Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Українська історіографія проблеми феодальної роздробленості Київської Русі ХІІ – ХІІІ століть на сучасному етапі

            Кінець 80-х рр. ХХ століття ознаменувався глибокими змінами в суспільно-політичній думці більшості країн Європи і світу. Не стали винятком у цьому відношенні й Україна. В цей період відчувалася гостра необхідність переосмислення історичного минулого нашого народу. Традиційно прийнято вважати, що започаткувала зміни в українській історіографії стаття О.Білоконя “Чи маємо ми історичну науку?”. В ній автор піддав різкій критиці п’ятичленну формаційну модель історичного розвитку, що була панівною в радянській історіографії, поставив під сумнів тезу про Київську Русь як “колиску”, “спільний корінь” “трьох братніх слов’янських народів”. О.Білокінь вказав на прояви позитивізму в історичних працях українських науковців, відсутність в них глобальних, глибоких висновків та нових моделей розуміння історичного процесу. Думки О.Білоконя дали поштовх до появи цілого ряду нових, з ідеологічної та методологічної точок зору, наукових досліджен



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 3138 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Проблема становлення розвинутого феодалізму в Київській Русі у радянській історіографії

            Тривалий час після утвердження радянської влади в та Україні серед істориків зберігався деякий плюралізм думок щодо державно-політичного устрою Київської Русі загалом та окремих її земель в ХІІ ХІІІ століттях зокрема. До кінця 20-х рр. ХХ ст. продовжували публікуватися дослідження науковців “дореволюційної школи” М.С.Грушевського, К.І.Кавеліна, М.І.Кареєва, М.І.Костомарова, В.О.Ключевського, О.Преснякова т. ін. Водночас в цей період появляються перші роботи істориків – марксистів М.Н.Покровського, М.С.Гуслистого т. ін. Вони започаткували основи формаційного підходу до вивчення історії Ро



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 2255 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Феодальна роздробленість Київської Русі у працях дослідників кінця XVIII – початку ХХ століття.

            Кінець XVIII ст. ознаменувався становленням історичної науки в Східній Європі. В цей час живуть і активно працюють російські та українські дослідники В Татищев, І.Болтін, М.Карамзін, Ф.Софонович та інші. Вони свою увагу звертали на історію Київської Русі, хоча при цьому часто виходили з різних ідеологічних поглядів та використовували різні аргументи. Об’єднує цих дослідників прагнення до звеличення сильної монархічної влади і, натомість, дещо зневажливе ставлення до сепаратиських тенденцій, які існували на землях Київської Русі в ХІІ – ХІІІ ст., прагнення показати в невигідному ракурсі політику удільних князів. Зокрема В.Татищев та І.Болтін розглядають вказаний період виключно негативно, як “час розпаду єдиної держави і єдиного народу”, викликаного суб’єктивними причинами – особистими амбіціями князів, відсутністю чіткої системи престолонаслідування



Розмістив: Admin 12 лютого 2012 | Переглядів: 3960 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

УКРАЇНСЬКА РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ

В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ЗУНР (1918-1923 РР.)

Однією з найважливіших умов розвитку України в сучасний період є, безперечно, формування нової політичної системи із врахуванням традицій політичного життя попередніх періодів. Важливим етапом на шляху становлення незалежної Української держави стала Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Саме тому вивчення та узагальнення політичного досвіду, накопиченого західноукраїнськими політичним спектром, зокрема його репрезентантом   - Українською радикальною партією (далі - УРП) в умовах суспільно-політичного розвитку 1918 - 19 2 3 рр. має відіграти неабияку роль в цьому процесі.



Розмістив: Admin 5 лютого 2012 | Переглядів: 1637 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
Дисидентський рух в Україні

Зародження дисидентського руху

У 60 – 70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав. Як після десятиліть терору, в атмосфері жорсткого контролю й при всіх наявних засобах ідеологічної обробки міг зародитися цей гідний подиву виклик режимові? Дисидентство великою мірою виросло з десталінізації, з послаблення «паралічу страху», що їх розпочав Хрущов. Його обмежені викриття страхітливих злочинів сталінської доби викликали розчарування та скептицизм відносно й інших сторін режиму. Тому спроба Брежнєва обмежити лібералізацію викликала протести й опозицію, особливо серед інтелігенції.



Розмістив: Admin 5 лютого 2012 | Переглядів: 1854 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Дисидентський рух в Україні

Зародження дисидентського руху

У 60 – 70-х роках у Радянському Союзі виникло примітне явище, коли політику уряду стала відкрито критикувати невелика, але дедалі більша кількість людей, яких звичайно називали дисидентами й які вимагали ширших громадянських, релігійних і національних прав. Як після десятиліть терору, в атмосфері жорсткого контролю й при всіх наявних засобах ідеологічної обробки міг зародитися цей гідний подиву виклик режимові? Дисидентство великою мірою виросло з десталінізації, з послаблення «паралічу страху», що їх розпочав Хрущов. Його обмежені викриття страхітливих злочинів сталінської доби викликали розчарування та скептицизм відносно й інших сторін режиму. Тому спроба Брежнєва обмежити лібералізацію викликала протести й опозицію, особливо серед інтелігенції.



Розмістив: Admin 5 лютого 2012 | Переглядів: 1530 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

РОЗГРОМ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО БРАЦТВА. ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ТРАДИЦІЇ

Кирило-Мефодіївське товариство, фактично, не встигло розпочати активної роботи, підготувавши лише ряд програмних документів і визначити основні цілі і завдання своєї діяльності, оскільки було викрите внаслідок доносу студента Київського університету Петрова. Його учасники були заарештовані і після слідства, що велось в Києві та Санкт-Петербурзі, засуджено на різні терміни ув’язнення і заслано до різних міст Росії. Найважчий вирок отримав Т. Шевченко — його було віддано в солдати і відправлено в оренбурзькі степи із суворою забороною писати і малювати...



Розмістив: Admin 5 лютого 2012 | Переглядів: 4974 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

СУСПІЛЬНІ ІДЕАЛИ Т. ШЕВЧЕНКА Й П. КУЛІША

Своєрідним ідейним антиподом поміркованій автономістично-культурницькій позиції М. Костомарова у Кирилю-Мефодіївському товаристві були погляди Тараса Шевченка, якого дослідники традиційно, разом з М. Гулаком та В. Андрузьким, відносять до так званого "радикального крила" організації.



Розмістив: Admin 5 лютого 2012 | Переглядів: 2807 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ М. ГУЛАКА ТА

М. КОСТОМАРОВА

Микола Гулак народився в 1822 року на Полтавщині в небагатій дворянській сім’ї. У 1843 році він закінчив юридичний факультет Дерптського (Тарту, Естонія) університету. 16 липня 1844 року цим університетом йому було присвоєно ступінь кандидата права. У 1845-1847 роках працював на різних чиновницьких посадах в канцеляріях київського, подільського та волинського генерал-губернаторів. М. Гулака прийнято вважати лідером радикального крила Кирило-Мефодіївського товариства, яке виступало за рішучі дії в справі ліквідації російського самодержавства та кріпосництва. Після викриття Товариства на слідстві він намагався взяти на себе максимальну відповідальність, вигороджуючи товаришів. За вироком отримав найважче покарання - 3 роки ув’язнення в одиночній камері Шлісельбурзької фортеці і подальше заслання на 5 років в Перм. Після відбуття заслання, працював певний час на півдні України, а з 60-х років XIX сторіччя - на Кавказі. Займався педагогічною діяльністю, автор ряду праць з історії, філології, філософії, математики, історії літератури, перекладів з грузинської та азербайджанської мов. Довів місцеве походження славнозвісної поеми "Витязь в тигровій шкурі". Помер 1899 року в м. Єлизаветполі (Гянджа, Азербайджан)



Розмістив: Admin 5 лютого 2012 | Переглядів: 3306 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО: УМОВИ ВИНЕКНЕННЯ, ІДЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ, ДІЯЛЬНІСТЬ

П ісля розгрому декабристського руху та офіційної заборони масонства на території Російської імперії настав час реакції, пов’язаний з іменем царя Миколи І. Для України він відзначився подальшим наступом на її права, нівелюванням її особливостей та державницької пам’яті. Як відзначав Г. Сергієнко, у цей час продовжувався "наступ самодержавства на рештки автономії України.



Розмістив: Admin 5 лютого 2012 | Переглядів: 2481 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 2 [3] 4 5
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ