Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



  ІСАЙЯ КОПИНСЬКИЙ

АЛФАВІТ ДУХОВНИЙ АБО ЛЕСТВІЦЯ ПО БОЗІ

ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ, ЩО МІСТИТЬ У СОБІ 33 ГЛАВИ.

ПО ОБРАЗУ ГОСПОДНЯ ПО ПЛОТІ НА ЗЕМЛІ ЖИТТЯ,

ЄЖЕ Є 33 СТУПЕНЯ

Ніхто не зможе пізнати Бога, доки не пізнає насамперед себе; не пізнає ж досконало себе, доки не прийде спочатку до пізнання всіх речей у світі...

Пізнає передусім усе створене, видиме й збагнуте розумом та дійде до всіх речей та всіх істот розгляду, кого й чого заради вся ця суть; коли жодної речі, прихованої від нього й недомисленої ним не буде, то він зрозуміє, що то все Бога невимовне благодіяння, і так прийде до досконалого всього пізнання.

Від безумства вироджується зневіра, від зневіри ж преслушаніє, від преслушанія всякий гріх і злочин.

Якщо правий та істинний розум, з’єднуючись у пізнанні всіх речей з розумом Божим, утворює початок духа й через певний час, у подвигах завжди перебуваючи, народжує, дух. Розум правий та істинний є, коли пізнає все собі подібне, коли жодної речі, від нього прихованої, не буде й коли заглибиться в себе на тривалий час.

Якщо хто звик до зовнішньої мудрості, духовну ж зневажаючи, то він подібний до того, хто бачить тільки на одне око чи стоїть на одній нозі.

Якщо зовнішні всі речі не можуть бути інакше видимі, тільки очима, так і внутрішні, духовні можуть бути осягнуті лише розумом і міркуванням.

...Не підкоряйся плотській похоті й бажанню, але в усіх речах розуму й поміркованості завжди дотримуйся.

...Нічого не можна зробити во благо, не маючи правого розуму. Якщо початок і корінь усякому гріху безумство є й безсловесне себе непізнання, так і початок усякому благу є правий розум і міркування.

...Сліпий на зовнішні очі на всіх дорогах своїх багаторазово й по-різному спотикається, – подібний до нього той, хто не має правого розуму й не дотримується поміркованості, у темряві нерозуміння й гріха завжди прямує, той же, хто пізнав себе й хто побачив у думці світло, завжди без спотикань іде.

...Що то є гріх – тільки плотської похоті дія. Плотської ж похоті дія – то є не що інше, тільки безумство; ніколи не согрішиш, лише в безумстві й непоміркованості, і якщо хто зробить що добре, то лише завдяки розуму.

...Усякому гріху передує завжди безумство, доброчесності ж і благодіянню – розум; не дарує ніколи людині безумство спокою, ні повної втіхи, якщо сам розум не заспокоїть і просвітленням своїм не втішить душу. Отже, більше за інші чесноти буде віддана перевага розуму й поміркованості.

Безмірності й применшення пильнуй, міри правильної й розумної в усьому дотримуйся. Помірність завжди май у всьому, якщо хочеш досягти душевного спокою, діючи ж навпаки, ніколи миру і спокою не знайдеш.

Усяка тимчасова насолода створює тяжкість, усяка плотська втіха зв’язує душу й створює для неї постійний заколот. Утримуйся від плотської похоті, – таким чином ти утримаєш усе зле.

Ніщо є звичка жити по плоті: якщо тільки видиму красу любить, то, усередину їй зазирнувши, бачимо муки совісті, затьмарення розуму, поневолення.

Якби тут було добре й досконале, то не стягував би Бог від нас кращих і смертю не припиняв би плотське життя наше.

Багаторазово душа під час скорботи й смутку, бажаючи разважитися, прагне й пристає до земної насолоди, шукаючи спокою й утіхи. Сама ж злоба й пристрасті людські ніколи миру й спокою душі дати не можуть, але постійний створюють заколот і занепокоєння. І не лише зов­нішніми різними томліннями, але найбільше самими внутрішніми своїми пристрастями завжди мучиться безперервно душа. Немає спокою, ні цілковитої в насолодах плотської утіхи, але постійна рать і боротьба душі; якщо щось найбільше полюбиш, то потім настільки ж засмутишся; якщо надміру до насолоди плотської прикладеш своє серце, стільки ж потім скорботи й мук приймеш. Усяка плотська насолода є душевна тяжкість; духовна ж від Господа Божественна насолода, мир душі, простір совісті, свобода духа, радість, незасмученість і до всього любов необлудна.

День і ніч шукай Благодателя, та не знайдеш Його. Шукай Його в усьому світі, в усіх кінцях землі, шукай Його у славі, у багатстві, у красі плотській, у насолодах земних; шукай його в усьому створеному, – але ніде його незнайдеш. Бо Він у тобі міститься, ти ж його не пізнаєш; увесь у тобі є, ти ж його не бачиш; усередині тебе Царство небесне, ти ж його в іншому шукаєш; усередині тебе найбільша насолода, ти ж про неї навіть не підозрюєш.

Якщо раптом що трапиться погане, великою скорботою себе не дуже томи. Вік бо цей теперішній дуже мінливий є, і всі речі в ньому швидкоплинні.

Якщо й самовладністю кожен від Бога вшанований є, то не тільки люди, а й біси мають свій намір і межі своєї перетинати не можуть.

Навчися перемагати благим зле, а не зле злим, – вогнем вогню не потушиш, а тільки водою, так і люті люттю не переможеш, тільки лагідністю й довготерпінням.

Праведні завжди у скорботі, грішні ж у радості... злі завжди завдають утисків благим, а не благі злим, злі завжди в достатку, благі ж в убогості. І не дивуйся цьому: якщо кого любить Бог, як батько дитя, того й карає, і б’є всякого сина, якого допускає.

Якщо не будеш примножувати даного тобі від Господа таланту, то будеш применшувати й погубляти; якщо не будеш досягати успіхів на горі чеснот, то будеш сходити вниз; якщо не будеш прикладати на кожен день вогню до вогню, старанності до завзяття, але до кінця закаменієш, то після цього відбудеться падіння твоє, плачу й ридання достойне.

Світ цей улаштований не на спокій і спочивання, а на працю й на подвиг, не на тишу й утіху, а на боротьбу й на рать .

 

Історія філософії України. Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядники М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин, А. К. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993. – C .   70–74.


isajia_kopustuneckij.rar [20.81 Kb] (викачувань: 33)

 


 (голосів: 1)

Автор: Admin 28 листопада 2011 | Переглянуто: 2556 | Коментарів: 0 | Друкувати
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ