Uahistory.info

Наш форум
Написати нам
Зробити стартовою
Додати до обраного
Про нас
Контакти
  Категорії
  Архів новин
Січень 2018 (1)
Грудень 2017 (4)
Листопад 2017 (3)
Жовтень 2017 (1)
Вересень 2017 (4)
Травень 2017 (13)
Лютий 2017 (40)
Січень 2017 (81)
Грудень 2016 (44)
Листопад 2016 (23)
Жовтень 2016 (6)
Вересень 2016 (53)
Серпень 2016 (18)
Липень 2016 (23)
Червень 2016 (100)
Травень 2016 (142)
Квітень 2016 (37)
Березень 2016 (70)
Лютий 2016 (54)
Січень 2016 (10)
Грудень 2015 (110)
Листопад 2015 (20)
Червень 2013 (1)
Травень 2013 (2)
Квітень 2013 (48)
Березень 2013 (81)
Лютий 2013 (6)
Січень 2013 (79)
Грудень 2012 (1)
Листопад 2012 (2)
Жовтень 2012 (1)
Вересень 2012 (94)
Серпень 2012 (160)
Квітень 2012 (13)
Березень 2012 (24)
Лютий 2012 (46)
Січень 2012 (20)
Грудень 2011 (43)
Листопад 2011 (8)
Липень 2011 (2)
Червень 2011 (30)
Травень 2011 (28)
Листопад 2009 (1)
Січень 2008 (1)
Грудень 2007 (13)
Листопад 2007 (2)
Жовтень 2007 (2)
Вересень 2007 (5)
Серпень 2007 (10)
Липень 2007 (1)
 



Одними із самих невивчених і невідомих дотепер грошових документів є партизанські грошові знаки ОУН-УПА.

Про них пам’ятає хіба що старше покоління, яке пережило війну. У нелегкі повоєнні роки інформація про бофони була засекреченою із зрозумілих причин і надійно осідала в архівах НКВД-КДБ. Бофони, потрапляючи до радянських органів державної безпеки, ставали речовими доказами у звинуваченнях. Наявність у громадян бофонів розцінювалася МДБ-КДБ як факт співпраці з ОУН-УПА.

Що ж таке бофони ? Термін "бофон" походить від напису на багатьох зразках цих паперових знаків – "на бойовий фонд"

В оперативних і слідчих документах НКВД-НКГБ фігурують наступні визначення бофонів: "оунівская облігація", "оунівське грошове зобов’язання", "квитанція, призначена для обміну на гроші, що поширювалася оунівськими бандитами серед населення як позика".

Бофони - це одне-, рідше двосторонні грошові документи з оунівською чи національною символікою, що відповідають написами ("бойовий фонд ОУН", "революційний фонд ОУН", "національний фонд ОУН" і ін.) чи тільки із символікою без написів, з фіксованими чи номіналами без них, що уповноважені від імені ОУН обличчя видавали населенню за внесені чи добровільно реквізовані засоби, а також використовували у своїй агітаційно-пропагандистській роботі.


По підрахунках деяких авторів (Клименко О.А.), оунівске підпілля в період 1939-1952 р. випустило для своїх потреб близько 500 різновидів бофонів, що були в обігу не менш чим у 12 областях України і Білорусії, а також частково на територіях Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії. Маються дані про випуск бофонів і на території Росії: у воркутинскому, мордовському, норильському, колимскому і інших таборах Гулага 1954-1960 р. Це розсовує тимчасову границю виготовлення бофонів ще на 8 років. З іншого боку, провісниками бофонів були грошові знаки "Сокола-Батька" і Шару, випущені в 1927-1929 р. у Бережанах Тернопільської області.


Найбільша колекція (276 знаків, серед яких багато дублів) зберігається в Державному галузевому архіві служби безпеки України. Маються бофони й в архівах обласних керувань СБУ західних регіонів України. Найбільш повний їхній опис представлений у монографії О.А. Клименко "Грошові документи ОУН (бофони), 1939-1952 ".


Як було згадано вище, бофони крім інших функцій виконували роль реквізиційних квитанцій, що їх поєднує з іншими військовими грошовими документами: тимчасовими квитанціями Херсонського губернського уповноваженого керування продовольства з надпечатками Чигиринського отамана Хмари чи 1-й Революційної повстанської армії Махно.


У надзвичайних умовах війни і труднощів з господарським забезпеченням невідкладний випуск бофонів був украй необхідний. Одержуючи постійну допомогу від населення, партизани не хотіли цим зловживати. Вони вважали себе зобов’язаними розраховуватися за продовольство й ін., а при відсутності грошей видавати розписку за отримані матеріальні цінності. Винні за порушення цих правил суворо каралися незалежно від займаних посад і звань.


З одного боку, грошові документи ОУН базувалися на довірі населення, а з іншого боку - вони були вкрай неконкретними позиковими грошовими зобов’язаннями, тому що оплата компенсації переносилася на невизначений час і неї повинна була зробити у випадку перемоги абстрактна юридична сторона.Сільське населення обкладалося крім "добровільних" пожертвувань ОУН ще у великих розмірах податками з боку радянської влади. Галицкий селянин у 1945-1947 р. зобов’язаний був сплатити щорічно 2-3 тис. руб. податку, а крім того, підписати щорічно позику на 100-200 руб. На додаток до цьому ще минулому "добровільні" внески на танкові колони, червоні ескадрильї, флотилії і т.д. Таким чином, від і без того незначної зарплати, що одержували працюючі в СРСР, їм майже нічого не залишалося.

Окремі регіони України були окуповані арміями різних країн: Польщі, Угорщини, Румунії, Німеччини, Росії, Чехословаччини. Тому оунівске підпілля, з урахуванням названих обставин, змушено було при організації збору засобів у бойовий фонд ОУН прив’язувати емітовані грошові знаки до окупаційних валют, що були в обігу в тім чи іншому регіоні. Після закінчення війни загони, що емігрували, оунівців продовжували випускати бофони в грошових одиницях, що відповідають грошовим знакам країн еміграції, тому зустрічаються бофони в карбованцях, кроках, карбованцях, злотих, марках, шилінгах, доларах, фунтах стерлінгів.


Багато випусків бофонів були присвячені визначеним датам. Наприклад:

Свято Зброї (День боротьби). У серпні 1919 р. Симон Петлюра разом з підлеглої йому Української галицкою армією почав сміливу спробу звільнити українські землі від влади більшовиків. У результаті боротьби йому удалося 30 серпня звільнити Київ, а на 31 серпня був призначений тріумфальний парад українських військ у звільненій столиці.


З ініціативи Української військової організації (УВО) з 20-х рр. день 31 серпня відзначається як Свято Зброї.

Свято 1 листопада .Народженя Західно-Української народної республіки (ЗУНР).

Свято Соборності. 22 січня 1919 р. ЗУНР об’єдналася з УНР. На жаль, відомий всього один бофон (художник Ніл Хасевич), присвячений цій події і використовуваний підпільниками Волині.


Свято Героїв. 23 травня 1938 р. у Роттердамі від рук московського убивці загинув вождь української нації Євгеній Коновалець, а за 12 років до цього, 26 травня, більшовицький агент убив головного отамана Симона Петлюру. Це був день пам’яті тих, хто все життя працював для українського народу і хто вмер за Україну.


Відзначалися також річниця УПА (у ніч з 14 на 15 жовтня), річниці боротьби ОУН за національне звільнення українського народу і т.д. До всіх цих дат випускалися серії бофонів.

Найбільш відомі серії бофонів:

У Галичині, де зверталися краківські злоті, відомі серійні випуски 5, 10, 20, 50 злотих, прикрашених геометричним орнаментом із зображенням хреста і стилізованого символу єднання міста і села - зубчастого колеса і колось пшениці. На одному зі знаків проставлений номінал "1 м" - "марка".

У період 1944-1946 р. ОУН випускала гроші для матеріального забезпечення армії. Саме бофони зараз відігравали істотну роль як спосіб поповнення бюджету. Емітуются серії 4, 6 і 7 номіналів без назви грошової одиниці.

Одна з найвідоміших серій бофонів 1945-1946 р. - емісії командування ОУН ,названа фахівцями "Волинською серією", вона мала номінали 5, 10, 20, 50, 100, 300, 500 і 1000 крб. Ескіз знаків виготовив відомий графік Ніл Хасевич. Велика кількість номіналів і прагнення додати їм вид "дійсних" грошей дозволяють допустити, що існував план зробити їх загальноукраїнською валютою.

Окремі купюри передруковувалися в загонах оуновців на периферії, де майстри на пластинках із грушевого дерева і ясена різали кліше для серійних випусків грошей. Відомі святкові різдвяні серії бофонів з характерними народними малюнками, на яких зображувалися мрії і сподівання українських повстанців-визволителів. На купюрі "10" зображена Кремлівська стіна, до якої через площу біжать українські вояки з косами і шаблями в руках, деякі залізли на вежу, зірвали верхівку з зіркою і намагаються установити національний прапор.

На великодніх серіях з’являється тематика віри в те, що Україна буде сильною незалежною державою, про що свідчать напису: "Христос Воскрес! Воскресне Україна! Воля народам! Воля людині! Смерть тиранам!".


Зараз відомо більше ста українських бофонів, але майже усі вони знаходяться в архівах і музеях. Хоча й в особистих зборах уже можна зустріти окремі бофони чи їхньої добірки. Таким чином, є потреба мати не тільки переліки окремих бофонів, але і їхній упорядкований каталог. Будемо сподіватися, що спільними зусиллями наукових співробітників і боністів такий каталог буде створений.

(на основі матеріалів

www.bonistikaweb.ru

www.cdvr.org.ua

ssu.gov.ua

www.ukrterra.com.ua ) Орест Форко


 (голосів: 3)

Автор: Орест Форко 28 вересня 2007 | Переглянуто: 2136 | Коментарів: 0 | Друкувати
  Популярні
  Опитування
Чому українці часто соромляться визнавати себе українцями?
Бо не знають своєї історії
Тому що українці це виключно злочинці, повії та інші маргінали
Бути росіянином, поляком чи американцем більш престижно
Loading
  Вхід на сайт
ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
Copyright © 2005-2017 by Mykola Vitenko Яндекс.Метрика
Прикарпатський порталНовиниПогодаАвто Спорт Реферати Аукціон ТуризмМобільний світФорумОголошенняКаталогРекламаГороскопиПошта РоботаЧатиМагазинФiнансиПошукКомп'ютериЛистівкиЗнайомстваБлогиАнекдотиМузикаФотоРадіоМистецтвоХобіРозсилкиРайониВідеоАкціїТелегiдБiблiотекаIсторiяМагазиниТоп 100ЩоденникиПрограмиУкраїнський проектПрикарпатська ледіУкраїнський жіночий порталНерухомість ПрикарпаттяПортал українських колекціонерів УКРАЇНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ ПОРТАЛКОМПЮТЕРНА УКРАЇНАMAN.IF.UAУкраїнська хатаТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ