу), сьогодні у певних політичних колах, серед певних прошарків суспільства та у деяких країнах викликають дискусію, або й навіть заперечення, потребують якоїсь нової аргументації, доведення, дискусії тощо?



Розмістив: Admin 31 грудня 2015 | Переглядів: 460 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Вісім доказів геноциду з архівних полиць

“Нехай їхнє село опустошене буде,

хай мешканця в їхніх наметах не буде!”

(Пс. 68-26)

Вчитуючись в архівні документи, зокрема у старі газети, листи державних установ, спогади сучасників, мимовільно задумуєшся: чому події і факти, які ще 75 років тому були добре відомі усьому світові, чому причини та умови, що уможливили жахіття Голодомору і вже у ті далекі часи розцінювались як геноцид українського народу (хоч сам термін “геноцид” ще не увійшов до мовного обігу), сьогодні у певних політичних колах, серед певних прошарків суспільства та у деяких країнах викликають дискусію, або й навіть заперечення, потребують якоїсь нової аргументації, доведення, дискусії тощо?



Розмістив: Admin 31 грудня 2015 | Переглядів: 439 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Вісім доказів геноциду з архівних полиць

“Нехай їхнє село опустошене буде,

хай мешканця в їхніх наметах не буде!”

(Пс. 68-26)

Вчитуючись в архівні документи, зокрема у старі газети, листи державних установ, спогади сучасників, мимовільно задумуєшся: чому події і факти, які ще 75 років тому були добре відомі усьому світові, чому причини та умови, що уможливили жахіття Голодомору і вже у ті далекі часи розцінювались як геноцид українського народу (хоч сам термін “геноцид” ще не увійшов до мовного обігу), сьогодні у певних політичних колах, серед певних прошарків суспільства та у деяких країнах викликають дискусію, або й навіть заперечення, потребують якоїсь нової аргументації, доведення, дискусії тощо?



Розмістив: Admin 31 грудня 2015 | Переглядів: 445 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Ukrainian Anthem
The Ukrainian anthem, "Ukraine Has Not Yet Perished", is of quite recent origin. In Western Ukraine after 1848 there were usually two songs which enjoyed popularity at national celebrations and patriotic demonstrations. One was by the Basilian Father Julian Dobrylovsky (1760-1825) – "Grant, Oh, Lord, in Good Time" – and the other, the verse of Ivan Hushalevych - (1325-1903) – "We Bring You Peace, Brothers". In 1848 the latter was rec¬ognized by The Supreme Ruthenian Council in Lviv as the national anthem of the Galician Ukrainians. The Carpatho-Ukrainians, on occasion of popular celebration, sang the song by Alexander Dukhovych (1803-65) – "I Was, Am and Will be a Busyn (Ruthenian)". In the central and eastern Ukrainian lands the "Testament" of Taras Shevchenko was used for many years as a national anthem at manifestations and demonstrations. It was called the Ukrainian "Marseillaise".
In 1863 the Lviv journal "The Goal" published the poem of Paul Chubynsky (1839-84), "Ukraine Has Not Yet Perished", which was mistakenly ascribed to Taras Shevchenko. In the same year it was set to music by the Galician composer Michael Verbytsky (1815-70), first for solo and later choral performance.


Розмістив: Admin 27 грудня 2015 | Переглядів: 432 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Coat of Arms Ukraine
The national emblems – the coat of arms, the flag, and the anthem – alternated during the millennium of Ukrainian history owing to various political, social, cultural, and other factors.
The contemporary national coat of arms of Ukraine, Azure, a trident or, is the most ancient as well as the most dignified of all the Ukrainian insignia of nationwide significance and its emblazonment represents a synthesis of a preheraldic device of the ruling dynasty in the tenth century and of the oldest Ukrainian national heraldic tinctures from the 13th century. The classic form of the Ukrainian trident is found on the gold and silver coins of Volodymyr the Great (979-1015), the Grand Prince of Kyiv.


Розмістив: Admin 27 грудня 2015 | Переглядів: 380 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Holidays in Ukraine
Almost every country has holidays honouring important events in its history.
Some holidays come on the same date, some are movable.
New Year's Day is very popular all over the world. It is my favourite holiday.
We celebrate the first day of Christmas on the 7th of January. On the 6th of January people cook much food because the day after we must not work. On this day we have a sacred supper or Kolyada. It begins when the first star lights up. As the legend says, this star announced the birth of the God's Son. We celebrate Christmas for three days. In the evening a group of boys comes. They sing songs. By these songs they congratulate on holiday.
Another religious holiday is Easter. It is movable. In Ukraine we have special attributes of Easter: Easter eggs, we call them "krashanka" and Easter cakes "paska". It is a very nice spring holiday.
Victory Day is on the 9th of May. It is a sacred holiday for every Ukrainian citizen. We are thankful to our grandfathers for the victory.


Розмістив: Admin 27 грудня 2015 | Переглядів: 371 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
[1] 2 3 ... 9 10 11
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ