Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Василь Стус

(1938 – 1985)

поет, перекладач, літературознавець, громадський діяч

У 1985 році Василя Стуса було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури (за поданням Г. Бьолля), проте здійснитися цим планам не судилося. У ніч із 3 на 4 вересня він помер у карцері від серцевого нападу на другий день “сухого” (без вживання води) голодування.

Василь Стус автор шести поетичних збірок: “Круговерть” (1964), “Зимові дерева” (1968 – 1970), “Веселий цвинтар” (1970 – 1971), “Час творчості Dichtenszeit” (1972), “Палімпсести” (1972 – 1980, у кількох редакціях) та прижиттєвої збірки вибраного з “Палімпсестів” “Свіча в свічаді”. Зробив переклади з Й. В. Гете, Р. М. Рільке, І. Бахманн, П. Целана, Р. Кіплінга, Ф. Г. Лорки, А. Рембо та ін. Його власні твори було перекладено англійською, французькою, португальською, польською, німецькою, російською та ін. мовами. З 1978-го Василь Стус був почесним членом англійського PEN -клубу, лауреатом премії “The Poetry International Award” (Роттердам, 1982), Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1989).



Розмістив: Admin 29 листопада 2015 | Переглядів: 475 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Василь Стус

(1938 – 1985)

поет, перекладач, літературознавець, громадський діяч

У 1985 році Василя Стуса було висунуто на здобуття Нобелівської премії з літератури (за поданням Г. Бьолля), проте здійснитися цим планам не судилося. У ніч із 3 на 4 вересня він помер у карцері від серцевого нападу на другий день “сухого” (без вживання води) голодування.

Василь Стус автор шести поетичних збірок: “Круговерть” (1964), “Зимові дерева” (1968 – 1970), “Веселий цвинтар” (1970 – 1971), “Час творчості Dichtenszeit” (1972), “Палімпсести” (1972 – 1980, у кількох редакціях) та прижиттєвої збірки вибраного з “Палімпсестів” “Свіча в свічаді”. Зробив переклади з Й. В. Гете, Р. М. Рільке, І. Бахманн, П. Целана, Р. Кіплінга, Ф. Г. Лорки, А. Рембо та ін. Його власні твори було перекладено англійською, французькою, португальською, польською, німецькою, російською та ін. мовами. З 1978-го Василь Стус був почесним членом англійського PEN -клубу, лауреатом премії “The Poetry International Award” (Роттердам, 1982), Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1989).



Розмістив: Admin 29 листопада 2015 | Переглядів: 1878 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Василь Зіньківський

(1882 – 1962)

релігійний філософ, психолог, суспільний і церковний діяч

Василь Васильович Зіньківський народився 4 (16 ) липня 1882 року, у місті Проскурові Подільської губернії (нині м. Хмельницький). Його дід був священиком, а батько учителем математики, виконуючи також обов’язки церковного старости.

З дванадцятирічного віку хлопчик співав у церковному хорі, але згодом, навчаючись у одній з київських гімназій, ще в п’ятнадцятирічному віці під впливом публіцистики Д. Писарєва пережив кризу віри і став атеїстом. Однак голий матеріалізм не міг задовольнити його духовних запитів. Через два роки, під впливом критики матеріалізму неокантіанця Ф. Ланге, почалося його повернення до релігійного світогляду. Цьому сприяло також знайомство з творчістю Ф. Достоєвського і Л. Толстого, а потім із працями Е. Канта. Таким чином, уже в молоді роки В. Зіньківський, як і більшість його старших сучасників з когорти вітчизняних мислителів великого масштабу (зокрема Л. Шестов і М. Бердяєв), пройшов шлях від дитячої релігійної віри до невір’я і назад до збагаченого досвідом сумнівів віри. С. Булгаков, теж із подібним досвідом, назвав цей шлях “від марксизму до ідеалізму”.



Розмістив: Admin 29 листопада 2015 | Переглядів: 1128 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Василь Єрошенко

(1890 1952)

сходознавець, письменник, класик японської літератури

Уперше згадка про сліпого письменника, мовознавця-поліглота Василя Єрошенка промайнула в український пресі в 1966 р. З’ясувалося, що відомий у Японії та Китаї талановитий письменник Айлосяньке наш земляк, українець, якого доля й непосидюща вдача занесли далеко на чужину, де й пролетіла в мандрах та невтомній праці майже половина його життя.

1990-й був оголошений ЮНЕСКО роком Василя Єрошенка. У Пекінському університеті відбулася присвячена йому наукова конференція, китайський літературознавець Ге Баоцюань видав книгу Лу Сінь і Єрошенко . Ще 1953 р. казки В. Єрошенка ввійшли до багатотомної Бібліотеки японської дитячої літератури . 1956 р. в Токіо видано книгу японського дослідника Такасугі Ітіро Сліпий поет Єрошенко .

Василь Єрошенко людина легендарної долі, мандрівник, дослідник країн Сходу, письменник, філософ, етнограф, знавець багатьох мов. Він об’їздив мало не півсвіту: жив у Франції, Англії, Японії, Сіамі (нині Таїланд), Бірмі (нині М’янма), Індії, Китаї, на Чукотці та в Середній Азії. Скрізь, де бував він, залишав добру пам’ять у серцях людей і свої твори, в яких відбивалося життя зовсім різних народів і культур. За натурою він спадкоємець волелюбних українських кобзарів, які мандрували світами, даруючи людям пісню, думу і твердість духу.


Розмістив: Admin 29 листопада 2015 | Переглядів: 707 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Баал-Шем-Това

(близько 1700 1760)

хасид, кабаліст, цілитель

Упродовж багатьох століть Правобережна Україна і Поділля, Галичина і Волинь були найжвавішими центрами єврейського культурно-релігійного життя. У Бердичеві і Бродах, Дубно і Тульчині, багатьох інших містах і містечках жили тисячі єврейських родин, існували синагоги і школи, навіть своєрідні релігійні академії ішеботи , де здобували освіту майбутні рабини.

Євреї являли один з найважливіших компонентів економічного життя українських земель вже в середні віки, й у наступні століття їхня роль у господарському житті краю тільки зростала. Однак у соціально-культурному відношенні життя єврейських громад було досить замкнутим і відзначалося великим консерватизмом. Рабини, користуючись своєю талмудичною вченістю й умінням тлумачити стародавні тексти Біблії, справляли на єдиновірців величезний вплив. Проте занадто суворе слідування релігійним законам часом вихолощувало сам дух віровчення, хоча біблійні тексти могли бути інтерпретовані не тільки сухо й формально, а й образн о, алегорично.


Розмістив: Admin 29 листопада 2015 | Переглядів: 531 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Архип Куїнджі

(1841 – 1910)

живописець-пейзажист, педагог

Народився Архип Куїнджі в Маріуполі. Його батько Іван Христофорович був шевцем. Прізвище його було Єменджі. Слово це татарське, у перекладі означає “трудова людина”. “Куїнджі” данина сімейному переказу, за яким дід художника був золотарем. Сам Архип Куїнджі вважав себе греком і сповідував православ’я. В родині говорили по-татарськи.

У 1845 р. Архип Куїнджі осиротів і його взяли до себе родичі. Вони й подбали про його освіту. Спершу хлопчик вивчав грецьку мову у “вільного” учителя, а потім недовго відвідував школу, засновану греком-митрополитом Кос танжоглу. Учився Архип Куїнджі досить кепсь ко, але постійно малював.


Розмістив: Admin 29 листопада 2015 | Переглядів: 1178 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Артемій Ведель

(1767 – 1808)

композитор, хоровий диригент, співак, скрипаль, педагог

В особі А. Веделя українська духовна музична культура досягла зоряних висот. Понад 30 духовних концертів, дві Літургії, Всеношна , 40 окремих хорів і вокальних тріо на канонічні тексти це лише те, що відомо на сьогодні з творчого доробку митця.

Вершин композиторської майстерності Ведель досяг у жанрі духовного концерту. Його ім’я завжди згадується разом з іменами Максима Березовського і Дмитра Бортнянського. Всі вони українці за походженням. Однак лише життєвий шлях А. Веделя повною мірою пов’язаний, з Україною.


Розмістив: Admin 29 листопада 2015 | Переглядів: 2537 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Анна Ахматова

(1889 – 1966)

поетеса

Справжнє прізвище Анни Андріївни Ахматової Горенко, за першим чоловіком Гумільова.

Ахматова гнівалася, коли її називали “поетесою”. Вона була поетом навіть у прозі. “У кожного поета своя трагедія. Інакше він не поет. Мене не знають”, зірвалося якось із її вуст. Заперечувати їй наважувалися не часто. Сперечалася з автором хіба що “Поема без героя”:

В мене зовсім нема родоводу,

Окрім сонць і казок хороводу.

(Тут і далі поетичні переклади Ю. Бедрика)


Розмістив: Admin 13 листопада 2015 | Переглядів: 1139 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Андрій Мельник

(1890 – 1964)

військовий і політичний діяч

Народився Андрій Мельник 12 грудня 1890 р. в селі Якубова Воля на Дрогобиччині в селянській більш-менш заможній родині. Ріс кмітливим, допитливим хлопчиком. Батько, Атанас Мельник, працював на власному господарстві, згодом закінчив дяківський інститут у Дрогобичі. Належав до радикальної партії, брав активну участь у громадському житті села, займався просвітницькою діяльністю. Був знайомий з І. Франком, який часто відвідував у селі своїх шкільних товаришів. Мати, Марія (у дівоцтві Коваль), була домашньою господинею. Померла, коли Андрієві було шість років. Батько одружується вдруге, з удовою, Павлиною Матчак. Мачуха полюбила хлопчика як рідного сина.


Розмістив: Admin 13 листопада 2015 | Переглядів: 519 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Андрій Мельник

(1890 – 1964)

військовий і політичний діяч

Народився Андрій Мельник 12 грудня 1890 р. в селі Якубова Воля на Дрогобиччині в селянській більш-менш заможній родині. Ріс кмітливим, допитливим хлопчиком. Батько, Атанас Мельник, працював на власному господарстві, згодом закінчив дяківський інститут у Дрогобичі. Належав до радикальної партії, брав активну участь у громадському житті села, займався просвітницькою діяльністю. Був знайомий з І. Франком, який часто відвідував у селі своїх шкільних товаришів. Мати, Марія (у дівоцтві Коваль), була домашньою господинею. Померла, коли Андрієві було шість років. Батько одружується вдруге, з удовою, Павлиною Матчак. Мачуха полюбила хлопчика як рідного сина.


Розмістив: Admin 13 листопада 2015 | Переглядів: 1259 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 [2]
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ