Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Січень 2018 (1)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



«НЕМАЄ ЧАСУ НА ПОРАЗКУ»

 До 80-річчя від дня народження Ліни Костенко

Феномен Ліни Костенко... Її ім`я винищувалося як прапор нашої поезії. «Спартанка Києва» — так називала вона себе сама, і тут жодної краплі перебільшення. Творча та людська біографія поетеси — це боротьба за право бути собою, це, зрештою, перемога у цій виснажливій боротьбі.

Народилася видатна поетеса 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині. Пізніше родина переїхала до Києва. Писати дівчина почала рано, а на шпальтах преси перші вірші з`явилися, коли поетесі виповнилося всього шістнадцять.

Ліна Костенко навчалася у педагогічному інституті, але швидко зрозумівши, що педагогіка — не її покликання, вступила до Московського літературного інституту ім. О. М. Горького, який у 1956 році закінчила з відзнакою.

Поетичні збірки «Проміння Землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961) засвідчили прихід в українську літературу сильної творчої особистості. Органічна відстороненість від імпульсів суєтної "злободенності", а натомість чутливе сприйняття й переживання великих моральних і громадянських проблем та запитів доби, природність і чистота ліричного світу, культура письма, незалежність голосу і виразно вгадувана масштабність творчої особистості – все це відразу ж привернуло увагу читачів, спраглих слова чесного і яскравого.

Поява перших збірок показала, що до літератури прийшла не лише яскраво обдарована, широко освічена, інтелектуальна поетеса, але й чесна, сильна духом людина, фальш для якої неможлива, відразлива природі її творчості. В останній збірці часів «відлиги» («Мандрівки серця») Ліна Костенко вмістила вірш «Кобзарю, знаєш», афористичне закінчення якого виявилось пророчим щодо долі самої поетеси:

Бо пам`ятайте,

що на цій планеті,

відколи сотворив її пан Бог,

ще не було епохи для поетів,

але були поети для епох!

Під час розпочатої з ініціативи М. Хрущова погромної ідеологічної кампанії, фальшиво названої «боротьбою з абстракціонізмом і формалізмом», Ліну Костенко звинувачено в «ідейній нечіткості». Секретар ЦК КПУ Андрій Скаба в доповіді на Республіканській нараді активу творчої інтелігенції та ідеологічних працівників 8 квітня 1963 р. називає її ім’я серед трійки молодих поетів (М. Вінграновський, І. Драч, Л. Костенко), чиї «формальні викрутаси із словом неодмінно приводять до викривлення і затуманення ідейно-художнього змісту творів».

Оскільки Ліна Костенко не тільки не виявляла бажання «виправитися», а й дедалі виразніше утверджувалася в незалежній творчій і громадянській позиції, то її поезія стає предметом особливих зацікавлень політичної цензури.

Попри схвальні або й захоплені відгуки найавторитетніших майстрів слова (М. Бажан, Л. Первомайський, Б. Антоненко-Давидович), її твори дедалі рідше з’являються друком, а потім настає багаторічна негласна, але жорстка заборона, що триватиме майже шістнадцять років.

Збірки «Зоряний інтеграл» та «Княжа гора» були зняті з виробництва, історичний роман у віршах «Маруся Чурай» – затриманий на багато років, а три ранні книжки зникли з полиць бібліотек. Ім`я поетеси не згадувалося у жодних оглядах і статтях.

Сімдесяті роки для України — то не просто застій і стагнація, а справжній розгром, справжня духовна руїна. Але Ліна Костенко писала. Її поезія стала протистоянням, вірою в кінечність абсурду.

Чергова збірка «Над берегами вічної ріки» вийшла друком лише у 1977 році. Відграненість форм, напруга думки, активний вольовий порив почуттів — такою повернулася в поезію Ліна Костенко, значно освіживши літературну атмосферу.

Поява у 1979 році роману у віршах «Маруся Чурай» зробила авторку справді всенаціональною поетесою. Ліна Костенко написала історію свого народу, його трагедій й прозрінь, вона зрізала брудний намул фальсифікацій з української історії, торкнулася того шару, що залягає у генах, повернула нації гідність.

Тож не дивним стало значне піднесення популярності Ліни Костенко. І справа не лише в тиражах (збірка «Неповторність» (1980) вийшла накладом у 16000 примірників; «Сад нетанучих скульптур» (1987) — 28000; «Вибране» мала вже 60000 примірників), а насамперед у громадському авторитеті її поезій.

До болю зачіпає поетесу Чорнобиль. У її творчості він стає символом катастрофи глобальних масштабів. Всі наші втрати: і матеріальні і духовна, в минулому й нині, в її розумінні несуть на собі печаль поліського атомного лиха.

Ми атомні заложники прогресу

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живем: од стресу і до стресу.

Абетку смерті маємо — АЕС.

Багато років Ліна Василівна самовіддано працює у зоні відчуження, намагаючись відродити і зберегти культурні цінності унікального етносу Полісся. На сьогодні музейно-архівний фонд вже нараховує величезну кількість історико-етнографічних і археологічних експонатів, архівних документів, у тому числі й фотографій, аудіо- і відеозаписів. Все це було зібрано у Чорнобильській зоні, у навіки покинутих хатах, будинках, державних установах. Метою поетеси є створення унікального музею-архіву і науково-інформаційного фонду етнокультурного спадку поліського регіону, що дозволило б зберегти для нащадків історичний образ цього неповторного краю.

У літературах світу не так багато є епічних творів, сюжетом яких була б не перемога, а поразка героя чи нації. Серед них – й історичний роман Ліни Костенко «Берестечко». Нещасливий для Хмельницького й козаків, програний бій під Берестечком, що так несподівано урвав низку блискучих перемог, гірко озвався в свідомості сучасників і нащадків; фактичний малюнок трагедії відтворено в багатьох історичних описах. Але й у пам’яті народу, і в працях авторитетних дослідників Берестечко поставало як епізод – хоч і моторошний, але не визначальний у всьому плині боротьби. Так воно й було, коли дивитися з пункту наступного піднесення народної боротьби, з пункту наступних перемог.

Інакше побачила Берестечко Ліна Костенко, у якої Берестечко – це узагальнений образ національної історичної поразки («поразка – це поразка. Вона нас істребля»), проектований і на минулі, і на майбутні часи.

З осягненням її причин, наслідків, уроків. Але також і неминучості подолання поразки – у вимірах політичної реальності й ментальності народу («тавро поразки маєм на чолі»). І програний бій, і наступний реванш залишаються поза межами роману, вони немовби винесені за дужки. Ми бачимо і чуємо самого Хмельницького – тоді, коли він вирвався з полону в зрадника-хана, якого кинувся був наздоганяти, і опинився в розпачливому становищі, наодинці зі своїми тяжкими думами.

Найбільша українська поетеса ХХ століття (єдина суперниця їй — Леся Українка, якщо взагалі є сенсі у порівнянні талантів) давно здолала національні виднокола і своєї популярності і своєї творчості. За роман у віршах «Маруся Чурай» і книжку поезій «Неповторність» у 1987 році Ліна Костенко була відзначена Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. А 1990 р. в США відбувся міжнародний конгрес «Ліна Костенко — поет і мислитель». У 1994 році її книга «Інкрустрації» в перекладі на італійську удостоєна найпрестижнішої премії імені Франческа Петрарки, в дипломі якої зазначено: «Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко». Також Ліна Василівна удостоєна Міжнародної премії Фонду Омеляна і Тетяни Антоновичів, премії імені Олени Теліги.

Нічого особливого, здається, немає в словах поетеси, чого б не знали її сучасники. Але ж всі мовчать, а вона говорить уголос. Так було у 1968 р., коли Костенко єдина зі Спілки письменників України уголос виступила проти вводу радянських військ у Чехословаччину. Так було й у 1996 році, коли Ліна Костенко відмовилась виступати на засідання міжнародного ПЕН-клубу у Мінську, де були заарештовані громадяни України за участь у мирному мітингові, присвяченому 10-річчю Чорнобиля. Вона була чи не єдиною, хто сказав слово на захист співвітчизників тоді, як офіційний Київ мовчав.

Більше десяти років тому поетеса вийшла зі Спілки письменників України, і на спроби колишнього керівництва висунути її на Нобелівську премію відреагувала з іронією. Безкомпромісну позицію зайняла Ліна Костенко, відмовившись і від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!».

Сьогодні прийшов час поетів, письменників, оскільки вкрай необхідна інтелектуальна оцінка всього того, що відбувається у нашій країні. Тож, Україні пощастило, що у неї є постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. Ліна Костенко довела, що національна культура, як і культура взагалі, є незнищенною. В епоху кризи духовних цінностей вірити і примусити повірити в це інших важко, але почесно.

До славного ювілею видатної поетеси у видавництві «Либідь» вийшов друком історичний роман у віршах «Берестечко» (ілюстрований С. Якутовичем), який вже з перших хвилин презентації мав шалений успіх серед поціновувачів творчості Ліни Костенко. Також світ побачила книга поезій Ліни Костенко, покладених на музику, — «Гіацинтове сонце». Тексти творів доповнюють ноти пісень Ольги Богомолець та ілюстрації Івана Марчука.

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів Ліни Костенко

Берестечко : іст. роман / Ліна Костенко; іл. С. Носка. — вид. 2-е. — Л. : Каменяр, 2007. — 170 с. : іл. —ISBN 966-7255-40-9.

Берестечко : історичний роман / Л. Костенко ; післямова І. Дзюби “Пишеться «Велика книга нашого народу»” ; післямова В. Панченка «Богдан Хмельницький» ; худож. кн. С. Якутович ; П Бойко — аудіоверсія тексту. — К. : Либідь, 2010. — 23 с. : іл. — Вибр. бібліогр. : с. 218—223.

Вибране / Л. Костенко. — К. : Дніпро, 1989. — 559 с. : портр.

Мандрівка серця : поезії / Л. Костенко. — К. : Рад. письменник, 1961. — 110, [1] с.

Маруся Чурай : іст. роман у віршах. / Л. В. Костенко. — [К. : Рад. письм., 1979] — 187, [2] с. : іл.

Над берегами вічної ріки : поезії / Л. Костенко. — К. : Рад. письм., 1977. — 163 с. : іл.

Неповторність : вірші, поеми / Л. В. Костенко. — К. : Молодь, 1980. — 221, [1] с. : портр.

Сад нетанучих скульптур : вірші, поема-балада, драм. поема / Л. Костенко. — К. : Рад. письм., 1987. — 207 с. : іл.

Поезія : Ліна Костенко. Олександр Олесь. Василь Симоненко. Василь Стус [уклад. А. Я. Бельдій ; ред. : Н. М. Максименко]. — К. : Наук. думка, 2008. — 271 с. : портр. — (Бібліотека школяра). — ISBN 978-966-00-0735-2.

Поети чумацького шляху : Нова поезія на Україні : вибір із віршів Л. Костенко, М. Вінграновського, В. Коротича, І. Драча та Є. Гуцала / вступ. ст. і біогр. нотатки Б. Кравцева. — Мюнхен, 1962. — 82, [1] с. — (Бібліотека «Сучасности» ; Ч. 3).

Література про Ліну Костенко

Барабаш С. Ліна Костенко : філософія поетичного живопису / С. Барабаш. – Кіровоград, 2003. – 95 с. – ISBN 966-96201-1-2.

Барабаш С. Поетична історіософія Ліни Костенко : безсмертя Духу / С. Барабаш. – Кіровоград, 2003. – 79 с. – ISBN 966-583-073-2.

Брюховецький В. С. Ліна Костенко : нарис творчості / В. С. Брюховецький ; [ред. С. О. Герейло]. – К. : Дніпро, 1990. – 262 с., [8] арк. фотоіл. – ISBN 5-308-00557-5.

Іванишин П. В. Національний спосіб розуміння в поезії Т. Шевченка, Є. Маланюка, Л. Костенко / Петро Іванишин. — К. : Академвидав, 2008. — 389, [2] с. — (Серія «Монограф»). — Бібліогр. : с. 375-389 та у підрядк. прим. — ISBN 978-966-8226-69-4.

Карпенко Ю. О. Літературна ономастика Ліни Костенко / Ю. О. Карпенко, М. Р. Мельник ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – О. : Астропринт, 2004. – 215 с. – ISBN 966-318-070-6.

Кириленко Н. І. Історія України у творах Ліни Костенко / Н. І. Кириленко ; Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренко. – Суми, 2005. – 123 с.

Ковалевський О. В. Ліна Костенко : філософія бунту й «філософія серця»: автореф. дис. … канд. філол. наук ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2002. – 16 с.

Ковалевський О. В. Ліна Костенко : нарис творчо-світогляд. біогр. / О. В. Ковалевський. – [2-ге вид., переробл. і доповн.]. – Х. : Прапор, 2004. – 191 с.

Клочек Г. Д. Історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай»: навч. посіб. / Г. Д. Клочек. – Кіровоград : Степова Еллада, 1998. – 52 с. – (Вчителю, студенту, учню). – ISBN 966-7514-00-5.

Клочек Г. Д. Ліна Костенко : навч. посіб.-хрестоматія / Г. Д. Клочек. – Кіровоград : Степова Еллада, 1999. – 319 с. – (Рідне слово в рідній школі). – ISBN 966-7514-04-8.

Коляда Т. Ф. Інтенсіональний світ поезії Ліни Костенко / Т. Ф. Коляда. – О. : ОКФА, 1999. – 110 с. – ISBN 966-571-047-8.

Кошарська Г. Творчість Ліни Костенко з погляду поетики експресивності / Г. Кошарська ; [пер. з англ. А. М. Чердаклі]. – К. : Видавн. дім «КМ Academia», 1994. – 165 с. – ISBN 5-7707-7161-5.

Краснова Л. Поезії Ліни Костенко : посіб. для вчителів / Л. Краснова ; [ред. І. Невмержицька] ; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. – Дрогобич : Коло, 2001. – 198 с. – (Фахові дисципліни. Теорія літератури). – ISBN 966-7996-05-0.

Никанорова О. І. Поезії одвічна висота / О. І. Никанорова. – К. : Рад. письм., 1986. – 245 с.

Овдійчук Л. Вивчення творчості Ліни Костенко в школі : посіб. для вчителя / Л. Овдійчук. – Тернопіль : Підручники & посібники, 2002. – 78 с. : іл. – (На допомогу вчителеві української літератури). – ISBN 966-562-580-2.

Панченко В. Є. «Народу гілочка тернова…» : диптих про поезію Л. Костенко / В. Є. Панченко. – 2-ге вид. – К. : Веселка, 2007. – 64 с. – (Урок літератури).

Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних : матеріали круглого столу : доповнено публ. в період. вид. / [ред.-упоряд. Т. В. Шаповаленко] — Х. : Прапор, 2006. — 161, [2] с. : іл., портр.

 

Джерело: http://www.nplu.org/ua/events/calendar/2010/Kostenko.html


 (голосів: 4)

Автор: Admin 29 травень 2011 | Переглянуто: 4900 | Коментарів: 0 | Друкувати
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ