Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 
Джерела з історії України 
Українська історіографія 
Українська археологія 
Українська етнографія 
Історія української філософської та суспільно-полі 
Історія України 
Історія української культури 
Таємниці української історії 
Спеціальні історичні дисципліни та історія України 
Історичні наукові і краєзнавчі конференції 



Лев Диакон про війну київського князя Святослава з Візантією (971 р.)

Як скоро римські війська зійшлись до міста Доростола, звичайно званого Дристрой, то тавроскіфи, зімкнувши щити й списи, як стіну, чекали їх на місці бою. Імператор вишикував римлян: по боках стояли вершники, озброєні залізними латами, а позаду стрілки й пращники, яким він наказав стріляти безперестанку; в такому порядку він повів на росів своє ополчення.



Розмістив: Admin 30 грудня 2011 | Переглядів: 2852 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Капище у Києві за князя Володимира (980 р.)

У рік 6488 (980). І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором те рем ним. Перуна дерев’яного, – а голова його (була) срібна, а вус – золотий, – і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла, і Мокош. ї приносили їм (люди) жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували (їх цим) бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руськая і пагорб той. Але преблагий бог не хоче смерті грішникам; на тім пагорбі нині є церква святого Василія (Великого), як ото ми потім скажемо.



Розмістив: Admin 30 грудня 2011 | Переглядів: 1377 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Торговий шлях з Русі у Візантію (X ст.)

Однодеревки, що приходять в Константинополь із зовнішньої Русі, спускаються по річці Дніпру і збираються в київській фортеці, що зветься Самвата... У червні місяці, рушивши по річці Дніпру, вони спускаються у Вітечев, підвладну Русі фортецю. Почекавши там два-три дні, поки підійдуть усі однодеревки, вони вирушають у дорогу і спускаються по названій річці Дніпру. Насамперед вони приходять до першого порога, званого Ессупі, що по-руському і по-слов’янському означає «не спи». Цей поріг такий вузький, що не перевищує ширини циканістирії; посередині його виступають стрімкі й високі скелі, подібні до острівців.



Розмістив: Admin 30 грудня 2011 | Переглядів: 1450 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Договір київського князя Ігоря з Візантією (945 p.)

Року (945) прислали Роман 1, і Костянтин, і Степан 2 послів до Ігоря відновити попередній мир. Ігор же говорив з ними про мир. Ігор послав своїх мужів до Романа, Роман же скликав бояр і сановників. Привели руських послів і звеліли говорити і писати промови обох сторін на грамоті (пергаменті)...



Розмістив: Admin 30 грудня 2011 | Переглядів: 1572 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Діяльність князя Ярослава Мудрого щодо поширення освіти в Київській державі (перша половина XI ст.)

У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город – великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах; кам’яну, Благовіщення святої бо город и ці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив (церкву) Благовіщення на воротах, (щоб) давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього (він звів) монастир святого Георгія (Побідоносця) і (монастир) святої Орини.



Розмістив: Admin 30 грудня 2011 | Переглядів: 1160 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Хрещення князя Володимира у церкві Святої Софії у Корсуні

У рік 6496 (988). І тоді єпископ корсунський з попами цесарициними, огласивши його, охрестили Володимира. І коли возложив (єпископ) руку на нього – він зразу прозрів. Як побачив Володимир це раптове зцілення, він прославив бога, сказавши: «Тепер узнав я бога істинного». А коли побачила це дружина його, – многі охрестилися.



Розмістив: Admin 30 грудня 2011 | Переглядів: 1918 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Хрещення Русі (988 р.)

І коли (Володимир) прибув, повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому (узвозу) на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити (його) палицями. І це (діяли йому) не яко древу, що відчуває, а на знеславлення біса. Коли спокушав він сим образом людей – хай одплату прийме від людей! «Велик ти єси, господи, дивні діла твої!» Учора шановний людьми, а сьогодні знеславлений!



Розмістив: Admin 30 грудня 2011 | Переглядів: 1460 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Абу-Алі Ахмед ібн-Омар ібн-Даст

про життя і побут слов’ян (30-ті pp. X ст.)

На самому початку кордону країни слов’ян розташоване місто на ім’я Куяб . Шлях в їхню країну іде степами, по землях бездоріжних, через струмки і дрімучі ліси. Країна слов’ян – країна рівна і лісиста; у лісах вони і живуть. Вони не мають ні виноградників, ні нив. З дерева вони виробляють щось подібне до глеків, у яких знаходяться в них і вулики для бджіл, і мед бджолиний зберігається. Це називається у них сидж, і один глек містить у собі майже 10 кухлів його. Вони пасуть свиней подібно до овець...



Розмістив: Admin 29 грудня 2011 | Переглядів: 1505 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Прокопій із Кесарії про життя слов’ян і антів (VI ст.)

Ці племена, слов’яни і анти 2, не підлягають одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії; тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони міркують спільно. І майже в усьому іншому обидва варварські народи здавна живуть однаково. Єдиного бога, громовержця, визнають вони владикою всього світу і в жертву йому приносять биків і всякого роду священних тварин. Долі вони зовсім не знають і не приписують їй ніякого впливу на людей. Коли їм загрожує смерть під час хвороби чи на війні, вони дають обітницю, що, коли врятуються від смерті, то негайно принесуть за врятування життя жертву богу...



Розмістив: Admin 29 грудня 2011 | Переглядів: 1547 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно

Посилення племені полян і заснування Києва

По мнозех же времянех сели суть Словени по Дунаеви, где есть ныне Угорьска земля и Болгарьска. (И) от тех Словен разидошася по земле и прозвашася имены своими, где седше на котором месте; яко пришедше седоша на реце имянем Марава, и прозвашася Морава, а друзии Чеси нарекошася; а се ти же Словени: Хорвате Белии, и Серебь, и Хорутане. Волхом бо нашедшем на Словени на Дунайския, (и) седшем в них и насилящем им, Словени же ови пришедше седоша на Висле, и прозвашася Ляхове, а от тех Ляхов прозвашася Поляне, Ляхове друзии Лутичи, ини Мазовшане, ини Поморяне. Такоже и ти Словене пришедше и седоша по Днепру и нарекошася Поляне, а друзии Древляне, зане седоша в лесех; а друзии седоша межю Припетью и Двиною и нарекошася Дреговичи; (инии седоша на Двине и нарекошася Полочане), речыш ради, яже втечеть в Двину, имянем Полота, от сея прозвашася Полочане. Словени же седоша около езера Илмеря, (и) прозвашася своим имянем, и сделаша град и нарекоша и Новгород; а друзии седоша по Десне, и по Семи, ж по Суле, и нарекошася Север. (И) тако разидеся Словеньский язык, темже и грамота прозвася Словеньская.

Поляном же жившим особе по горам сим, бе путь из Варяг в Греки и из Грек по Днепру, и верх Днепра волок до Ловоти (и) по Ловоти внити в Ильмерь озеро великое, из негоже озере потечеть Волхов и вътечеть в озеро великое Нево, (и) того озера внидеть устье в море Варяжьское, и по тому морю ити до Рима, а от Рима прити по тому же морю ко Царюгороду, а от Царягорода прити в Понт море, в неже втечеть Днепр река. Днепр бо потече из Волковьскаго леса, и потечеть на полъдне, а Двина ис того же леса потечеть, а идеть на полунощье и внидеть в море Варяжьское; ис того же леса потече Волга на въсток, и вътечеть семьюдесят жерел в море Хвалисьское 1. Темже и из Руси можеть ити (по Волзе) в Болгары и в Хвалисы, (и) на въсток дойти в жребий Симов, а по Двине в Варяги, из Варяг до Рима, от Рима (же и) до племени Хамова. А Днепр втечеть в Понетьское море жерелом, еже море словеть Руское, по немуже учил снятый Оньдрей, брат Петров, якоже реша...



Розмістив: Admin 29 грудня 2011 | Переглядів: 1292 | Коментарі: 0 | детальніше
Рейтинг статті: Відмінно
1 [2] 3 4 5
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ