Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Квітень 2018 (3)
Березень 2018 (2)
Лютий 2018 (3)
Січень 2018 (7)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



ДОБА КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

(1648-кінець XVIII ст.)

Період визвольної війни, становлення державності українського народу, руїна, гетьманщина охоплюють час з 1648 р. по кінець XVIII ст. Він став переломним моментом в історії України, мав неабиякий вплив на країни не тільки Східної, а й Західної Європи. Український народ здобув ряд видатних перемог над польсько-шляхетськими військами; визволив більшу частину України й ще раз підтвердив своє право на незалежність.

Значною подією в історії українського народу було державне об'єднання України з Росією на основі рішення Земського Собору 1653 р. і Переяславської ради 1654 р. На основі акта про об'єднання Запорозьке військо стало під владу російського царя, "зберігаючи давні права і вольності". Україна в складі Російської держави повинна була мати широку автономію.

Проте, починаючи з 1654 р., велась планомірна, послідовна політика знищення української нації. Російська імперія здійснювала її багатьма шляхами. Першою нищиться духовна опора: 1686 року українська церква підпорядковується московському патріархату. Другою-українська освіта. Цей процес тривав ціле століття (друга половина XVII-перша половина XVIII століть). Вивезення професорів і випускників Києво-Могилянської академії до Москви призводить до того, що українські діячі закладають основи освіти, науки і мистецтва в Росії, а Києво-Могилянська академія занепадає. Третьою була пограбована літературна українська (тобто руська) мова. Велико-російська літературна мова постала на базі української літературної старослов'янської мови. І аж четвертою була знищена українська державність. 1764 року скасовано гетьманський уряд України, наступного року-запроваджено загальноросійський адміністративно-територіальний губернський поділ, 1775 року знищено й другу українську державу - Запорозьку Січ, а 1782 року закріпачено український народ. На Україні запроваджено великоросійське холопство.

Наприкінці XVIII ст. Україна перестає бути державою, автономним об'єднанням і здається цілком поглинутою Російською імперією, інтегрованою в загальноросійські структури. Проте, починаючи з XVII ст., історія України сповнена драматичними подіями масових і поодиноких виступів за відродження нації. Безумство хороброго І. Мазепи знаходиться поруч з гайдамаччиною, мирні депутації запорозьких гетьманів до властителів імперії перемежаються бунтами. Немає жодного імператора Росії чи більш-менш значного політичного діяча, якого б Україна сприймала як захисника її національних інтересів.

СКАРГИ КОЗАЦЬКИХ ПОСЛІВ, ВІДПРАВЛЕНИХ БОГДАНОМ ХМЕЛЬНИЦЬКИМ НА СЕЙМ У ВАРШАВУ

(липень 1648 р.)

І. Їх милості пани державці поводяться з нами, людьми лицарськими, гірше, ніж з невільниками.

2. Хутори, луги, млини і все, що їм вподобається в домах козаків, забирають силою, мучать, убивають.

3. Беруть десятину з бджіл і поволовщину.

4. Старих козаків, жінок і батьків їх, хоч би син і був на службі, обкладають чиншем, як і інших хлопів.

5. Козацьких жінок одразу по смерті козаків примушують без милості працювати нарівні з міщанами.

6. Пани полковники не захищають, а ще й допомагають чинити нам кривди, а речі наші і майно, під виглядом торгу, забирають за половину ціни.

7. Жовнірська челядь забирає в козаків волів, худобу і всяке добро.

8. На Запорожжі і на Дніпрі не дають промишляти, ні звіра, ні рибу ловити, а з кожного козака беруть по лисиці; а якщо не зловить лисиці, то за лисицю відбирають самопали. Панам полковникам підводи даємо або замісто підвід платимо грішми...

11. З усякої нагоди відразу садовлять козака в в'язницю і, де чують хабара, не випустять, поки не дасть доброго викупу, примушують робити, що схочуть.

Історія України в документах і матеріалах. -Т. З.-С. 115.

З ЛИСТА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДО ЦАРЯ ОЛЕКСІЯ МИХАЙЛОВИЧА 3 ПОВІДОМЛЕННЯМ ПРО ПЕРЕМОГИ КОЗАКІВ НАД ПОЛЬСЬКО-ШЛЯХЕТСЬКИМИ ВІЙСЬКАМИ І ПРО БАЖАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ОБ'ЄДНАТИ УКРАЇНУ 3 РОСІЄЮ

(8 червня 1648 року)

Найясніший, вельможний і преславний царю московський, а нам всемилостивий пане і добродію!

Мабуть, з причин опікування божого сталося те, чого ми самі собі зичили і про що старалися, щоб часу теперішнього ми могли через посланців своїх доброго здоров'я вашій царській вельможності сказати і найнижчий поклін свій передати.

...Яму, яку вони (поляки) під нами були викопали, самі вони в неї провалилися, так що два війська з великими обозами їх поміг нам господь бог опанувати і трьох гетьманів живцем узяти з іншими їх сенаторами: перший-на Жовтій Воді, в полі, посеред дороги запорозької,- комісар Шемберк і син пана краківського ні з одною душею не втекли.

Потім сам гетьман великий пан краківський з невинним добрим чоловіком Мартином Калиновським, гетьманом польським коронним під містом Корсунем, обидва попали, в неволю, а також усе їх кварцяне1 військо дощенту розбите...

Бажали б ми собі самодержця господаря такого в своїй землі, як ваша царська вельможність православний християнський цар... У чому запевняємо вашу царську величність, якби була на те воля божа і поспішність твоя царська зараз, не гаючи часу, на панство2 те наступати, а ми з усім Військом Запорозьким прислужитися вашій царській вельможності готові, до чого з найнижчими услугами своїми якнайпильніше себе віддаємо. А саме, якщо стане вашій царській величності чутно, що ляхи знову на нас схочуть наступати, у той же час чим швидше поспішайся з своєї країни на них наступати, а ми з божою допомогою звідси візьмемо. І хай здійснить здавна сповіщене пророцтво бог, якому, доручивши себе, ми самі до милостивих ніг вашої царської величності себе віддаємо.

1Військо, яке у старій Польщі утримувалося за четверту частину прибутків з королівських маєтків.

2 На державу (польську).

Дано з Черкас, червня 2, 1648.

Документи Богдана Хмельницького. -К.: Вид-во АН УРСР, 1961- С. 47-48.

З ГРАМОТИ ЦАРЯ ОЛЕКСІЯ МИХАЙЛОВИЧА БОГДАНОВІ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ПРО ЗГОДУ ВЗЯТИ УКРАЇНУ ПІД ЗАХИСТ

(22 червня 1653 р.)

И мы, великий государь, возревновав о бозе благою ревностию и возжелав по вас, чтобы христианская вера в вас не пресеклась, но паче преисполнилась и великого пастыря христа бога нашего стадо умножалось, яко же глаголет: и будет єдино стадо и един пастырь,- изволили вас принять под нашу царского величества високую руку, яко да не будете врагом креста христова в притчю и в поношение. А ратные наши люди по нашему царского величества указу збираются и ко ополченню строятца. И для того послали мы, великий государь, к вам стольника нашего Федора Обросимовича Лодыженского, чтоб вам, гетьману, й всему Запорожскому войску, наша государская милость была ведома. И прислали б есте к нам, великому государю к нашему царскому величеству, посланцов своих, а ми, великий государь наше царское величество, пошлем к вам наших царского величества думных людей.

Воссоединение Украины с Россией: Документи й материали: В 3 т.- Т. 3. 1651-1654 годн.-М.: Изд-во АН СССР, 1953-С. 323.

З РІШЕННЯ ЗЕМСЬКОГО СОБОРУ ПРО ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ 3 РОСІЄЮ

(1 жовтня 1653 р.)

В прошлом во 161-м году мая 25 по указу великого государя царя й великого князя Алексея Михайловича всеа Руси самодержца говорено на соборех о литовском и о черкаском делех. А в нынешнем во 162-м году октября в 1 день великий государь царь и великий князь Алексей Михайлович всея Руси самодержец указал о том же литовском и о черкаском делех учинити собор1, а на соборе быти великому государю святейшему Никону, патриарху московскому и всеа Руси, и митрополитом, и архиепискупом, и єпископу, и черным властем, и бояром, и окольничим, и думним людем, и стольником, и стряпчим, и дворяном московским, и дьяком, и дворяном, и детем боярским из городов, и гостем, и торговим и всяких чинов людем. И указал государь им объявити литовского короля и панов рад прежние и нынешние неправды, что с их стороны делаютца к нарушенью вечного докончанья, а от короля и от панов рад исправленья в том не бывало. И чтоб те их неправды ево государевим Московского государства всяких чинов людем были ведомы. Также и запорожского гетмана Богдана Хмельницького присылки обьявити, что они бьют челом под государеву высокую руку в подданство. И что ныне король и паны рада при государевых великих послех по договору исправленья не учинили и отпустили их без дела...

А о гетмане о Богдане Хмельницком о всем Войске Запорожском бояре и думные люди приговорили, чтоб великий государь царь и великий князь Алексей Михайлович всеа Русии изволил того гетмана Богдана Хмельницкого и все Войско Запорожское з городами их и з землями принять под свою государскую высокую руку для православные христианские веры и святых божих церквей, потому что паны рада и вся Речь Посполитая на православную христианскую веру и на святые божий церкви востали и хотят их искоренить, и для того, что они, гетман Богдан Хмельницкий и все Войско Запорожское, присылали к великому государю царю и великому князю Алексею Михайловичу всеа Русии били челом многижда, чтоб он, великий государь, православные христианские веры искоренить и святих божиих церквей разорить гонителем их и клятвопреступником не дал и над ними умилосердился, велел их приняти под свою государскую високую руку.

...А стольники, и стряпчие, и дворяне московские, и дьяки, и жильцы, и дворяне ж и дети боярские из городов, и голови стрелецкие, и гости, и гостиные и суконные сотни, и черных сотен и дворцовых слобод тяглые люди, и стрельцы о государской чести и о приеме гетмана Богдана Хмельницкого и всего Войска Запорожского допрашиваны ж по чинам, порознь.

И они говорили то ж, что за честь блаженные памяти великого государя царя и великого князя Михайла Федоровича всеа Русии и за честь сына его государева, великого государя царя и великого князя Алексея Михайловича всеа Русии, стояти и против литовского короля война весть. А они, служилые люди, за их государскую честь учнут с литовским королем битися, не щадя голов своих, и ради помереть за их государскую честь. А торговые всяких чинов люди вспоможеньем и за их государскую честь головами ж своими ради помереть.

А гетмана Богдана Хмельницкого для православные христианские верн и святых божих церквей пожаловал бы великий государь царь и великий князь Алексей Михайлович всеа Русии по их челобитью, велел их принять под свою государскую високую руку.

1Мова йде про Земський Собор 1 жовтня 1653 р., коли було прийнято рішення об'єднати Україну з Росією. Вперше обговорення цього питання було поставлено на Соборі 25 травня 1653 р. Представники усіх станів, які взяли участь у Соборі, висловити одностайну думку про необхідність об'єднати Україну з Росією. З цього питання був підготовлений проект рішення Собору. Проте остаточне ствердження його було відкладено до повернення з Польщі посольства Б. Рєпніна.

Воссоединение Украины с Россией. - Т. З.-С. 406-407, 413-414.

"СТАТТІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО", СТВЕРДЖЕНІ ЦАРЕМ І БОЯРСЬКОЮ ДУМОЮ, ЯКІ ВИЗНАЧАЛИ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

(21 березня 1654 р.)

...Бьют челом великому государю і великому князю Алексею Михайловичу всеа Великия и Малыя России самодержцу и многих государств государю и обладателю его царского величества подданые Богдан Хмельницкий, гетман Войска Запорожского, и все Войско Запорожское и весь мир христианский росийский, чтоб его царское величество пожаловал их тем, о чем посланники их бити челом учнут, а они его царскому величеству во всяких его государских повеленьях служити будут вовеки. И что на которую статью царского величества изволенье, и то подписано под статьями.

1. Чтоб в городах урядники были из их людей обираны к тому достойные, которые должны будут поддаными царского величества урежати и доходи всякие вправду в казну царского величества отдавати, для того что царского б величества воєвода, приехав, учал права их ломать и устави какие чинить, и то б им было в великую досаду. А как тутошние их люди где будут старшие, то они против прав своих учнут исправятца:

И сей статье царское величество пожаловал велел быть по их челобитью. А быти б урядником в городах войтам, бурмистром, райцам, лавником, и доходы всякие денежные и хлебные збирать на царское величество и отдавать в его государеву казну тем людем, которых царское величество пришлет. Да тем же присланным людем, кого для тое зборные казны царское величество пришлет, и над теми зборщиками смотрить, чтоб делали правду.

2. Писарю войсковому, чтоб по милости царского величества 1000 золотых польских1 для подписков давать, а на судей войсковых по 300 золотых польских, а на писаря судейското по 100 золотих польских, а на писаря да на хорунжего полкового2 по 50 золотых, на хорунжего сотницкого3 30 золотих, на бунчюжного гетьманского4 50 золотых.

Царское величество пожаловал велел быть по их челобитью, а давать те деньги ис тамошних доходов.

3. На писаря, и на судей войсковых на 2 человека, и на всякого полковника, и на ясаулов войсковых5 й полковых чтоб по мельнице было для прокормленья, что расход имеют великий.

Царское величество пожаловал велел быть по их челобитью.

4. На поделку наряду войскового, и на пушкарей, и на всех работных людей, которые у наряду бывают, чтоб царское величество пожаловал изволил учинить своє царское милостивое призренье, как в зиму, так и о станах, також де на обозного арматного 400 золотых, а на хорунжего арматного6 50 золотих. Царское величество пожаловал велел давать ис тамошних доходов.

5. Послы, которые издавна к Войску Запорожскому приходят из чюжих краев, чтоб гетману и Войску Запорожскому, которые к добру были, вольно приняти, а только чтоб имело быть противно царского величества, то должны они царскому величеству извещати. По сей статье царское величество указал: послов о добрих делех принимать и отпускать. А о каких делех приходили и с чем отпущены будут, о том писать к царскому величеству подлинно и вскоре. А которые послы присланы от кого будут царскому величеству с противним делом, и тех послов и посланников задерживать в Войске и писать об них в указе к царскому величеству вскоре ж, а без указу царского величества назад их не отпускать. А с турским салтаном и с польским королем без указу царского величества не ссылатца.

6. О митрополите киевском посланником изустний наказ дан. А в речах посланники били челом, чтоб царское величество пожаловал велел дать на его маетности свою государственную жалованную грамоту.

Царское величество пожаловал: митрополиту и всем духовного чину людем на маєтности их, которне они нине владеют, свою государскую жаловальную грамоту дать велел.

7. Чтоб царское величество изволил рать свою вскоре прямо к Смоленску послать, не отсрачивая ничего, чтоб неприятель не мог исправитца и с-ыными совокупитися, для того что войска ныне принуждены, чтоб никакой их лести не верили, єсть ли б они имели в чем делать.

Царское величество изволил на неприятеля своего, на польского короля, итти сам, и бояр, и воєвод послать со многими ратьями по просухе, как конские кормы учнут быть.

8. Чтобы наемного люду зде по рубежу от ляхов для всякого безстрашия с 3000 или, как воля царского величества будет, хотя и больши.

Царского величества ратные люди всегда на рубеже для Украйни обереганья єсть и вперед стоять учнут.

9. Обычай тот бывал, что всегда Войску Запорожскому платили. Бьют челом и ныне царскому величеству, чтоб на полковника по 100 ефимков, на ясаулов полкових по 200 золотих, на ясаулов войсковых по 400 золотих, на сотников по 100 золотих, на казаков по 30 золотих польских давать...

10. Крымская орда если би имела вкинутися, тогда от Астрахани и от Казани надобно на них наступити. Тако ж де и донским казакам готовим бить, а ныне еще в братстве дать сроку и их не задирать.

Царского величества указ и повеленье на Дон козаком послано: буде крнмские люди задору никакова не учинять, и на них ходить и задору чинить не велено. А будет крымцы задор учинять, и в то время царское величество укажет над ними промысл чинить.

11. Кодак город на рубеже от Крыма, в котором гетман всегда по 400 человек держит и корми всякне им дает, чтоб и ныне царское величество пожаловал кормами и порохом, к наряду позволил построити. Также и на тех, которые за порогами коша берегут, чтоб царское величество милость свою изволил показать: понеже нельзя его самого без людей оставляти.

О той статье царского величества милостивый указ будет вперед, как про то ведомо будет, по скольку каких запасов в те места посылывано и сколько будет доходов в зборе на царское величество.

А что ж в письме вашем написано: как великий государь наш его царское величество гетмана Богдана Хмельницкого и все Войско Запорожское пожалует свои государские грамоты на вольности наши дать велит, тогда вы смотр меж собою учините, хто будет козак или мужик, а чтоб число Войска Запорожского было 60.000. И великий государь наш его царское величество на то изволил им, числу списковым козакам велел быть. И как вы, посланники, будете у гетмана Богдана Хмельницкого, и вы ему б сказали, чтоб он велел казаков разобрать вскоре и список им учинил. Да тот список за своєю рукою прислал к царскому величеству вскоре...

1 Золотий - назва монети в Росії, на Україні та в Польщі.

2 Прапороносця полкового прапора.

3 Прапороносця сотенного прапора.

4 Хранителі гетьманського бунчука-знака гетьманського сану.

5 Особи, що доглядали за порядком у війську. Тут йдеться про осавула всього війська козацького.

6 Прапороносця артилерії козацького війська.

Воссоединение Украйни с Россией. - Т. З.-С. 561-565.

ЖАЛУВАНА ГРАМОТА ЦАРЯ ОЛЕКСІЯ МИХАЙЛОВИЧА ВІЙСЬКУ ЗАПОРОЗЬКОМУ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЙОГО ПРАВ І ВОЛЬНОСТЕЙ

(27 березня 1654 року)

И мы, великий государь наше царское величество, подданого нашего Богдана Хмельницкого, гетмана Войска Запорожского, и все наше царского величества Войско Запорожское пожаловали велели им быти под нашею царского величества высокою рукою по прежним их правам и привилиям, каковы им даны от королей польских и великих князей литовских, и тех их прав и вольностей нарушивати ничем не велели, и судить им велели от своих старших по своим прежним правам, а наши царского величества бояря и воеводы в те их войсковые суды вступатись не будут. А число Войска Запорожского указали есмя, по их же челобитью, учинить спискового 60 000, всегда полное. А буде судом божиим смерть случитца гетману, и мы, великий государь, поволили Войску Запорожскому обирати гетмана по прежним их обычаем самим меж себя. А кого гетмана оберут, и о том писати к нам, великому государю, да тому ж новообранному гетману на подданство и на верность веру нам, великому государю, учинити, при ком мы, великий государь, укажем, а при булаве гетманской староству Чигиринскому со всеми его приналежностями, которые преж сего при нем были, указали есмя быти попрежнему. Также и именеи казацких и земель, которые они имеют для пожитку, отнимати у них и вдов после казаков осталых у детей не велели, а быти им за ними попрежнему. А буде ис которых пограничннх государств учнут приходить в Войско Запорожское к гетману Богдану Хмельницькому послы о добрих делах, и ми, великий государь, тех послов гетману принимать и отпускать поволили. А ис которых государств, и о каких делах те послы присланы, и с чем отпущены будут, и гетману о том о всем писати к нам, великому государю, вскоре. А буде которые послы от кого присланы будут с какими противними к нам, великому государю, делом, и тех послов в Войске задерживать и писать об них к нам, великому государю, вскоре ж, а без нашего царского величества указу назад их не отпускать. А с турским салтаном и с польским королем без нашего царского величества указу ссылки не держать. И по нашему царского величества жалованью нашим царского величества подданым Богдану Хмельницкому, гетману Войска Запорожского, и всему нашего царского величества Войску Запорожскому быти под нашею царского величества високою рукою по своим прежним правам и привилиям и по всем статьям, которые писаны выше сего. И нам, великому государю, и сыну нашему, государю царевичю князю Алексею Алексеевичю, и наследником нашим служити, и прямити, и всякого добра хотети, а на наших государских неприятелей, где наше государское повеленье будет, ходити, и с ними битись, и во всем быти в нашей государской воле и послушанье навеки.

Воссоединение Украины с Россией. - Т. З.-С. 568-569.

ЛИСТ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДО КНЯЗЯ ТРАНСІЛЬВАНІЇ ЮРІЯ РАКОЦІ ПРО ДРУЖБУ

(22 березня 1656 р.)

Світліший князю Трансільванії, вельможний наш пане і друже.

З того часу, як між нами склались щирі зносини, що ніколи не мали сумніву в постійності дружби вашої милості і бачили докази того і впевнились в тому, що хто нам дружбу свою обіцяв, той буде її підтримувати, щоб залишитися з нами в щирих і прихильних зносинах. Послів ми не вислали до вашої милості тому, що чекаємо, коли повернуться наші посланці, яких ми вислали до Запоріжжя і в інші місця, а тому всі наші справи до їх повернення відклали, і як вони повернуться і ми вислухаємо їх про виконання ними доручення, зараз же вишлемо послів для важливих нарад про... Вони запевнять вашу милість у нашій дружбі і прихильності. І наперед від щирого серця бажаємо вашій милості за волею божою довгих років здоров'я і запевняємо вашу милість в нашій дружбі.

Документи Богдана Хмельницького-С. 481-482

ЛИСТ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДО ШВЕДСЬКОГО КОРОЛЯ КАРЛА ГУСТАВА ПРО ДРУЖБУ

(16 листопада 1656 р.)

Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже.

Для того, щоб приязнь могла зміцнюватись і перетворитись у тривалі зв'язки, немає засобу кращого, ніж той, щоб з обох сторін визначала її безсумнівна вірність і непорушна сталість. Хоч в останні роки з боку найяснішої Христини1 ми мали в різних її листах багато прикладів прихильності, але як би ваша найясніша величність не розвивала її дбайливо далі, прихильність могла легко ослабнути і піти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте сповіщаємо цим (листом), що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній бог помститься за насильство і знущання над нами... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з'єднані і пов'язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід.

1Шведська королева.

Документи Богдана Хмельннцького.- С. 545-546.

УНІВЕРСАЛ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ПРО ВИСИЛКУ НА ДОПОМОГУ ЮРІЮ РАКОЦІ КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА

(31 грудня 1656 р.)

Богдан Хмельницький, гетман з Войськом єго царского величества Запорозким.

Всім вобец і кожному з особна, кому о том ведати належит, вселякого стану і кондициї людем, кому тулко сеє наше показано будет писанье, до ведомости доносим, іж ми, посилаючи Войска наши Запорожскиє, жеби се злучили з войсками князя его милости, семиградского і там шли, где оним указано, теди упевняєм ласкою нашою, те хто колвек горнутисе, маєть до Войска Запорозского, аби найменшое кривди не міли ні од кого і назначений висланий наместник наш того постерегати маєт, жеби никому утяженья не було, хто при ласце нашой і Войску Запорожском зостават будет; спротивных теж і Войску Запорозскому незичливых и неприхилних розсказа лисмо громить, его іначей не маєт бить над росказанье наше.

ЛИСТ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДО КНЯЗЯ ТРАНСІЛЬВАНІЇ ЮРІЯ РАКОЦІ ПРО СОЮЗ 3 ШВЕЦІЄЮ

(26 січня 1657 р.)

Найясніший князю Трансільванії, наш вельмишановний пане і друже.

Не без особливої прихильності одержали ми листа вашої найяснішої величності..., де нас запрошують увійти в братський союз з найяснішим королем Швеції. Щоб ми могли на це відповісти приязним почуттям, щирим і без усякої облуди, ми поділилися думками із послом у справах, довірених йому його королевською величністю. Вважаємо, що він буде носієм доброї звістки, як тільки повернеться живий і здоровий до своєї країни. Адже ми зв'язуємо себе таким самим, як з вашою найяснішою високістю, зв'язком і приязню з найяснішим королем Швеції, ми доручили донести королю Швеції окремі наші запевнення як безсумнівне свідоцтво, щоб він не мав сумніву щодо нас, якщо цього не сталося б. Однак через те, що найясніший король Швеції не відкрив нам всього спеціально через свого посла, ми теж відкладали на пізніший час і вважаємо потрібним доручити розглянути і вирішити це окремим нашим послам, яких скоро вишлемо...

Документи Богдана Хмельницького- С. 559-560.


Документи взято з хрестоматії з історії України для студентів вузів

Укладачі: Б.І.Білик, Л.В.Дячук, Я.С Калакура, С.М.Клапчук, А.П.Конашевич, В.С.Крижанівський, В.Є.Кругляков, В.Я.Мельник, В.Ф.Остафійчук, В.В.Пилипенко, Д.Ф.Розовик, Н.В.Терес, В.І.Червінський, М.М.Ющенко. К.: ІСДО, 1993. - 376 с.

http://www.history.univ.kiev.ua/ukrbooks/dok2.html


 (голосів: 2)

Автор: Admin 19 грудня 2007 | Переглянуто: 4148 | Коментарів: 0 | Друкувати
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ