П’ятниця
15. VII. 1015. Помер же Володимир, князь великий, на (селі) Берестові, і
потаїли (смерть) його, бо Святополк був у Києві. І вночі ж, розібравши межи
покоями міст (і) в ковер загорнувши, верьовками опустили його на землю. І,
поклавши його на сани, одвезли його, і поставили його у святій Богородиці – в
церкві, що її він сам був спорудив. Коли ж довідалися про це люди, то зійшлися
без числа. І оплакували його бояри яко заступника землі їхньої, (а) вбогії –
яко заступника і кормителя. І положили його в гробі мармуровім, опрятавши тіло
його, блаженного князя, з плачем великим.
Він
є новим Костянтином великого Риму, що охрестився сам і (охрестив) люди свої, –
і сей так учинив, подібно йому.
Літопис руський. – С. 74 – 75.
Хрестоматія з історії України. Посібник для 7 – 11 класів середньої школи.
Упорядники: В. І. Гусєв, Г. І. Сургай. – Київ: Освіта, 1996. – С. 32-33.
smert_volodymyra.rar [11.95 Kb] (викачувань: 1)
|