Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Лепявко С. ЙОСИФ ВЕРЕЩИНСЬКИЙ

Йосиф Верещинський походив з Холмської землі. Його рід належав до герба Корчак, а прізвище він дістав від родового гнізда Верещин . Йосиф доніс до нас цікаву історію перетворення своєї родину на католицьку. Першим католиком серед Верещинських став Йосифів батько Андрій. Мати Андрія мала двох братів, один з яких був православним холмським владикою, а другий перехрестився на католика і зробився католицьким священиком. Коли народився батько Й осифа, православний єпископ хотів охрестити племінника в «грецькій вірі». Однак його брат-католик виявився спритнішим – приїхав до Верещинських раніше й охрестив дитину за католицьким обрядом , давши племінникові ім’я Андрій. Родичі були невдоволені що він став «бісовим ляхом», але зрештою змирилися. Згодом Андрій одружився з 13-річною Ганною Ярошкою, яка з дитинства виховувалася при католицькій церкві, та став шанованою на Холмщині людиною.



Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 1819 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Пшеничний Є. ЗАХАРІЯ КОПИСТЕНСЬКИЙ

...Коли 1624 p . Захарію Копистенського обрали на архімандрита Києво-Печерської лаври, тамтешні ченці дали йому таку характеристику: «...муж ревности презільния в благочестії, словесен же і премудр в богословії і ісповіданії православної віри».

Прийшов Захарія Копистенський до Києва 1616 р. 4 січня того самого року він став членом київського Богоявленського братства, залишивши в його реєстрі такий запис: «Во іноціх Захарія Копистенський ісповідник, яко і ненавидящи злоє, приліпляющеєся благому, составленное в Києві граді братство приімаю, облобизаю, повинующеся Апостолу глаголющу: братолюбієм же друг к другу любезни. На сіє же і руку мою подписую. Писал дня 4 января по старому правдивому року 1616».


Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 1990 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

ЗАГАДКОВИЙ ВОРОГ РОМАНОВИЧІВ

У Галицько-Волинському літописі про події першої половини 1254 р. читаємо: «Ізяслав просив у татар допомоги, щоб іти на Галич. Вони ж сказали йому: «Як же ти підеш на Галич? Князь Данило є лютий. Якщо він забажає відняти у тебе життя, то хто тебе врятує?» Він же не послухав їх». Для розуміння наведеного уривку джерела доведеться повернутись на кілька сторінок назад.



Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 952 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

ЖИТТЯ І СМЕРТЬ ВОЛОДИМИРА ВАСИЛЬКОВИЧА

Глава Володимиро-Волинського князівства (1269 – 1288) Володимир Васильковим прожив менше сорока років. Він був сином молодшого брата Данила Галицького, волинського князя Василька Романовича й дочки польського князя Лешка Білого Єлени. Василько побрався з польською княжною по смерті першої дружини Дубравки, дочки суздальського князя Юрія Всеволодича. Вона померла здогадно 1248-го з джерел відомо лише, що 5 грудня 1247 р. Дубравка була ще жива. Історики гадають, що шлюб Василька з Єленою стався 1248 або 1249 р. Наш герой міг народитися 1249 або 1250 р.



Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 1371 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Дзюба О. ЄЛИСЕЙ ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ

Єлисей (у миру Олександр, у схимі Євфимій) Плетенецький, відомий церковний і культурний діяч, народився в середині XVI ст. в родині львівського дяка Хоми родом з м. Рогатина. Початки освіти він, ймовірно, здобув у свого батька, оскільки дяки були вчителями у церковних школах. Можливо, навчався в школі при Успенській церкві у Львові та в Острозі. Плетенецького добре знав і цінував князь Костянтин Острозький, при сприянні якого він 1595 р. дістав в управління пінський Ліщинський монастир. У вересні 1599 р. Плетенецький став архімандритом Києво-Печерського монастиря (мабуть, також не без протекції К. Острозького, котрий, будучи київським воєводою, активно сприяв піднесенню Києва як культурно-релігійного центру українських земель).



Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 1829 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Давньоруські джерела не знають цієї дочки Ярослава Мудрого, так само, як і інших його дочок: Анни французької та Анастасії угорської. Всі вони стали відомі історикам лише із західноєвропейських пам’яток писемності. Ми не знаємо не те що років життя київських принцес, а й того, яка з них народилася першою, яка другою і яка третьою. Серед істориків поширена думка, що старшою була саме Єлизавета. Дійсно, вона відома джерелам з початку 1030-х pp.



Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 1187 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Щербак В. ДМИТРО ГУНЯ

Львівський літопис лаконічно свідчить про те, що гетьманська булава перейшла до рук запорозького полководця Дмитра Гуні в час тривог і випробувань. Перед козацтвом знову постала дилема: служити Речі Посполитій чи до кінця обстоювати інтереси України. В таборі під Жовнином улітку 1638 р. козаки обрали шлях боротьби.



Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 1131 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Яковенко Н. ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ

Князі Вишневецькі, чиїм родовим гніздом було м. Вишневець на півдні Волині (тепер у Тернопільській області), на власній генеалогії зналися досить туманно. Знадобилося багато дискусій істориків другої половини XIX початку XX ст., аби майже напевно з’ясувати, що початки роду сягають великого князя литовського Ольгерда Гедиміновича, а точніше його сина, новгород-сіверського князя Корибута (Дмитра). Автор жалобної поеми 1585 р. на смерть черкаського і канівського старости Михайла Вишневецького (двоюрідного брата героя, про якого йтиметься далі) цього ще не знав. За його твердженням, дві споріднені родини Збаразькі й Вишневецькі «пішли від славного Корибута, який опанував славетну Чехію і статечно в ній королював». У цій звістці Корибута-Дмитра поплутано з його сином Сйгізмундом Корибутовичем, який протягом 1422 – 1427 pp . як намісник Вітовта перебував у Чехії, брав активну участь у гуситських війнах, а 1435 р. серед інших прибічників Свидригайла загинув у нещасливій для Русі битві на р. Швента. Від Сигізмунда згадані княжі роди не могли піти з тієї простої причини, що герой гуситських воєн загинув неодруженим і бездітним. Тож засновником обох гілок насправді був молодший брат Сигізмунда Федір Корибутович (помер близько 1434 р.), брацлавський і кременецький намісник, чиєю «отчиною», тобто гніздом володінь, бул o м. Збараж з прилеглостями включно з Вишневцем. В останній чверті XV ст. онуки князя Федора, поділивши спадщину на збаразьку і вишневецьку половини, започаткували дві однойменні княжі гілки.


Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 2269 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Зовсім малим хлопчиком, у чотири роки, його посадили на «золо токований» престол великого князівства Галицько-Волинського. У розквіті сил і слави загинув батько, Роман Мстиславич, безстрашний переможець половців та «иных народов», як звали його літописці. Удова, княгиня Анна, залишилася з двома синами, молодшому з яких Василькові ледве виповнилося два роки. Одразу ж по досягненні сумної звістки про смерть Романа проти його родини піднялося могутнє галицьке боярство, подолане, але не викоренене великим князем. За боярами стояли належні їм міста й села, величезні багатства, тисячі озброєних людей.


Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 1848 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

ГЕРОЙ «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»

Химерною буває людська доля й людська слава. Князівська особливо. Ніхто не зможе відповісти на просте питання: чому це другорядний, удільний князь, котрий встиг заплямувати себе приятелюванням з половецькими ханами й використанням їх у боротьбі проти інших руських князів, раптом був оспіваний у героїчній поемі як самовідданий і мужній борець із кочівницьким степом?! Походові Ігоря Святославича на половців 1185 р. присвячена і докладна літописна повість, включена до Київського ізводу, яка також на всі лади вихваляє новгород-сіверського князя.



Розмістив: Admin 16 січня 2013 | Переглядів: 2087 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 2 3 4 5 6 [7] 8
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ