Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Пономаренко Н., Сергієнко Г. МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧ

Перший ректор Київського університету Михайло Олександрович Максимович посідає одне з чільних місць серед видатних мислителів, учених і просвітителів України. Завдяки енциклопедичній освіченості сучасники називали його «українським Ломоносовим», У ті далекі часи, коли Україна несла тяжке ярмо неволі в Російському царстві, він невтомно працював для її духовного визволення, національного і культурного відродження.



Розмістив: Admin 11 березня 2013 | Переглядів: 2937 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Войцехівська І. МИКОЛА ГОГОЛЬ

Про Миколу Васильовича Гоголя великий український поет Тарас Шевченко писав: «Перед Гоголем треба благоговіти, як перед людиною, обдарованою, щонайглибшим розумом і найніжнішою любов’ю до людей». Він високо цінував величезний гуманізм його творчості, духом якого були пронизані кращі представники українського, суспільства.

Спадщина письменника цікавила і цікавить учених різних напрямів та профілів: філологів, психологів, істориків, журналістів. Ще й досі точаться суперечки навколо Гоголіани як окремого напряму української культури, індивідуальності Гоголя та характерних особливостей його творчості.



Розмістив: Admin 11 березня 2013 | Переглядів: 1145 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Єкельчик С. ЛУК’ЯН КОБИЛИЦЯ

«Се був гуцул не зовсім звичайний. Високий ростом, стрункий, він був білий на лиці, мав світле волосся, що густими кучерями спадало йому на плечі, і типове подовгасте лице з меланхолійним виразом. Те лице, добродушне, та притім поважне, з великими блискучими очима, дуже нагадувало лице Христа, як його звичайно малюють на іконах. Ся подібність, впадала в очі різним людям, що знали Кобилицю...» – так описував І. Франко депутата австрійського парламенту й керівника селянських заворушень, простого, неписьменного гуцула і героя численних легенд – Лук’яна Кобилицю.



Розмістив: Admin 11 березня 2013 | Переглядів: 7748 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Добре

Киян О. ІЗМАЇЛ СРЕЗНЕВСЬКИЙ

Славіст, філолог, один з найавторитетніших знавців старослов’янської і давньоруської писемності, лексикограф, фольклорист, етнограф, видатний педагог і методист Ізмаїл Іванович Срезневський народився 13 червня 1812 р. у м. Ярославлі, в сім’ї професора словесності Демидівського ліцею. Два місяці згодом батьки переїжджають в Україну, до Харкова. Там минуло дитинство Ізмаїла.



Розмістив: Admin 11 березня 2013 | Переглядів: 4366 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Хропко П. ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

І. Франко в одному із своїх сонетів з надзвичайною образністю визначив роль Котляревського в духовному житті українського народу: як той «орел могучий», що, здіймаючись із засніженої гірської вершини, відбив крилом «груду снігу» і спричинився до руху могутньої, нездоланної лавини, автор «Енеїди» дав поштовх розвиткові нового українського письменства, нової української культури взагалі.



Розмістив: Admin 11 березня 2013 | Переглядів: 3130 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Замлинський В., Павленко С. БАНТИШ-КАМЕНСЬКІ

Бантиш-Каменські походили із давнього молдавського роду. Про це, зокрема, свідчить князь Кантемір у записках, укладених на початку XVIII ст. Після невдалого Прутського походу 1711 р. Петра І Дмитро Кантемір, тогочасний молдавський господар, прибув з 4-ма тис. молдаван до Росії. Коли цар надав йому титул князя, маєтки на Слобідській Україні й зробив його своїм радником у східних питаннях, Кантемір запросив до Києва Миколу Костянтиновича Бантиша, який мав уже зв’язки з Україною, бо одружився з дочкою молдавського дворянина Степана Каменського, ну а той від 1691 р. був при Іванові Мазепі за товмача молдавської, грецької і турецької мов. Узявши шлюб, Микола приєднав до свого ймення ще й прізвище дружини і почав писатися Бантиш-Каменський. Відтак його син, теж Микола, під цим прізвищем вступив 1745 р. до Києво-Могилянської академії, де вивчав риторику, поезію, грецьку та латинську мови.



Розмістив: Admin 11 березня 2013 | Переглядів: 3412 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Ревегук В. МАКСИМ ЗАЛІЗНЯК. ІВАН ГОНТА

У 60-х pp. XVIII ст. у зв’язку з посиленням соціальних і національних утисків польської шляхти на Правобережній Україні виникла така форма антикріпосницької боротьби, як гайдамацький рух. Його найвищою точкою стало повстання селянсько-козацьких мас, яке отримало назву «Коліївщина» (від слова кіл). Як відомо, повстання розпочалося 26 травня 1768 p. виступом загону, очолюваного Максимом Залізняком.


Розмістив: Admin 8 березня 2013 | Переглядів: 2256 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Панашенко В. КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ

Останній гетьман Лівобережної України, граф Кирило Григорович Розумовський (1728 – 1803), походив з родини городового козака Григорія Розума (отримав своє прізвище від поговірки, яку часто промовляв напідпитку: «Що то за голова, що то за розум»). Соціальне зростання К. Розумовського стало можливим завдяки його братові Олексію (1709 – 1771).

Олексій та Кирило Розуми народилися на хуторі Лемеші (нині село Козелецького р-ну Чернігівської обл.). У дитинстві Олексій виявив здібності до грамоти, допомагав дячкові сусіднього села справляти церковну службу й співав у церковному хорі, а більшість часу з меншим Кирилом доводилось пасти батьківську та сусідську худобу. 1731 р. російський полковник Ф. Вишневський, котрий проїздив цим селом, почувши чудовий голос юнака, забрав його до Петербурга, де той одразу потрапив до хору при царському дворі. Невдовзі молодого красивого співака покохала царівна Єлизавета Петрівна, що й визначило його подальшу блискучу кар’єру. Через кілька років, вже під прізвищем Розумовського, він став управителем двору і маєтків царівни, а після її коронації (1742) одержав звання обер-єгер-мейстера і ряд маєтків у Росії та в Україні. Колишній пастух і співак придворного хору став одним з найвищих сановників Російської імперії.


Розмістив: Admin 8 березня 2013 | Переглядів: 2741 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Яремченко Б. ІВАН ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ

Народився Іван Григорович Григорович-Барський 1713 р. у Києві, на Подолі, в сім’ї дрібного крамаря, котрий був до того ж старостою Успенського собору. Його брат – Василь (псевдоніми – Плака, Альбов), український письменник та мандрівник, у 1723 – 1747 pp. подорожував Угорщиною, Болгарією, Австрією, Румунією, Молдовою, Італією, Грецією, Палестиною, Сірією, Аравією, Єгиптом. У друкованих «Дорожніх записках», в яких містилося 150 малюнків, він розповів про економічне становище, освіту, звичаї та історичне минуле цих країн.


Розмістив: Admin 8 березня 2013 | Переглядів: 3568 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Яремченко Б. ДМИТРО БОРТНЯНСЬКИЙ

Вивчаючи життєвий і творчий шлях видатних українських музикантів XVIII ст., науковці до останнього часу спиралися в основному на відомості, запозичені, так би мовити, з третіх рук, оскільки документів про них залишилось обмаль та й доступ до архівів був обмежений. Нині ситуація поліпшилася. Дедалі частіше знаходяться забуті або невідомі музичні твори українських композиторів, архівні документи про їх життєвий і творчий шлях.

Усі ці документи об’єктивно свідчать про те, що українські митці Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель, Е. Азеєв та інші були високоосвіченими культурними діячами свого часу, справжніми корифеями духовної та світської музики. Часто їх називають російськими композиторами (мабуть, тому, що провели більшу частину життя в Росії або в інших країнах), але за суттю своєї творчості ці люди безперечно належали до українського мистецтва.


Розмістив: Admin 8 березня 2013 | Переглядів: 2122 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 2 3 4 5 [6] 7 8 9
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ