Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Волощенко А. На шляху до національно-державного відродження

(продовження)

До зміни політичного ладу Росії та створення федерації демократичних рівноправних слов’янських держав закликали члени Харківсько-Київського таємного товариства (1856 – 1859). Своєрідним центром українського національного руху у цей час став Петербург, куди повернулися із заслання колишні члени Кирило-Мефодіївського товариства: П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський, а згодом, 1858 p., приїхав Т. Шевченко. Заснований ними журнал «Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький періодичний часопис (1861 – 1862) – був провідником культурно-національного руху. Навколо нього гуртувалися українські письменники, літературо- і мовознавці, історики, етнографи. В журналі друкувалися українською і російською мовами твори Т. Шевченка, М. Вовчка, А. Свидницького, С. Руданського, Л. Глібова та ін. «Основа» ставила одним із своїх головних завдань розвиток української культури, піднесення на вищий рівень освіти, пробудження національної свідомості народу. Редактори журналу сприяли виходові «Кобзаря» Т. Шевченка російською та українською мовами. Його друзі по «Современнику» допомогли опублікувати в цьому журналі поеми «Наймичка», «Гайдамаки» та ін.



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 1688 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Волощенко А. На шляху до національно-державного відродження

Наприкінці XVIII ст. більша частина українських земель (Лівобережна, Слобідська, Правобережна та Південна Україна) входила до складу Російської держави. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були під владою Австрійської імперії. Чисельний австрійський (з 1867 р. – австро-угорський) адміністративно-бюрократичний апарат здійснював централізаторську політику в фактично розмежованих західноукраїнських землях.



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 3166 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Сарбей В. «РУСЬКА ТРІЙЦЯ»

Під такою назвою увійшло в історію України напівлегальне демократично-просвітительське й літературне угруповання, що діяло протягом 1833 – 1837 pp. у Львові. Учасники його були студентами духовної семінарії та університету.

З їхнього середовища вийшли також засновники й керівники гуртка – Маркіян Шашкевич (1811 – 1843), Іван Вагилевич (1811 – 1866), Яків Головацький (1814 – 1888). Якраз цих трьох діячів, пов’язаних особистою дружбою, спільними інтересами та ідейними переконаннями, прозвали однокурсники «Руською трійцею». Причому слово «руська» (за термінологією українського населення тодішньої Галичини «українська») визначало основу їхніх ідейних переконань.



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 3525 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Киян О. ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ

Видатний літератор, історик, етнограф, публіцист Пантелеймон Олександрович Куліш народився 8 серпня 1819 р. в містечку Воронежі Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер смт. Шосткинського р-ну Сумської обл.). Батьки – вихідці з давнього козацького роду – надто рано повмирали, не залишивши дітям (Панько був сьомим у сім’ї) нічого, крім злиднів, але привчивши їх до аскетизму й повсякденної напруженої праці.



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 2198 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Палієнко М. ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ

Видатний учений Олександр Опанасович Потебня відіграв визначну роль у розвитку наукової думки в Україні другої половини XIX ст. Його широкий творчий діапазон віддзеркалюють численні ґрунтовні праці з загального мовознавства, фонетики, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, дослідження про походження мови, взаємозв’язок мови й мислення.



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 1836 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Замлинський В. МИКОЛА КОСТОМАРОВ

Людина непересічної долі, величезної культури й освіченості, історик і археограф, фольклорист і етнограф, поет і прозаїк, просвітитель, життя якого найтіснішим чином було пов’язане з Україною, Микола Іванович Костомаров народився 16 травня 1817 р. в с. Юрасовці Острозького повіту Воронезької губернії. Мати його, Тетяна Петрівна Мельник, була кріпачкою, з якою її господар – поміщик Іван Петрович Костомаров взяв шлюб уже після народження Миколи. Коли батька вбили кріпаки, син так і лишався кріпаком, доки його не викупила мати у спадкоємців чоловіка.



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 2069 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Даниленко В. МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ

...А я, брате,

Таки буду сподіватись,

Таки буду виглядати –

Серцю жалю завдавати…

Таким епіграфом розпочинає Марко Лукич Кропивницький свою автобіографічну статтю «За тридцять п’ять літ», опубліковану у вересні 1906 р. у «Новій громаді». За ним і сподівання, надія, складний і тяжкий творчий шлях видатного актора, драматурга, людини, багатолітня літературно-театральна діяльність якої стала цінним надбанням української культури.

Народився М. Кропивницький 22 травня 1840 р. у с. Бежбайраки на Херсонщині (тепер с. Кропивницьке Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.) у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Трапилося так, що дитинство малого Марка, позбавленого материнської ласки, було самотнім, безрадісним. Він пізнав і холод, і голод, і наймитство. «Лише з уст простого народу, кріпацтва доносилось до мого слуху співчуття, – писав він пізніше. – Ось де основи розвитку мого серця, чулого до чужого горя...».



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 2664 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Киян О. ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ

Видатний історик, археограф, етнограф, археолог, публіцист і громадський діяч, один з ідеологів українського національно-визвольного руху другої половини XIX ст. Володимир Боніфатійович Антонович народився 30 січня 1834 р. в м-ку Махнівка Бердичівського повіту Київської губернії (за іншою версією – 1830-го в м-ку Чорнобиль). Батьки його були зубожілими, безземельними польськими шляхтичами, генеалогічно спорідненими з Правобережною Україною.



Розмістив: Admin 14 березня 2013 | Переглядів: 3245 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Киридон П. УСТИМ КАРМАЛЮК

Постать У. Кармалюка загадкова й легендарна. Історичні дослідження його біографії, коли їх зіставити, породжують більше запитань, аніж дають певних, однозначних свідчень про цю неординарну особу.

Оповиті туманом навіть ім’я та прізвище героя селянського руху. В судових актах, церковних записах та метриці іменують його по-різному: Устим, Августин, Севастіан, Юстіан, Василь. Існує і кілька варіантів звучання прізвища: Кармалюк, Кармелюк і навіть Карманюк. Сам він, переховуючись, інколи називав себе Василем Гавриленком.

Офіційні документи, які стосуються У. Кармалюка, вражають насамперед розбіжністю характеристик, даних йому сучасниками, державними чиновниками, очевидцями та усною народною творчістю. За версією перших, в уяві постає похмура, жорстока й немилосердна людина без строгих моральних норм, з переконаннями карного злочинця. Народна ж традиція оспівує та возвеличує постать героя-месника, який увібрав у себе найкращі людські риси й уособлював ідеал мудрого, справедливого народного вождя.



Розмістив: Admin 11 березня 2013 | Переглядів: 1372 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Сарбей В. ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Неперевершений світоч української культури, геніальний поет Тарас Григорович Шевченко відомий в історії України і як непохитний борець за її державну незалежність та політичну самостійність, за повне визволення українського народу від національного і соціального гноблення. Усним і друкованим словом він наполегливо закликав до рішучого повалення самодержавно-кріпосницького ладу Російської імперії, визволення з-під її гніту всіх поневолених народів. Його пройняті демократичними ідеями твори набули популярності серед громадськості та широких народних мас.



Розмістив: Admin 11 березня 2013 | Переглядів: 1659 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 2 3 4 [5] 6 7 8 9
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ