Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



Історія олімпіад

З давніх-давен людство звикло з'ясовувати, хто ж з окремих його представників або цілих націй є кращим. У стародавні часи, та нерідко й нині, робилося це за допомогою зброї, тобто війни. На противагу цьому древні греки, за що їм особлива подяка від усього людства, організували спортивні змагання, під час проведення яких збройні суперечки припинялися, — Олімпійські ігри. Часи мінялися, й про Олімпіади в нашій ері призабули.

Але, як відомо, у Франції знайшовся великий знавець історії й любитель спорту — барон П'єр де Кубертен, — котрий не просто запропонував відродити змагання кращих атлетів планети, а й зумів утілити свою ідею в життя. У 1896 році на землі Еллади відбулися перші літні Олімпійські ігри сучасності. Із зимовими видами спорту вийшла значна затримка, навіть попри те, що згаданий французький ентузіаст полюбляв їх не менше за літні. Вже в 1900 році він спробував включити біг на ковзанах у програму другої літньої Олімпіади, але завадила цьому... відлига. Сам цей факт нас не має вводити в оману (як це можна займатися зимовими видами спорту влітку?), оскільки олімпійські змагання на початку минулого століття тривали по кілька місяців.

Серйозний спротив організації зимових Олімпійських ігор чинили, як це не дивно, представники Скандинавії. Річ у тім, що норвежців та інших шведів цілком задовольняли Ігри Півночі, які вони проводили з 1901 року і на яких, звісно, саме вони перемагали в більшості дисциплін. Але справа француза жила, і 1908 року на літніх Іграх дебютували змагання з фігурного катання, а 1920-го — з хокею.

Нарешті крига скресла, й у 1922 році Кубертену вдалося вмовити МОК провести «Міжнародний тиждень зимового спорту». За два роки у французькому містечку Шамоні зібралися 293 представники (з них — 13 жінок) із 16 країн світу, які виявляли кращих у 14 видах програми. Змагання мали величезний успіх, і в 1925 році в Празі МОК прийняв рішення проводити зимові Олімпійські ігри регулярно. А старти в Шамоні постфактум були названі першою зимовою Олімпіадою.

Радянський Союз тоді не виявляв бажання приєднуватися до подібних заходів, але вихідці з українських земель виступали за команди Польщі, Чехії, Австрії, Канади, США.

На четвертих зимових Іграх в 1936 році в Німеччині олімпійці вже відчули дух фашизму, який незабаром і перервав хронологію Олімпіад до 1948 року. Перед Другою світовою війною до Гарміш-Партенкірхена не приїхало чимало спортсменів, не згодних з ідеями нацистів. І за 12 років на Ігри до нейтральної Швейцарії не запросили представників країн, які розпалили війну, — Німеччини та Японії. Символом довоєнних змагань стала норвезька фігуристка Соня Хені, котра, тричі отримавши олімпійське «золото», пішла у професійний спорт і зробила кар'єру в Голлівуді, знявшись у 13 фільмах.

Шості Ігри 1952 року запам'яталися тим, що вперше їхнім центром стало більш-менш велике місто — столиця Норвегії Осло. Тоді ж МОК прирівняв зимові Ігри за своїм значенням до літніх, дозволивши запалювати на них олімпійський вогонь. Але горді норвежці вирішили не везти вогонь із древньої Олімпії, як це заведено робити на літніх змаганнях, а запалили його в своєму селищі Моргедаль, де народився легендарний лижник Сондре Нордхейм.

Вдалий дебют радянських спортсменів

Історія з вогнем набула свого продовження за чотири роки. Тепер уже ображені греки не дали згоди запалити його у себе, тому мандрівку до італійської Кортіни д'Ампеццо він з благословення Папи Римського почав під стінами Капітолію у Вічному місті. Тоді ж на зимових Олімпійських іграх тріумфально дебютувала збірна Радянського Союзу. Прапор держави на першій для неї церемонії відкриття ніс харків'янин Олег Гончаренко, відомий успішним виступом у бігу на ковзанах. А перше олімпійське «золото» нашій збірній «виплавила» ленінградська лижниця Любов Козирєва. У неофіційному командному заліку радянські спортсмени на зимовій Олімпіаді-1956 впевнено посіли перше місце, завоювавши 16 медалей. Сім iз них були золотими, у тому числі й відзнака хокеїстів, котрі здолали збірні Канади (2:0) та США (4:0).

Ігри 1960 року в американській «дірі в горах» Скво-Веллі, де всі об'єкти будували «з нуля», запам'яталися феєричною обстановкою свята, яку підсилило відкриття Ігор під режисерським наглядом Уолта Діснея. Першість у командному заліку знову залишилася за збірною СРСР, хоча заокеанським хокейним профі вдалося реваншуватися, відсунувши нашу команду в турнірi хокеїстів на третє місце.

Прикметною подією першої з двох Олімпіад, що відбулися в австрійському Інсбруку, стала участь у ній спортсменів Азії — Індії, КНДР та Монголії. Хоч як це дивно, в гористій місцевості поблизу столиці землі Тироль виникла проблема зі снігом. На допомогу прийшла армія, яка «нашкребла» його звідусіль. Найбільше враження на журналістську братію справила росіянка Лідія Скобликова з Челябінська, котра виграла чотири дистанції у бігу на ковзанах, встановивши при цьому три олімпійських рекорди.

У 1968 році у французькому Греноблі збірна СРСР поступилася першим місцем у загальному заліку норвежцям. Радянські хокеїсти хоч і взяли «золото», програли принциповий матч чехам. Тоді ж сталася перша втеча наших спортсменів на Захід. Ставши дворазовими олімпійськими чемпіонами з фігурного катання у змаганнях пар, Людмила Білоусова й Олег Протопопов вирішили оселитися в Швейцарії, отримавши на Батьківщині клеймо зрадників.

Уперше в Азії і потім — при соціалізмі

ХІ зимові Олімпійські ігри вперше проводилися в Азії — в японському Саппоро. СРСР повернув собі першість, а триразовою чемпіонкою стала лижниця Галина Кулакова. В Японії першу з двох своїх золотих нагород в чоловічій біатлонній естафеті завоював Іван Бяков. За чотири роки в Інсбруку, переїхавши з Кірово-Чепецька до Києва, він приніс Україні (як складовій частині СРСР) єдину нагороду вищої проби на зимових Олімпіадах. Цікаво, що допоміг йому в цьому... француз Жерар Верже. Помітивши, що в українського спортсмена тріснув черевик, він віддав йому свій разом із лижею, оскільки сам відходив на другий етап естафети пізніше. Французький черевик був більший від нашого на три розміри, але це не завадило Бякову збільшити відрив від переслідувачів.

На змаганнях в Австрії кількість учасників збільшилась удвічі в порівнянні з попередніми стартами й сягнула 2100 чоловік.

У 1980 році Ігри вдруге приймав американський Лейк-Плесід. Зіркова пара фігуристів Ірина Родніна й Олександр Зайцев вразили заокеанську публіку й суддів, знову зійшовши на верхню сходинку п'єдесталу. Збірна СРСР несподівано поступилася в командному заліку спортсменам соціалістичної Східної Німеччини (НДР), а радянські хокеїсти сенсаційно програли господарям. Те «золото» американці досі вважають чи не найбільшим своїм хокейним успіхом в історії.

Сараєво-84 — єдиний випадок, коли Олімпіаду довірили провести соціалістичній державі — Югославії. І столиця Боснії і Герцеговини навіть перевершила сподівання МОК, спортсменів і туристів. Олімпійці з Німецької Демократичної Республіки знову обскакали в командному заліку СРСР, третє місце — за американцями.

Висунувши всьоме свою кандидатуру на право бути столицею головного старту чотириріччя, канадське місто Калгарі нарешті добилося свого. З 46 комплектів медалей, що розігрувалися в Канаді, збірна СРСР, яка востаннє виступала під єдиним червоним прапором, отримала 29 нагород (11+9+9) і жадане перше місце в загальному заліку. Слідом розташувалися атлети НДР і Швейцарії.

Німкеня Кріста Ротенбургер-Людінг увійшла в історію як єдина спортсменка, яка в один рік брала медалі на зимових і літніх Іграх. Вигравши два «золота» у швидкісному бігу на ковзанах, восени в Сеулі вона здобула «срібло» у велосипедному спорті.

У 1991 році МОК прийняв рішення розвести по різних парних роках літні й зимові Олімпіади. І тепер за Альбервілем-1992 був Ліллехаммер-1994. На Олімпіаді у Франції після об'єднання НДР і ФРН виступив єдиний «бундестім», а територію 12 пострадянських республік представляла збірна СНД. У програмі Олімпійських ігор дебютували шорт-трек і фристайл. Медалі отримали представники 20 країн, у тому числі вперше — Південної Кореї, Нової Зеландії та Іспанії. У змаганнях фігуристів три «золота» виборола команда СНД, одне з них — на рахунку одесита Віктора Петренка. Востаннє тріумфували радянська школа хокею, у складі молодої команди відзначився київський захисник Олексій Житник.

Самостійне плавання

12 років тому в Норвегії Україна вперше виступила окремою командою з 37 спортсменів — і відразу здобула дві медалі. Неможливо забути натхненний «золотий» виступ юної фігуристки з Дніпропетровська Оксани Баюл. А от більш досвідчений Петренко зупинився за крок від п'єдесталу. Приємною несподіванкою стало третє місце у спринті нашої біатлоністки Валентини Цербе.

Єдину медаль Україні, срібну, на XVIII Олімпіаді в японському Нагано в гонці на 15 км принесла біатлоністка Олена Петрова. Лижниця Ірина Тараненко-Тереля двічі фінішувала четвертою, представниці фристайлу Тетяна Козаченко й Алла Цупер в акробатиці посіли, відповідно, четверте й п'яте місця. Трійку лідерів командного заліку склали збірні Німеччини, Норвегії і Росії.

Останні Олімпійські ігри в Солт-Лейк-Сіті-2002 запам'яталися безпрецедентними заходами безпеки й кількома скандалами — з допінгом та у фігурному катанні. У дусі американської гігантоманії змагання побили рекорд за собівартістю, що сягнула двох мільярдів доларів. Україна делегувала до мормонського штату Юта 70 своїх спортсменів, але жоден із них до медалі не дістався.

Зате у штаті Солоного озера єдиний поки що раз змагалася на Олімпіадах наша хокейна збірна. У дебютній зустрічі підопічні Анатолія Богданова поступилися білорусам — 0:1, тому допомога енхаелівців Понікаровського й Федотенка у виграних зустрічах із Францією й Швейцарією прийшла запізно — до чвертьфіналу наші не потрапили, попри наступні дві перемоги.

Загальний залік із 13 золотими медалями виграли норвежці, від них трохи відстали німці й американці.

І сьогодні ввечері олімпійський вогонь вдруге запалає на Апеннінах, вперше — в Турині. Історія Олімпіад відкриває свою нову сторінку.

ТІЛЬКИ ФАКТИ

* Найчастіше зимову Олімпіаду приймали США — чотири рази (1932, 1960, 1980, 2002). Тричі — Франція, по два рази — Швейцарія, Норвегія, Японія, Італія, Австрія, по одному — Німеччина, Канада та Югославія.

* Найбільше олімпійських нагород завоював видатний норвезький лижник 1990-х років Бйорн Делі — 12, швед Сікстен Ернберг — 9. Серед жінок 10 медалей здобула Раїса Сметаніна (СРСР/СНД), по 9 — росіянка Любов Єгорова та італійка Мануела Ді Чента. Всі вони представляли лижні гонки.

* Найтитулованішим олімпійцем є Бйорн Делі, який виграв вісім золотих нагород. По п'ять разів на найвищу сходинку п'єдесталу піднімалися фін Клас Тунберг (ковзани) та двоє діючих спортсменів — норвежці Томас Ольсгорд (лижі) й Оле-Гунар Бйорндален (біатлон). У жінок шестиразовими олімпійськими чемпіонками ставали Любов Єгорова (лижі, Росія) і Лідія Скоблікова (ковзани, СРСР).

* Найтривалішими олімпійськими успіхами можуть похвалитися фін Харрі Кірвісніємі та Раїса Сметаніна. Вони вигравали медалі у лижних гонках на п'яти Олімпіадах.

* Наймолодшою олімпійською чемпіонкою у 1994 році стала корейська представниця з шорт-треку Кім Йон Мі. На момент отримання «золота» їй було лише 13 років. Три фігуристки вигравали змагання у 15-річному віці. У чоловіків у 16 років на найвищу сходинку п'єдесталу піднімалися американський бобслеїст Уїльям Фріск і фінський стрибун із трампліна Тоні Ніємінен.

* У віці 48 років володарем олімпійського «золота» став американський бобслеїст Джей О'Брайєн, італійський лижник Мауріліо Де Зольт — у 43 роки. Найстаршою чемпіонкою серед жінок є Раїса Сметаніна, яка востаннє перемагала у 39-річному віці. Канадки Джен Беткер (керлінг) і Даніель Гойєт (хокей) здобували почесне звання у 37 і 36 років, відповідно.

• У неофіційному командному заліку за всю історію білих Олімпіад попереду Норвегія з 264 медалями (96 золотих, 92 срібних, 76 бронзових). Далі йдуть СРСР/СНД — 237 (87+63+67), США — 193 (69+72+52), ФРН, НДР, Австрія, Фінляндія, Швеція. Україна ділить 28-29-те місця з Естонією (1+1+1). Загалом нагороди отримували представники 39 держав.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/612/118/22150/ 



 (голосів: 1)

Автор: Admin 16 січня 2008 | Переглянуто: 3278 | Коментарів: 0 | Друкувати
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ