Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



Дивізія СС “Галичина” в джерелах

Історія формування, діяльності та наслідків існування дивізії СС “Галичина” знайшли своє відображення в численних джерелах та історіографії. Джерела умовно можна розділити на дві групи: 1) документи радянського та німецького діловодства; 2) мемуарна література. Матеріали з першої групи зберігаються в ряді архівів України. Зокрема, вони містяться в Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України (ЦДВО України), у Центральному державному архіві громадських об’єднань України (ЦДАГОУ) в Києві та Центральному державному історичному архіві України в Львові (ЦДІАУЛ). Серед них переважають трофейні таємні документи німецького командування: повідомлення німецькихокупаційних польових комендатур, рейхсміністерства окупованих східних територій, нацистської служби безпеки (СД). Там само зберігаються доповідні записки керівництва органів Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), Народного комісаріату депржавнеої безпеки (НКДБ) України та донесення радянських партизанських загонів, які цікавилися справою українських збройних формувань у військах Німеччини. З’ясувати деякі невідомі подробиці створення дивізії дозволяють також пропагандиські листівки й письмові документи сучасників їх фоормування, виявлені в Державному архіві Віннницької області (ДАВО), Державному архіві Львівської області (ДАЛО), Державному архіві Рівненської області (ДАРО)[31, с.52].

Окрім цього, значна частина документів з першої групи зберігається за межами України. Так, важливими джерелами є матеріали Федерального архіву Німеччини у Берліні, його відділення в Потсдамі та військового архіву в Фрайбурзі, Національного архіву США у Вашингтоні. Деякі з них зберігаються у вигляді копій в Архіві Нових Актів у Варшаві.

Оригінальні документи з історії дивізії СС “Галичина” зберігаються В Українсько-канадському дослідницько-документаційному центрі в Торонто, Державному архіві Чехії у Празі та Національному архіві Республіки Білорусь у Мінську. Суттєве значення для вивчення проблеми мають українські та німецькі періодичні видання років Другої світової війни [24, с.67].

Джерела другої групи містять значний інформаційний матеріал з історії дивізії СС “Галичина”, але потребують частково, а то й повністю, підтвердження архівними даними. Серед джерел цієї групи виділяються спогади Р. Колісника, В. Малкоша, С. Мединського, П. Новосада, М. Пацюка. Ключ до розуміння специфіуки умов творення УНА дають повідомлення П. Шандрука, В. Гладича, В. Гончарука, П. Дяченка, В. Жили та Л. Полтави. Більшість з них були опубліковані в збірках “Вісті Комбатанта”[4, с. 43].

Важливі штрихи до загального фону досліджуваних подій містять мемуари генералітету вермахту – Е. Манштейна, К. Тіппельскірха та інших. Сторінки історії військ СС “Галичина” в значній мірі розкрито в мемуарах шефа оперативного відділу її штабу майора Вольфа-Дітріха Гайке в книзі “Українська дивізія “Галичина”. Формування і бойових дій у 1943 – 1945 рр.”. Автор добре знав генерала Ф. Фрайтага, вояків, їхнє життя. Гайке належав до тих німецьких військових фахівців, що були прихильниками німецько-українського співробітництва. Він активно співпрацював з українськими офіцерами Д. Палієвим, Л. Макарушкою. На його думку, українська дивізія була найбфільшим ненімецьким збройним формуванням у складі вермахту в роки Другої світової війни. Він наголошував, що це не була війна українців, але вони виконували сівій обов’язок. Вони, за словами В.-Д. Гайке, були хоробрими і порядними вояками, до кінця війни несли свій меч, тримаючи його чесно і залишивши незаплямованим [14, с.34]. Деякі нез’ясовані питання теми висвітлено у споминах високопоставлених чиновників міністерств та відомств нацистської Німеччини П. Кляйста, Г. Фон Менде, Ф. Альта й інших, що виступали проти політичного курсу А. Гітлера   в Східній Європі. Особливо важливі документи з минулого 1-ї Української дивізії публікувалися В. Веригоюб, Т. Гунчаком, В. Косиком та А. Боляновським[67, с.22].

Більшість цих джерел не використовувалася радянськими дослідниками взагалі. Ті незначні повідомлення, запозичені з архівних фондів, подавалися уривчасто, часто фальсифіковано, або з коментарями, що спотворювали зміст документу. Перед радянськими істориками, які спеціалізувалися на вивченні минулого дивізії СС “Галичина”, стояло політичне, а не наукове завдання: викрити підступність украпїнських буржуазних націоналістів, їхній “ганебний” колабраціонізм з фашистами.

В 1943 році німецька армія все частіше зазнавала великих втрат. Сталінградська битва змусила німецькі війська змінити стрімкий напад і тиск на більш зважені дії. У всіх країнах, що перебували під німецькою окупацією, почалися партизанські дії. Німецька пропаганда все частіше говорила про «Нову Європу», де кожна окупована країна кров’ю своїх синів і дочок мусіла вибороти собі місце в новому світі. При військовій формації, що була відома під назвою “Зброя СС”, почалось набирання добровольців для боротьби з радянськими військами. Загалом, було створено близько ЗО військових дивізій за національним принципом[23, с.31].

Український Центральний Комітет під проводом проф. Володимира Кубійовича вів переговори у справі створення українських військових частин. Для проведення набору добровольців створено Військову Управу, почесним головою якої став ген. Віктор Курманович.

28 квітня   1943 року у більших містах Галичини відбулося святкове проголошення створення стрілецької дивізії «Галичина». До дивізії зголосилися колишні старшини, підстаршини і вояки, дуже багато молоді.

Загалом, щодо створення дивізії «Галичина» (назви-синоніми: “14 дивізія зброї СС”, “1-а Українська Дивізія Української Національної Армії”(1-а УД УНА)), слід не забувати про той факт, що вона воювала на стороні Німеччини.

Утворення дивізії відбулося, як ми вже зазначали, 28 квітня 1943 року, проте реальне формування дивізії проходило протягом липня 1943-червня 1944 років - до боїв під Бродами – головним чином з українців, що проживали на теренах нинішньої Львівської, Тернопільської та   Івано-Франківської областей. Згодом до неї вступала молодь з інших регіонів України. Було створено Волинський легіон, формування з добровольців поміж полонених червоноармійців.

Дивізія була побудована на зразок німецьких піхотних дивізій, мала три піхотні, один артилерійський та запасний вишкілшьні полки. А також батальйони : зв’язку, протитанкової оборони, зенітної артилерії, постачання, запасний та інші. Перед виходом на Східний фронт дивізія «Галичина» нараховувала 16000 вояків. З них безпосередньо на фронт було відправлено 12000[56, с.44].

17-22 липня 1944 р. зазнала великих втрат у битві під Бродами. Нова дивізія була поповнена і вишколена в Нойгаммері в Шлезьку (Словаччина) протягом вересня-грудня 1944 року. В січні-березні 1945 р. дивізія проходила вишкіл у Словенії і в квітні 1945 знову кинута на Східний фронт, де тримала оборону на лінії Фельдбах-Бад-Гляйхенбер (район міста Грац) аж до капітуляції Німеччини[56, с.45].

У зв’язку зістворенням Українського Національного Комітету, 14 березня 1945 року вояки дивізії «Галичина » склали присягу на вірність українського народу. З капітуляцією Німеччини дивізія відступила в англійську зону окупації, де була інтернована (невелика частина дивізії потрапила в американську зону окупації).

Завершальним етапом життя дивізії було заснування Братства колишніх вояків 1-ої УД УНА, яке проводить просвітницьку роботу, займається видавничою діяльністю, організовують конференції, з’їзди, зустрічі і т. д. Українські вояки, беручи карабіни наперед гордилися наслідками свого вчинку. Ті, що переходили з лав Червоної Армії через фронт до своїх, повстанці УПА, що йшли в ліс, вояки дивізії - всі вони виконували свої обов’язки заради майбутньої української держави. Допомогово-освітню опіку над вояками та їх родинами здійснювала Військова Управа [67, с.55].

Список використаних джерел та літератури

1. Бабонь П.У Чехословацькому корпусі // Вісті комбатанта, 1972. - Ч. 4(60) - С. 50.

2. Бандера С. Перспективи Української революції. - Мюнхен, 1978. – 32 с.

3. Бюлетень № 11 // Сучасність. – Мюнхен, 1963. - № 10. - С. 106-110.

4. Бродовский котел, 1944-1974. – Львів: Каменяр, 1974. – 151 с.

5. Великая Отечественная Война. – Москва, 1984. - 325 с.

6. Верига В. Схема історії 1-ої Української дивізії УНА // Вісті Комбатанта- 1967. - Ч. 5-6. - С. 74.

7. Верига В. Дмитро Паліїв – воїн і патріот (1896-1944) // Вісті Комбатанта. - 1968. - Ч. 5-6. - С . 35-45.

8. Верига В. І знову Нойгаммер // Вісті Комбатанта. - 1978. - 4.4. - С. 63-73.

9. Верига В. Дорогами Другої світової війни. Легенди про участь українців у Варшавському повстанні 1944 р. та Українську Дивізію «Галичина». - Торонто: Новий Шлях, 1980. - 259 с.

10. Верига В. Дорогами Другої світової війни. Дивізія «Галичина» / Канадське Наукове товариство ім. Шевченка. - Торонто, 1998. – 220 с.

11. Верига В. Наша воєнна мемуаристика // Вісті Комбатанта. - 1984. - Ч. 3. - С. 79-84.

12. Верига В. Під сонцем Італії. - Вояки Дивізії «Галичина» - Першої Української Дивізії Української Національної Армії в Бритійському таборі полонених «5 Ц» у Беллярії. Італія, червень-жовтень 1945. – Торонто-Нью-Йорк-Париж-Сидней: Видавництво Братства кол. Вояків 1-ої УД УНА, 1984. - 252с.

13. Верига В. Втрати ОУН в часі Другої світової війни або «Здобудеш українську державу або згинеш у боротьбі за неї». 2-ге виправлене видання. – Торонто: Новий Шлях, 1991. - 208 с.

14. Верига В. Дивізійники в діаспорі // Вісті Комбатанта. - 1994. - Ч. 2. - С. 66-71; Ч. 3. - С. 60-64.

15. Гайке В-Д. Українська Дивізія «Галичина». Історія формування і бойових дій у 1943-1945. - Торонто - Париж - Мюнхен. Накладом Братства кол. Вояків 1-ої УД УНА. – 416 с.

16. Галамай С. Боротьба за визволення України 1929-1989: Репринт. видан. - Львів: Каменяр, 1993. - 343 с.

17. Гринів О. Українці в роки другої світової війни // Українська дивізія «Галичина». Історико-публіцистичний збірник. - Київ-Торонто, 1994. - С. 124-136.

18. Даниленко С.Т. Дорогою ганьби і зради: історична хроніка. – К., 1970. – 223 с.

19. Дмитрук К. Безбатченки.-Львів, 1974. – 180 с.

20. Дмитрук К. Є. Приречені. Буржуазно-націоналістичні та уніатські провокатори на послугах фашизму та імперіалістичної реакції. - Львів: Каменяр, 1981. - 327 с.

21. Дмитрук К. Свастика на сутанах. – К., 1973. – 201 с.

22. Добрычев В. В тени Святого Юра. - Москва, 1971. – 120 с.

23. Івано-Франківська область Історія міст і сіл Української РСР / Чернов О.О., голова редколегії. - Київ, - 430 с..

24. Ідзьо В. Дивізія «Галичина» у світі німецької військової документації та радянських військових архівів // Перша Українська Дивізія Української Національної Армії: історія створення та національно-політичне значення [Матеріали науково-практичної конференції. - Доповіді та повідомлення]. - Львів: Новий час, 2002. - с.104-118

25. Історичні дослідження. Вітчизняна історія. Вип.І./АН УРСР. -Ін-т історії. - Київ : Наукова думка, 1975. – 157 с.

26. Історіографічні дослідження в Українській РСР. - Вип. 4 . - К.: Наукова думка, 1974. – 116 с.

27. История Великой Отечественной войны Советского Союза, 1941-1945. В 6-ти тт. Ред. комис. Поспелов П. Н. и др. - Т. 4. - Москва: Военное издательство Министерства Обороны СССР, 1962. - 728 с

28. Історія Української РСР. Київ: Наукова Думка, 1967, - Т. 2, - 340 с.

29. Історія Української РСР. - Київ, 1977. - Т. VII . - С. 343.

30. История Великой Отечественной войны Советського союза 1941-1945: в 4-х томах. Москва. Воен. изд.-во Мин-ва Обороны СССР, 1962, т. 4. стор. 206-212

31. Калакура Я. Українські історики на шляху до соборності національної історіографії // Вісник КНУ. Історія . - 2001. - № 54. -С.10-14

32. Капустянський М. Перша Українська Дивізія Української Національної Армії // Історія українського війська. - Мюнхен: Видання Івана Тиктора, 1953. - С. 604-628.]

33. Катусев А., Оппоков В. Движение, которого не было // Военно-исторический журнал. - Москва: Красная звезда, 1991. – № 9.

34. Коваль М. Друга світова війна і Україна (1939-1945): історіософські нотатки. - К., 1999. - 168 с.

35. Коваль В. С. Міжнародний імперіалізм і Україна 1941-1945. – К.: Наукова думка, 1966. - 268 с.

36. Коваль В. Стереотипи московської пропаганди // Українська дивізія «Галичина». Історико-публіцистичний збірник. - Київ-Торонто, 1994. - С. 178 – 194.

 37. Колісник Р. Військова Управа та українська Дивізія «Галичина» - Торонто, 1990. - 168 с.

38. Колісник Р. Військова управа «Галичина» // Українська дивізія «Галичина». Історико-публіцистичний збірник. - Київ-Торонто, 1994. - С.113-123

39. Конев С. Записки командующего фронтом : 1943-1945. -Москва, 1974. - С. 249

40. Крохмалюк Р. Заграва на Сході. Спогади й документи з праці у військовій управі «Галичина» в 1943-1945 роках. - Торонто - Ню-Йорк,1978. – 302 с.

41. Кубійович В. Початки української Дивізії «Галичина» // Вісті Братства кол. Вояків 1 УД УНА - 4. 3-4 (41-42). - Мюнхен, 1954. - с.2-5

42. Кузьмович О. Усміх, на який чекає Львів // Порив: Правда про І Українську дивізію «Галичина» Української Національної Армії: Статті, нариси, спогади. - Львів : Основа, 1994. - С. 55-58.

43. Курочкин П. Прорыв обороны противника на Львовском направлении // Военно-исторический журнал. - Москва, 1973. - С. 28 - 39.

44. Логуш О. Дивізія Галичина. Бої під Бродами. Липень 1944 // G а l ісіа Divizion . - Нью-Йорк, 1994.-С. 12-136.

45. Лященко П. Н. Из боя в бой. - Москва: Воен. изд-во Мин. Обороны СССР, 1972. – 279 c .

46. Масловський В. Жовтоблакитна мафія . -Львів: Каменяр, 1975 ,С. 55

47. Мюллер-Гиллебранд Б. Сухопутная армия Германии, 1933-1945. – Т. III . Война на два фронта. – Москва: Воениздат, 1976. – 416 с.

48. Мюллер Н. Вермахт и оккупация (1941-1944). О роли вермахта и его руководящих органов в осуществлении оккупационного режима на советской территории. Перевод с нем. под ред. д-ра ист. наук, проф. Юденкова А. Ф. - Москва: Воениздат, 1974. - 387 с.

49. Недзельський П. Соціально-політичні та соціальне психологічні передумови створення української дивізії «Галичина» // Українська дивізія «Галичина». Історико-публіцистичний збірник. - Київ-Торонто, 1994. -С.178

50. Полушкин М. На сандомирском направлений. Львовско-Сандомирская операция (Июль-август 1944 г.). - Москва: Воениздат. 1969. - 176 с.

51. Порив: Правда про І Українську дивізію «Галичина» Української Національної Армії : Статті, нариси, спогади. - Львів : Основа, 1994. - 168 с.

52. Радянська енциклопедія історії України / гол.редактор Скаба Л. -Київ, Академія Наук УРСР, 1972. - Том 1. - С. 1656.

53. Роман С. Творення дивізії «Галичина» в Станіславові // Порив : Правда про І Українську дивізію «Галичина» Української Національної Армії : Статті, нариси, спогади. - Львів : Основа, 1994. - С.84-87.

54. Субтельний О. У країна: історія / Пер. з англ. Ю. Шевчука. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 1993. – 670 с.

55. Сірський В. Дивізійники в УПА – десятник Євген Смик // Вісті

Комбатанта. - 1990. - Ч. 1. - С. 75-77.

56. Сокольський О. Дивізія «Галичина» та Українська Повстанська Армія //Вісті Комбатанта. - 1995. - Ч. 1. - С. 87-89.

57. СС в действии. Документи о преступлениях СС. - Москва, 1968. -С. 512.

58. Стахів М. Політична плятформа Галицької Дивізії // Вісті комбатанта. – 1963. – Ч. 10. – С. 38 – 46.

59. Терлиця М. Правнуки погані; українські націоналістивКанаді. -Київ: Радянський Письменник,-1960.- С. 181.

60. Тис-Крохмалюк Ю. Студії з тактики партизанської війни з досвіду УПА і боїв 1 УДивізії проти комуністичних партизанів // Вісті Комбатанта. - 1965.-Ч. 4.-С. 30-34.

61. Тис-Крохмалюк Ю. Вояки дивізії «Галичина» в Українській Повстанській Армії // Вісті Комбатанта. - 1975. - Ч. 6. - С. 32-34.

62. Три спомини з боїв під Бродами. - Торонто, 1999. – 26 с.

63.Українська РСР у Великій Вітчизняній війні. – К., !975. - 430 с.

64. Українська дивізія «Галичина». Історико-публіцистичний збірник. - Київ-Торонто, 1994. – 240 с.

65. Чередниченко В. П. Націоналізм проти нації. - К.: Політвидав України, 1970. - 191 с.

66. Шипайло Є. Список поляглих вояків 1-ої Української дивізії УНА та українських інших військових формацій у П-ій світовій війні.-Нью-Йорк, 1992. – 150 с.

67. Шандрук П. Фактичний стан і тактичне положення І УД УНА під Бродами // Порив : Правда про І Українську дивізію «Галичина» Української Національної Армії : Статті, нариси, спогади. - Львів : Основа, 1994.-С. 139-144

68. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. - Львів, 1993. - Т.2. - 800 с.

69. Сірський В.УПА й дивізія «Галичина». - Торонто, 2000. – 400 с.

70. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. -Париж-Нью-Йорк - Львів, 1993. – 630 с.

71. Прокоп М. Українська політика III . Райху в Другій світовій війні // В боротьбі за Українську державу. Есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни. Зредагував Михайло Г. Марунчак. - Львів: Меморіал, 1992. – С. 91 – 119.

72. Гринів О. Жертва окупантів. Патріотичний порив чи вимушений вибір // Порив: Правда про І Українську дивізію «Галичина» Української Національної Армії : Статті, нариси, спогади. - Львів : Основа, 1994. - С. 158-165

73. Якимович Б. Дивізія «Галичина» - історичні передумови та сучасна оцінка // Перша Українська Дивізія Української Національної Армії: історія створення та національно-політичне значення [Матеріали науково-практичної конференції. - Доповіді та повідомлення]. - Львів: «Новий час», 2002. - С.46-50.


Скачати ssgalichina.rar [46.18 Kb] (викачувань: 20)


 (голосів: 1)

Автор: Admin 8 березня 2012 | Переглянуто: 1970 | Коментарів: 0 | Друкувати
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ