945
р
.
У цей же рік сказала
дружина Ігореві: «У отроків Свенельда
1
доволі і зброї, і одягу, а ми голі. Піди, князю, з нами по данину: ти добудеш і
ми». Послухав їх Ігор, пішов до древлян по данину, добавляв до попередньої
данини, і чинили насильство древлянам він і мужі його. Взявши данину, він пішов
у своє місто. Коли він повертався, то, роздумавши, сказав дружині своїй: «Ідіть
з даниною додому, а я повернусь і ще походжу (за даниною)». Відпустив дружину
свою додому, а сам з невеликою дружиною повернувся, бажаючи ще більшої здобичі»
Древляни, почувши, що він знов іде, надумали з
князем своїм
Малом:
«Коли
повадиться вовк до овець, то перетягає все стадо, якщо не вб’ють його, так і
тут, якщо не вб’ємо його, то всіх нас погубить». І вони послали до нього
сказати: «Чого ідеш знов?
–
ти
взяв усю данину». І не послухав їх Ігор. І древляни, вийшовши з міста
Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його: мало їх було.
І поховали Ігоря, є
могила його біля міста Іскоростеня, в землі у древлян, і до цього дня.
1. В
оєвода
князя Ігоря.
Летопись по Лаврентиевскому
списку. –
С. 53 –
54.
Хрестоматія
з історії України. Посібник для 7
–
11 класів середньої школи.
Упорядники: В. І. Гусєв, Г. І. Сургай. – Київ: Освіта, 1996. –
С.
19–20
.
zagubel_igora.rar [12.88 Kb] (викачувань: 1)
|