Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



Мелетій Смотрицький

(1572 або 1578 – 1633)

церковний діяч, просвітитель, письменник-полеміст, філолог

Ситуація, що склалася на українсько-білоруських землях унаслідок прийняття верхівкою церковної ієрархії Берестейської унії 1596 року, зумовила глибокі протиріччя в серцях віруючих і насамперед освіченої частини православних на теренах польсько-литовської держави.

На боці уніатства були сила, влада і гроші. Православ’я ж, яким воно було в XVI століті у східнослов’янських народів та на Балканах, мало не в усьому (крім хіба що глибини містичного досвіду окремих ченців та іконопису) поступалося католицизмові. Православ’я не мало впорядкованої догматики, розробленої теології та філософських систем, які доповнювали б і поглиблювали богослов’я; не послуговувалося розвиненою літературною традицією, налагодженою системою освіти.

Більшість представників духівництва, мирян України та Білорусії категорично не сприймала унії та підпорядкування папському престолові. Проте їм важко було ґрунтовно й докладно протиставити схоластично відпрацьованій догматиці католицизму істини східної церкви.

Православна патристична традиція не розвивалася, по суті, з IX ст., сплеск духовної активності XIII – XIV ст., який умовно називають “візантійським гуманізмом”, на культуру слов’янських народів помітного впл иву не справив. До початку XVII ст. увага акцентувалась не на культурі розуму і просвітництва (що було характерно для Західної Європі), а на глибині особистих містичних переживань, що не потребували раціонально-образного обґрунтування та освіти.

Більшість освічених прихильників православ’я XVI початку XVII століття не сприймала унії душею, хоча й усвідомлювала, що нічого не може протиставити стрункій архітектоніці католицизму, не маючи своєї рівноцінної богословсько-філософської системи.

 

Тому багато хто серед найталановитіших і найосвіченіших учасників полеміки з уніатством і католицизмом опинився у двозначному становищі. Вони кинулися примирювати антагоністичні сили і впродовж усього життя примикали (причому щиро), залежно від змін своїх переконань, то до однієї, то до іншої сторони. Найяскравіший тому приклад видатний український філолог, письменник-полеміст, просвітитель і церковний діяч Максим Смотрицький, більш відомий під своїм чернечим ім’ям Мелетій.

М. Смотрицький народився, за одними даними, близько 1572 року, за іншими в 1578 році у православній шляхетській сім’ї. Його батько , Герасим Смотрицький, був високоосвіченою людиною, володів, крім книжної української та церковнослов’янської, також польською, старогрецькою мовами й латиною. До 1576 року він обіймав посаду міського писаря при магістраті в Кам’янці-Подільському, а потім був запрошений відомим меценатом і прихильником православ’я князем Костянтином-Василем Острозьким до його резиденції на Волинь.

Герасим Смотрицький швидко став ідейним лідером гуртка православних культурних діячів, що зібрався навколо князя Костянтина, і в 1580 ро ці очолив Острозьку колегію (академію). Вже в перші роки свого перебування в Острозі він видав “Буквар” для братських шкіл України. Водночас очолив роботу з підготовки видання першої слов’янської Біблії. Кн игу друкував у острозькій топографії І. Федоров (Федорович), який покинув Московське царство. Г. Смотрицький написав до цього видання віршований пролог, переклав більшу частину канонічних текстів із грецької мови на церковнослов’янську, звіривши їх із латинським зразком, а також здійснив загальну редакцію тексту.

Видання “Острозької Біблії” стало головною справою життя Г. Смотрицького. У період посилення католицького тиску він не міг стояти осторонь гострих релігійних суперечок. У 1587 році опублікував “Ключ Царства Небесного і нашої християнської духовної влади нерушимий вузол”, “Календар римський новий”, написав низку полемічних і сатиричних творів , спрямованих проти єзуїтської пропаганди. Різкій критиці він піддавав католицьке вчення про божественне походження папської влади.

Жива, творча атмосфера гуртка православних просвітителів, обстановка в сім’ї та навчання в Острозькій колегії визначили духовний статус М.Смотрицького. Проте тяжким ударом для нього стало прийняття унії. Особливо пригнічували захоплення уніатами за підтримки польських солдатів храмів і монастирів, погроми в православних братських школах.

Утім, М.Смотрицький чудово розумів, що обрана такими стовпами православної церкви як, скажімо, Іван Вишенський, позиція категоричного неприйняття всіх культурних і богословських віянь, що йшли з Заходу, не може бути продуктивною. Закритися від впливу католицького світу було неможливо. Захищати православ’я та свої культурні традиції можна було лише засвоївши західну (зокрема й теологічну) культуру. Тому випускник Острозької колегії для глибшого ознайомлення з основами католицизму в 1601 році вступає до єзуїтського колегіуму у Вільно. Отриманої там підготовки було достатньо для продовження освіти в найавторитетніших університетах Європи.

Після короткочасного перебування у Бреслау (Вроцлаві) він протягом кількох років слухає курси кращих німецьких професорів у Лейпцигу, Нюрнберзі та Віттенберзі (де сторіччя тому Лютер запалив полум’я Реформації). М. Смотрицького цікавить буквально все від анатомії й астрономії до поетики й богослов’я. Вже у тридцять років його вважають людиною енциклопедичних знань. Здобувши фундаментальну гуманітарну освіту, він добивається присудження йому ступеня доктора медицини. У ті ж роки, захопившись поетичною культурою італійського гуманізму, М. Смотрицький перекладає польською мовою вірші Петрарки.

Приблизно в 1608 році М. Смотрицький повертається до Вільно і стає активним діячем православного братства цього міста. Він видає гостро полемічний трактат “Антиграфи”, в якому захищає засади східної віри від нападок із боку католиків та уніатів. Біль від принижень, яких зазнавала в ті роки православна церква у Речі Посполитій, виражає його поетичний “Тренос, або Плач” (1610). З докорами М.Смотрицький звертається до представників духівництва і знатних домів, які перейшли в уніатство. Найкрасномовніше він засуджує вищу церковну ієрархію, яка підписала Берестейську унію.

Вирішивши цілком присвятити своє життя служінню православній вірі та духовному просвітництву, М.Смотрицький у 1616 році приймає чернецтво під ім’ям Мелетій. В 1619 році на рівні кращих західноєвропейських зразків, він публікує у Вільно фундаментальну “Граматику словенську ”. У численних редакціях вона майже на півтора сторіччя стає базовим підручником у школах України, Білорусії та Росії (зокрема, в Москві її перевидають у 1648, 1721 та 1723 роках), а також Румунії, Болгарії та Сербії (де вона була востаннє надрукована в 1755 році). Саме ця книга стала основою “Граматики російської” М. Ломоносова (1755) і всіх наступних східнослов’янських граматик.

На початку XVII ст. діяльність православних братств у Литві й Білорусії, як і на західноукраїнських землях, наражалася на перепони. Центром православної освіченості залишався Київ із його Печерською лаврою та впливовим братством. Польська влада, католики й уніати почувалися тут не дуже затишно, тоді як православ’я знайшло підтримку запорозького козацтва на чолі з гетьманом П.Сагайдачним.

З 1616 року в Києві на Подолі почала роботу братська школа, заснована Іовом Борецьким, який став її першим ректором. Цей видатний просвітитель і церковний діяч намагався об’єднати кращі православні сили й серед інших інтелектуалів запросив на викладання до братської школи М. Смотрицького. І. Борецький розгорнув активну роботу щодо відновлення Київської православної митрополії. А коли у 1618 році він став настоятелем київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, М. Смотрицький перебрав на себе керівництво братською школою.

У 1620 році старання православного духівництва увінчалися успіхом, Київська митрополія відродилася. Очолив її І. Борецький, а його друга і сподвижника ієромонаха Мелетія направили на єпископську кафедру в Полоцьк. Там М. Смотрицький публікує польською мовою кілька трактатів полемічного характеру, намагаючись знайти шлях до примирення між християнами всіх конфесій.

Переваги західної освіченості для Мелетія були очевидними, проте він вважав , що це не дає Папі римському права на духовну владу над православ ними. Не приймав Мелетій і католицьких догматів (сходження Святого водночас від Бога-Отця і Бога-Сина, папського верховенства у християнській церкві, а тим більше світської влади римського первосвященика).

Відновлення православної ієрархії на українсько-білоруських землях наразилося на опір із боку католиків та уніатів. Польський король не зважився на репресивні заходи, оскільки потребував допомоги українського козацтва в боротьбі з Туреччиною. Проте в багатьох місцевостях, особливо у Західній Україні та Білорусії, де позиції уніатів були міцнішими, ніж у Наддніпрянщині, постійно відбувалися антиправославні акції.

Міжконфесійне протистояння з кожним роком наростало і в Полоцьку, де постійні інтриги проти православ’я влаштовував уніатський єпископ міста Йосафат Кунцевич. Але в 1623 році повсталі парафіяни вбили його у Вітебську. Смерть Йосафата Кунцевича, який був суперником і непримиренним ворогом Мелетія, справила на українського ревнителя православ’я тяжке враження. Як чуйний християнин, він узяв моральну відповідальність за скоєний злочин і на себе, адже не зумів запобігти кривавій розв’язці. У молитовній смиренності він залишає єпископську кафедру Полоцька й вирушає у трирічне паломництво до святих місць Греції, Сирії та Палестини.

Яким же виявилося його розчарування від побаченого й почутого там! Замість високої духовності й візантійської вченості Мелетій Смотрицький зустрівся з масовим невіглаством і впертим догматизмом, підозрілістю до всього нового й нетрадиційного. Порівняно з новаторством і динамізмом добре знайомого йому Заходу, Схід справляв враження ортодоксальної застійності.

Рівень грецького богослов’я, як і освіченості загалом, супроти західної духовної культури бачився надзвичайно низьким. Під попелом візантійського православ’я життя більше не відчувалося. Вчитися у греків було нічому , й Мелетій постановив собі, що захищати рідне й миле його серцю православ’я в його теперішньому стані більше немає сенсу. Воно не могло протиставити католицизмові (з усім багатством його західноєвропейської постренесансно-барокової культури) нічого по-справжньому живого.

У душі Мелетія стався злам. Повернувшись зі східної подорожі до Києва, він у 1627 році таємно, щоб не спровокувати розриву стосунків зі своїми давніми друзями, переходить в уніатство. Проте за рік це стає загальновідомим, і він, опинившись чужим серед своїх, переїжджає на Волинь, де стає настоятелем уніатського Дерманського монастиря.

В останні роки життя М.Смотрицький публікує низку великих творів, у яких зрікається своїх попередніх антиуніатських виступів і обґрунтовує вибір на користь уніатства жалюгідним станом світового, особливо грецького, православ’я, а також необхідністю єднання усіх християн. Ці його праці, особливо написані на захист уніатства “Протест”, “Апологія” (1628) та “Параїнезис” (1629) були рішуче засуджені православними колами Києва, де поруч із уже літнім Йовом Борецьким значну роль починав відігравати його спадкоємець на митрополичій кафедрі Петро Могила.

Гіркота від розчарування та розриву зі старими друзями та однодумцями прискорила смерть Смотрицького. Він помер 17(27) грудня 1633 року.

Видатна роль М.Смотрицького в історії України і всіх східнослов’янських країн залишається безсумнівною. Мелетій був одним із перших православних слов’ян, які глибоко вивчили західну культуру на зламі XVI – XVII століть і намагалися поєднати її досягнення із засадами православного віровчення.

У вітчизняній духовній традиції М.Смотрицький був першим, хто широко й компетентно використовував ідеї мислителів середньовічної Західної Європи (Фоми Аквінського, Бонавентури) й епохи Відродження (насамперед Миколи Кузанського та Еразма Роттердамського). У його творчості виразно проступають риси культури бароко, що утверджувалася тоді в католицьких країнах. При цьому крізь усе його життя проходить прагнення об’єднати споріднені, але водночас і принципово відмінні, духовні засади східнохристиянської та західнохристиянської культур. У цьому він виступає попередником не тільки Петра Могили, а й ідейного натхненника петровських перетворень у Росії Феофана Прокоповича, а за ними Григорія Сковороди і Володимира Соловйова.

 

100 найвідоміших українців / Гнатюк М., Громовенко Л., Семака Л., Скорульська Р., Стус Д., Удовик С. – М.: Вече; К.: Орфей, 2001. – С. 82 – 86.

 

Скачати (скачать, закачать) книгу: meletjj_smotrickijj.rar [330.04 Kb] (викачувань: 42)

 (голосів: 1)

Автор: Admin 10 квітня 2013 | Переглянуто: 4037 | Коментарів: 0 | Друкувати
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ